Рішення № 97693331, 15.06.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 червня 2021 р. № 520/5011/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (код ЄДРПОУ 24976272, вул. Репіна, буд. 46, с. Коробочкине, Чугуївський район, Харківська область, 63540) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військовоїї частини А0501 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації на оздоровлення за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з 01.06.2019 року та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік., на які має право позивач станом на день звільнення з військової служби 01.06.2017 року і які не були сплачені;

- зобов`язати Військову частину А0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію на оздоровлення за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з 01.06.2019 року та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік., на які має право позивач станом на день звільнення з військової служби 01.06.2017 року і які не були сплачені. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не провів новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби, чим порушив його право на достатнє грошове забезпечення. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 258, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А0501 за контрактом.

З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини польова пошта В6250 від 01.06.2017 року №102-РС солдата ОСОБА_1 звільнено в запас за підпунктом "ж" частини 8, ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

ОСОБА_1 станом на день видання наказу виключення із списків особового складу відповідач не провів розрахунків щодо виплати грошової компенсації на оздоровлення за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.

Стосовно виплати грошової компенсації на оздоровлення за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з 01.06.2019 року, суд зазначає наступне.

Щодо виконання відповідачем свого обов`язку з виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, суд зазначає, що цьому обов`язку має передувати звернення позивача до командування Військової частини А0501 із заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік.

Такий висновок суду відповідає приписам п. 30.2 розділу ХХХ Інструкції №260/2008, відповідно до якого позивач мав подати заяву у поточному році, тобто у 2017 році, про виплату цієї допомоги без вибуття у відпустку, оскільки щорічна основна відпустка за 2017 рік ним використана не була.

Доказів подання заяви до Військової частини А0501 про надання (виплату) грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік позивачем до суду надано не було.

Суд зазначає, що позивач в межах 2017 року, у встановленому порядку, не подав до Військової частини А0501 заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2017 рік, суд зазначає про втрату позивачем права на отримання цієї грошової допомоги.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Що стосується не нарахування та невиплати матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2017 рік суд зазначає наступне.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (Закон №2011), "Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (Наказ №260), Постановою КМУ №704 від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Постанова 704).

Статтею 1 Закону № 2011 визначено, що соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

З матеріалів справи встановлено, що позивач проходила військову службу у Військовій частині А 0501.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (якою скасована Постанова № 1294) визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи). (пункт 2,3).

Видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів. Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України. (пункт 7, 8 Постанови № 704).

На виконання Постанови № 704 від 30.08.2017 р. Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Порядком № 260 від 07.06.2018 р. визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України. (пункт 4).

Розділом ХХIV визначено порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а саме військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно наказу Міністерства оборони України від 15.02.18 року № 65 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік" (далі - Наказ), встановлено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань (матеріальна допомога) виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на виплату з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців. У заявах про виплату матеріальної допомоги зазначають конкретні причини (важкий стан здоров`я військовослужбовців або членів його сім`ї, смерті рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби.

Отже, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, яка виплачується виключно військовослужбовцям у розмірі що не перевищує їх грошове забезпечення на день підписання наказу про її виплату та в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на її виплату з урахуванням конкретних обставин, які командир військової частини оцінює на власний розсуд в межах наданих повноважень за принципом дискреції.

Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що, за досліджених судом обставин, відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно.

За таких підстав позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Таким чином бездіяльність Військової частини А0501 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації на оздоровлення за невикористану щорічну основну відпустку за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби з 01.06.2019 року та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік., на які має право позивач станом на день звільнення з військової служби 01.06.2017 року і які не були сплачені не є протиправною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262,278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0501 (код ЄДРПОУ 24976272, вул. Репіна, буд. 46, с. Коробочкине, Чугуївський район, Харківська область, 63540) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 червня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях