Рішення № 97693934, 10.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року справа № 580/934/20

12 годин 07 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/934/20

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач ОСОБА_1 – особисто]

до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43005393) [представник відповідачів Щербина Н.І. – згідно витягу з ЄДР]

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

26.03.2021 справа № 580/934/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду (а.с.182 т.5). Згідно із розпорядженням керівника апарату від 26.03.2021 № 42 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи відповідно до частини 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахування розпорядження від 29.03.2021 № 43 про внесення змін до розпорядження від 26.03.2021 № 42). За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно протоколу від 26.03.2021, справу № 580/934/20 передано судді Л.В.Трофімовій.

Ухвалою від 31.03.2021 прийнято до розгляду справу № 580/934/20 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії у частині: визнати протиправними дії службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 та на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 задоволено частково: ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 про закриття провадження у частині вимог про визнання протиправними дій службових осіб ГУ ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків – скасовано; справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду у цій частині вимог; змінено рішення Черкаського окружного адміністративного суду скаргу від 24.12.2020, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови; у іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду скаргу від 24.12.2020 - залишено без змін.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 580/934/20 зазначено, що колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції під час вирішення питання про закриття провадження у справі в частині визнання протиправними дії службових осіб ГУ ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково – ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу у цій частині вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У клопотанні позивач просив замінити неналежного відповідача ДПС України на належного Головне управління ДПС у Черкаській області у частині позовних вимог щодо рішення від 04.02.2020 №19192 та стягнення моральної шкоди (а.с.212-213 т.5), 17.05.2021 відкликав клопотання (а.с.220). 21.05.2021 позивач подав заяву і просив: визнати протиправними дії службових осіб ГУДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення ФОП ОСОБА_2 до категорії ризикових платників податків та стягнути моральну шкоду 1 200 000 грн (а.с.233-242, 245-255 т.5) з наданням роздруківки з електронного кабінету з періодом дії ознаки ризиковості 04.02.2020 – дата початку і 20.02.2020 дата завершення(а.с.263, а.с.278 т.5). 24.05.2021 надійшло клопотання про залишення заяви від 21.05.2021 про визнання протиправними дій службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області та відшкодування моральної шкоди без розгляду (а.с.268 т.5). 25.05.2021 у заяві/клопотанні позивач просив визнати протиправними дії службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до категорії ризикових платників (а.с. 269-277,а.с.280-288 т.5).

Закріплений у Кодексі адміністративного судочинства України принцип диспозитивності передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Обсяг позовних вимог та їх формулювання належить виключно позивачу.

Позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято завідомо неправомірне рішення від 04.02.2020 № 19192 як доказ свідомого, навмисного нанесення позивачу шкоди, що унеможливлює застосування статті 238 КАС України, позаяк повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправним рішення від 04.02.2020 №19192 за відсутньої інформація у протоколі від 20.02.2020 №6 про скасування цього рішення.

17.05.2021 відповідач 1 у письмових поясненнях зазначив, що підтримує позицію у відзиві від 20.08.2020 і вважає позовну вимогу такою, що не належить задовольняти (а.с.191 т.5). Відомості про позивача було внесені до журналу ризикових платників відповідно до рішення комісії 27.03.2020 відповідно до Порядку за постановою КМУ від 21.02.2018 №117 з підстав встановленої невідповідності реалізованих та придбаних товарів, робіт, послуг. Рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до категорії ризикових платників податків прийнято за результатами інвентаризації даних з метою приведення інформації до вимог оновленого правового регулювання спірних відносин. Після набрання чинності постанови КМУ №1165 комісією було прийнято рішення від 20.02.2020 №22894 про виключення позивача з журналу ризикових платників. На момент розгляду справи відсутній предмет спору – не є чинним рішення від 04.02.2020 №19192, що підтверджується доступними в електронному кабінеті платника записами в журналі ризикових платників та АІС «Податковий блок» (дата початку дії 04.02.2020, дата кінця дії 20.02.2020). Дії з внесення до Інтегрованої системи результатів засідання комісії і протоколи засідань не впливають на виникнення і припинення прав і обов`язків платника податків.

Представник відповідачів у додаткових поясненнях від 10.06.2021 зазначив, що саме у зв`язку із набранням чинності Порядку №1165 здійснювались дії службових осіб щодо приведення у відповідність Журналу ризикових платників разом з виконанням рішення суду у справі № 580/1596/19.

У задоволенні клопотання позивача про заміну неналежного відповідача ДПС України на належного Головне управління ДПС у Черкаській області було відмовлено усною ухвалою від 17.05.2021 (а.с.231 т.5). У задоволенні клопотання відповідача від 10.06.2021 про заміну відповідача – Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) на належного Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663) було відмовлено, позаяк згідно відомостей з ЄДР юридичну особа – Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920) станом на час розгляду справи не припинено.

Судом встановлено, що позивач ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 19.08.2016 (а.с.63 т.1).

Преюдиція – це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не належать доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин у іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами, визначеними процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі № 580/1596/19 (ЄДРСР 83983267) судом встановлено, що 27.03.2018 на засіданні комісії ГУ ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відомості стосовно ФОП ОСОБА_1 внесено до Журналу ризикових платників (протокол №4 від 27.03.2018). Зі змісту протоколу №4 засідання Комісії від 27.03.2018 не вбачається зрозумілим, на підставі чого було зроблено висновок про відповідність діяльності ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості, вказане рішення взагалі не містить жодного аналізу такої інформації, у ньому не зазначено на підставі яких саме матеріалів платника податку - позивача віднесено до переліку ризикових, окрім того, вказане оспорюване рішення взагалі не містить жодної обставини з їх вичерпного переліку, встановленого пп. 1.6 Критеріїв ризиковості, тобто вказане рішення є невмотивованим та необґрунтованим. Відповідачем не надано до суду: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією, які згідно «Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків» обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій. На час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Кодекс № 2755) відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

Кабінет Міністрів України постановою від 11.12.2019 №1165 затвердив: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (порядок автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків; порядок зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН; порядок подання таблиці даних платника податку; порядок ухвалення відповідних рішень Комісією контролюючого органу; критерії ризиковості платника ПДВ; перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ; критерії ризиковості здійснення операцій); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (набирає чинності 01.02.2020 з першого числа місяця, що настає за місяцем її опублікування в газеті «Урядовий кур`єр» від 23.01.2020, втратила чинність 01.02.2020 постанова КМУ від 21.02.2018 № 117).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до частин 1-3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У податковому провадженні завжди вирішуються матеріальні інтереси, але просте доведення, що спір має «матеріальний» характер, не є само по собі достатнім для визнання застосовності п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. «Матеріальні» зобов`язання перед державою, за твердженням ЄСПЛ, мають розглядатися як такі, що належать до сфери публічного права, і тому не охоплюються поняттям «цивільних прав і обов`язків», крім штрафів, що встановлюються як «міра кримінального покарання», це, зокрема, відбуватиметься у випадку, коли обов`язок, матеріальний за своїм характером, випливає з податкового законодавства або, за будь-яких інших умов, є частиною звичайних цивільних обов`язків у демократичному суспільстві» (Schouten and Meldrum v. the Netherlands, п.50 [http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57907]. Ferrazzini v. Italy, заява № 44759/98, п.25). Зміни, що, можливо, відбулися у сфері оподаткування в демократичних суспільствах, не торкаються сутності обов`язку фізичних осіб чи компаній сплачувати податок. Порівняно із ситуацією на момент прийняття Конвенції, ці зміни не призвели до подальшого втручання держави у «цивільну» сферу життя людини. ЄСПЛ вважає, що податкові питання і досі становлять частину основного пакету прероґатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Беручи до уваги, що Конвенція та протоколи до неї мають тлумачитися в контексті всієї сукупності їхніх положень, ЄСПЛ також зазначає, що стаття 1 Протоколу № 1, яка стосується захисту права власності, зберігає право за державою запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для забезпечення сплати податків. Хоча ЄСПЛ не надає вирішального значення цьому факторові, він все-таки бере його до уваги. ЄСПЛ вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов`язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов`язково створюють для платника податків (Ferrazzini v. Italy, заява № 44759/98, п.29).

