Рішення № 97693210, 16.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3075/21

16 червня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації звернулося до суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 19.05.2021 у ВП №65287222.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 24.05.2021 одержано постанову старшого державного виконавця Герелевич О.М. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про накладення штрафу у виконавчому провадженні №65287222 з виконання виконавчого листа №500/4017/21 Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2021. Вважає прийняту спірну постанову про накладення штрафу необґрунтованою та безпідставною, прийнятою без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення у ході виконавчого провадження.

Так листом від 12.05.2021 №01-18/1426 було проінформовано Відділ, що рішення суду в частині нарахування ОСОБА_1 щорічної разової допомоги виконано до винесення постанови про відкриття провадження, однак кошти з Державного бюджету України не надходили, що унеможливлює виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій.

Також позивач вказує, що на виконання зазначеного судового рішення Управлінням надіслано листи до Кременецької районної державної адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації про потребу виділення коштів на виконання судового рішення.

Враховуючи, що Управління не має змоги провести вказану виплату ОСОБА_1 та виконати рішення суду у повному обсязі через поважні причини, які від нього не залежать, а саме у зв`язку з відсутністю фінансування, відповідачем неправомірно винесену спірну постанову, яка підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.05.2021 №65287222. Визначено справу розглядати суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України. Призначено у справі судове засідання на 16.06.2021.

15.06.2021 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) поступив відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, та, зокрема вказує, що боржник жодних доказів поважності невиконання судового рішення у встановлений виконавцем строк не подав. Дії державного виконавця вчинені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" при примусовому виконанні виконавчого листа №500/4017/20, виданого 30.03.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом

В судовому засіданні 16.06.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання визначено належного відповідача в цій справі Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просила задовольнити, не заперечувала щодо продовження розгляду справи судом в порядку письмового провадження.

Представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та не заперечувала, щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

16.06.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи №500/3075/21 в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 16.06.2021, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 в адміністративній справі №500/4017/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Вказане судове рішення набрало законної сили 23.03.2021.

30.03.2021 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в частині зобов`язання Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

28.04.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Герелевич О.М. керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65287222 по виконанню вказаного виконавчого листа №500/4017/20.

В пункті 2 постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2021 у ВП 65287222 з примусового виконання виконавчого листа №500/4017/20 від 30.03.20021, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом надіслано 28.04.2021 листом №4397/04.1-24 сторонам.

06.05.2021 вимогою державного виконавця №4548/04.1-24 зобов`язано боржника виконати вимоги вказаного виконавчого листа в частині зобов`язання Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

12.05.2021 Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації надіслало до Відділу листа №01-28/1426 про часткове виконання рішення в частині нарахування ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8190 грн, за мінусом виплаченої суми 1390 грн розмір виплати склав 6800 грн та повідомило, що виплатити не має можливості за відсутністю фінансування. Таким чином, вважає, що рішення суду виконано в межах компетенції, виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Також управління зверталося з листами про виділення коштів до Кременецької районної державної адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації.

19.05.2021 за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Герелевич О.М. керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації у розмірі 5100 грн.

Не погодившись із винесеною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно частин другої-третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За нормами частини четвертої статті 382 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі також - Закон №1404-VIII).

За приписами статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За змістом частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 19 Закону №1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності підстав для відповідальності позивача як боржника у виконавчому провадженні №65287222, суд встановив, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4017/20 Управління здійснило нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплачених сум допомоги, сума до виплати склала 6800 грн. Таке нарахування коштів проведено ще до відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим боржником не проведено виплату нарахованих коштів з підстав відсутності бюджетного фінансування.

Вирішуючи питання чи є такі причини поважними суд враховує, що Верховний Суд у своїх постановах (від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Тому, позивачем виконано рішення суду не у повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, що є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону №1404-VIII.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ВП №65287222 від 19.05.2021 про накладення штрафу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 червня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Словацького, 6, м. Кременець, Тернопільська область, 47000, код ЄДРПОУ: 03195576);

відповідач:

- Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (місцезнаходження: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018 код ЄДРПОУ: 43316386).

Головуючий суддя Мартиць О.І.