Рішення № 97693563, 16.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1538/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовського районного у місті Херсоні відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Суворовського районного у місті Херсоні відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач) , у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача у формі листа від 28.01.2020 р. №К-1/173-09 про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану про народження №27 від 12.02.2020 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складеного Херсонським міським відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса);

- зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису про народження №27 від 12.02.2020 р. ОСОБА_2 із зазначенням його національності "німець".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.02.2020 звернулася до відповідача із заявою щодо внесення відомостей про національність до актового запису про народження сина ОСОБА_2 , вказавши його національність «німець». Однак, листом від 28.02.2020 позивачу було відмовлено у внесені таких змін з підстав того, що визначені законодавством бланки не передбачають графу «національність».

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 13.04.2021 р. відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив. Відповідачем було надано лише повний витяг з актового запису №27 від 12.02.2020 року.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного у місті Херсоні відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою, у якій просила внести відомості про національність до актових записів: про шлюб №02 від 06.01.2006 року складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; про народження №282 від 19.06.2006 року складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на ОСОБА_5 ; про народження №27 від 12.02.2020 року складеного Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ОСОБА_2 .

Суворовський районний у місті Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) листом від 28.02.2020 №К-1/173-09 повідомив позивачу, що у відповідності до вимог діючого законодавства зразки актових записів та бланків свідоцтв, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2020 №1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» не передбачають графу «національністю».

Не погоджуючись із відмовою відповідача щодо внесення до актових записів відомостей про національність, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов`язані з діяльністю органів державної реєстрації актів цивільного стану проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI (далі Закон №2398-VI)

Статтею 2 Закону № 2398-VI передбачено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану, в контексті приписів частини 4 статті 6 Закону №2398-VI, видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 9 Закону №2398-VI).

Поряд з цим, приписами частини 1 статті 22 Закону №2398-VI встановлено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно частини 2 статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Частиною 6 статті 22 Закону №2398-VI визначено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5 затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила).

У відповідності до пункту 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно пункту 1.5 розділу І Правил заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Положеннями пункту 2.12 розділу ІІ Правил визначено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підпунктом 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України (пп. 2.13.12 п. 2.13 розділу ІІ Правил).

Згідно з підпунктом 2.16.7 пункту 2.16 зазначених Правил, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Правила не містять окремих положень щодо зміни графи «національність» у актових записах.

На підтвердження приналежності ОСОБА_1 до німецького походження позивач надала наступні документи:

- копію запису акту про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої є ОСОБА_7 – «росіянин» та ОСОБА_8 - «німка»;

- копію свідоцтва про шлюб від 28.09.1954 ЧЕ №083372 укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (прізвище після шлюбу ОСОБА_10 );

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.11.1994 НОМЕР_1 , батьками якої є ОСОБА_9 – «білорус» та ОСОБА_12 – «німка»;

- копію свідоцтва про шлюб від 07.10.1994 НОМЕР_2 укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_11 (прізвище після шлюбу ОСОБА_14 );

- копі свідоцтва про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.12.1995 НОМЕР_3 , батьками якої є ОСОБА_13 – « ОСОБА_15 » та ОСОБА_16 – «німка»;

- копію свідоцтва про шлюб від 28.02.2020 НОМЕР_4 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (прізвище після шлюбу ОСОБА_17 );

З аналізу поданих позивачем документів існують підстави вважати, що позивачка за національністю є «німка». Відтак, вона не позбавлена права внесення відомостей щодо національності свого сина ОСОБА_2 .

Питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України «Про порядок зміни громадянами України національності» від 31.12.1991 № 24, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 № 70/99.

На даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.

Відмова відповідача у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_2 , оформлена листом від 28.02.2020 №К-1/173-09, фактично зводиться до того, що зразки бланків актових записів цивільного стану не містять графу «національність».

Суд погоджується, з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 10.11.2010 №1025 не передбачено графи «національність» в актових записах про народження.

За наведених обставин, при відмові у внесенні змін до актового запису відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене листом від 28.02.2020 №К-1/173-09, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Водночас, відповідно до ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі ст. 300 Цивільного кодексу України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності.

Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Національність - це питання самоідентифікації людини, що є більше суб`єктивною категорією самосприйняття, а не об`єктивним показником, яким є громадянство.

З позовної заяви випливає, що позивач має бажання ідентифікувати свого сина як німця, і для цього їй потрібно мати запис про національність.

Надані позивачем документи дають підстави вважати про німецьке походження її сім`ї, тому суд вважає, що даний випадок підпадає під п. 2.13.12 Правил на підставі якого може бути внесено зміни до актового запису.

Крім того, згідно зразків актових записів про народження, в останньому відсутня графа "Національність", однак, наявна графа "Для відміток".

Приписи постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 10.11.2010 №1025 не містять переліку приміток, які можуть бути внесені до графи "Для відміток", тому на думку суду, для захисту прав, свобод та інтересів позивача, відповідач має можливість внести до зазначеної графи інформацію щодо національності її сина, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині зобов`язання внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_2 від 12.02.2020 року №27 шляхом доповнення запису інформацією про національність народженого «німець».

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням наведених обставин та наданих позивачем документів суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Суворовський районний у місті Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 04060223, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.Михайлівська, 28) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 від 12.02.2020 №27 шляхом доповнення запису інформацією про національність народженого «німець» в графі 20 "Для відміток".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Суворовського районного у місті Херсоні відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 04060223, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.Михайлівська, 28).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 102080000