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Судовий контроль щодо бездіяльності/дій суб`єкта владних повноважень, що на день звернення до суду з позовом відсутні, не узгоджується із завданням адміністративного судочинства, яким є захист саме від порушень внаслідок невчинення певних дій суб`єктом владних повноважень, позаяк протиправна бездіяльність не існує і права особи не порушено. Об`єктивна відсутність правових наслідків у вигляді порушення прав та інтересів позивача свідчить про відсутність юридичного спору, змістом якого є спір щодо прав чи обов`язків. Наведене виключає можливість розгляду справи судом, оскільки відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на «юридичні спори». Поняття «спір, що не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства» варто тлумачити сукупно з положеннями частини 3 статті 124 Конституції України у ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, що не належать розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, що належать розгляду в порядку будь-якого іншого судочинства.

Об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови.

Судом враховано, що позивач звернувся з позовом до суду 17.03.2020. В ухвалі (скасовано судом апеляційної інстанції) про закриття провадження у справі в частині визнання протиправними дії службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків зазначено: «на момент звернення позивача до суду, оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 №19192 про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є скасоване. На момент розгляду справи рішення комісії від 04.02.2020 № 19192 є нечинним, а тому в цій частині позовних вимог відсутні предмет спору».

Надаючи оцінку твердженню позивача про визнання «протиправними дії» службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 (а.с.100, 247 т.1) про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків, суд зазначає таке.

27.03.2018 відповідно до протоколу №4 відомості про діяльність позивача було внесено до Журналу ризикових платників згідно за рішенням комісії Головного управління ДФС у Черкаській області (а.с. 245 т.1).

У справі №580/1596/19 позивач просив «скасувати рішення від 23.03.2018 службових осіб відповідача щодо віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категоріїв ризикових платників податків. Рішенням суду від 14.08.2019 у справі №580/1596/19 ЄДРСР 83983267 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення до Журналу ризикових платників фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , що оформлено протоколом №4 від 27.03.2018; визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної ФОП ОСОБА_1 від 07.03.2019 №4; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати днем фактичного подання в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) від 07.03.2019 №4; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Разом з тим, про рішення від 23.03.2018 службових осіб відповідача щодо віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків під час розгляду справи не надано обґрунтувань щодо повноти/неповноти вирішених вимог позивача у контексті ефективного способу відновлення порушеного права позивача. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не викликав (не породжував) необхідності повторного звернення до суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/1596/19 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 – без змін (дата набрання законної сили: 12.11.2019, оприлюднено 21.11.2019).

У зв`язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, якою затверджено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протокольним рішенням засідання комісії ГУ ДПС у Черкаській області від 31.01.2020 № 6 вирішено привести у відповідність до нових критеріїв ризиковості та залишити в Журналі ризикових платників податків, що є платниками ПДВ відповідно до додатку на підставі якого 04.02.2020 Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято спірне рішення № 19192.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 в адміністративній справі №580/1596/19, яким визнано протиправним та скасовано рішення комісії про внесення до Журналу ризикових платників ОСОБА_1 , 20.02.2020 комісією ГУ ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з переліку ризикових платників (а.с.248 т.1).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755.

Функції контролюючих органів визначено Кодексом №2755 частиною 1 статті 19: п.19-1.1.6 – здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; п.19-1.1.39 – здійснюють відомчий контроль та внутрішній аудит за додержанням вимог законодавства і виконанням службових обов`язків у контролюючих органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління; 19-1.1.40 – організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 19-1.1.41 – організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами.

Відповідно до протоколу засідання комісії Головного управління ДПС у Черкаській області від 31.01.2020 №6 розглядалось питання щодо інвентаризації журналу ризикових платників податків і виявлено, що включено 145 суб`єктів господарювання (51 платники і 94 неплатники ПДВ), 51 суб`єкт господарювання платники ПДВ залишити в журналі та привести у відповідність до нових критеріїв ризиковості за постановою №1165 поле «тип ознаки» (додаток 2) з направленням листів про надання аналітичних матеріалів щодо ризикових платників (додаток 3) в яких не вказані причини внесення до журналу (а.с.194 т.5). У додатку (а.с.199 т.5) за типом ознаки «податкова інформація» значиться позивач з таким коментарем: по платнику наявна інформація, а саме: встановлено невідповідність реалізованих товарів.

Відповідно до п.14.1.1-1 ч.1 статті 14 Кодексу №2755 адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом; п. 14.1.56-2 ч.1 статті 14 Кодексу №2755 електронний кабінет – сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Забезпечити достовірність показників обліку і запобігти можливим відхиленням покликана інвентаризація – один із методів контролю. Завдяки інвентаризації записів журналу і фактичних даних (звітності, результатів розгляду справ, сплати податків) відповідач отримує повну та оновлену інформацію про стан актуальності ознак платника податків критеріям ризиковості з урахуванням зміни правового регулювання; п.14.1.221 ч.1 статті14 Кодексу №2755 ризик – ймовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов`язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

У рішенні від 04.02.2020 №19192 (а.с.200 т.5) щодо ФОП ОСОБА_1 зазначено: комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, підстава – п.8 Критеріїв, податкова інформація: відповідно даних ЄРПН виявлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції.

У протоколі засідання комісії Головного управління ДПС у Черкаській області від 20.02.2020 №6 (а.с.194 т.5) окреслено питання №3 із розгляду повідомлень про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника критеріям ризиковості щодо рішення суду у справі №580/1596/19, за яким визнано протиправним і скасовано рішення Комісії про внесення до журналу ризикових платників ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та ухвалено рішення про виключення із журналу ризикових платників ФОП ОСОБА_1 (а.с.201-202 т.5).

У рішенні від 20.02.2020 №27894 (а.с.203 т.5) комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 прийнято рішення у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності заповнено запис про невідповідність платника ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості платника податку, а відповідно податкова інформація, що заповнюється у разі відповідності п.8 критеріїв ризиковості, відсутня.

ВП ВС у справі № 640/7310/19 зазначає: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Суд зазначає, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04, п.71). Принцип «належного урядування» передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, що посилять прозорість і ясність дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (п. 70).

Кодекс адміністративного судочинства України надає можливість сторонам до ухвалення судового рішення або у процесі розгляду справи самостійно вирішити спір, зокрема, шляхом самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень допущеної помилки та відновлення порушених прав і законних інтересів особи, а саме: 1) примирення сторін (статті 190-191 КАС України); 2) закриття провадження у справі, зокрема, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (пункт 8 частини першої статті 238 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 у справі №280/2284/20 (ЄДРСР 92075924) зазначив, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється під час реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації. Аналогічний висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №160/10287/19 (ЄДРСР 89325382).

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Порядком №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатами виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості.

Судом враховано, що станом на 04.02.2020 щодо прийняття рішення стосовно ФОП ОСОБА_1 значився запис за результатами інвентаризації журналу ризикових платників у межах дії попереднього порядку №117 за виявленою невідповідністю відповідно даних ЄРПН придбаної та реалізованої продукції.

Оскільки процедура перевірки на відповідність критеріям ризиковості платника податків ініціюється тільки після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідає ознакам безумовної реєстрації, то враховуючи рішення суду у справі №580/1596/19, та регламентацією дій контролюючого органу за новим Порядком №1165 було прийняте правильне колегіальне рішення комісії про достатні підстави для визнання діяльності ФОП ОСОБА_1 , що не відповідає критеріям ризиковості платника податків, тому станом на 20.02.2020 запис у журналі щодо іншого стану платника у межах предмету спору не значився.

Постановою №1165 визначено: критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, – це визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства – ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Кодексу №2755 за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Перевіряючи дії відповідача 1 (головного управління ДПС у Черкаській області) на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач 1, приймаючи рішення від 04.02.2020 № 19192 за наслідками інвентаризації (на час звернення до суду процедурна дія закінчилася 20.02.2020) діяв відповідно до Порядку №1165 у застосуванні критеріїв ризиковості під час проведення автоматизованого аналізу за відсутності наданої накладної на реєстрацію і наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, прийняття рішення від 04.02.2020 № 19192 не порушило права позивача (не вплинуло на його господарську діяльність, не створило перешкод для цього і не завдало шкоди) у зв`язку з чим у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків належить відмовити.

Враховуючи, що позивачеві, звільненому від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відмовлено у задоволенні позовних вимог, то відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області щодо прийняття рішення від 04.02.2020 №19192 про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до категорії ризикових платників податків відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідачі: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142920], Державна податкова служба України [Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43005393].

Повне судове рішення складено 15.06.2021.

Суддя Л.В. Трофімова