Ухвала суду № 97693190, 16.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань роз`яснення судового рішення

Справа № 500/3366/20

16 червня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасувати рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яка полягає у непризначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” шляхом прийняття відповідного рішення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасувати рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №192650004584 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до трудового стажу період роботи з 06.09.1982 по 06.10.1982 на Тернопільському комбайновому заводі, з 07.02.1987 по 21.07.1993 в Чортківській філії Бучацького ПОМ, з 09.04.1995 по 25.02.1998 в КПГ «Угринське», з 01.04.2000 по 12.12.2003 в ПАП «Перлина» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області – залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 20.01.2021 – без змін.

11.06.2021, через відділ документального забезпечення суду, надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій відповідач просить роз`яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №500/3366/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасувати рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, щодо того, з якої дати слід призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позаяк відповідачу, в цій частині, рішення є не зрозумілим та викликає ускладнення в його виконання.

Ознайомившись із змістом заяви відповідача про роз`яснення рішення суду від 20.01.2021 у справі №500/3366/20, суд дійшов висновку, що у її задоволені слід відмовити повністю з огляду на таке.

Процесуальний правовий інститут роз`яснення судового рішення регламентовано положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З приписів вказаної норми слідує, що підстави для роз`яснення судового рішення існують лише тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, та без такого роз`яснення її тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.

Отже, підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Враховуючи зазначене, суд констатує, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №0907/2а-5226/2011.

Зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області є незрозумілим з якої дати слід призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд зазначає, що правовідносини із призначення, виплати та перерахунку призначеної пенсії регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Під час розгляду справи, судом встановлено та в мотивувальній частині рішення суду зазначено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 24), після досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся із заявою та про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Більше того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області до відзиву додано витяг з системи «Призначення пенсії» (арк. справи 63) щодо ОСОБА_1 в якому чітко визначено дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (12.11.2019) та вид пенсії («за віком»).

Відтак, визначаючи день із якого ОСОБА_1 , на переконання суду, зрозуміло, що застосуванню підлягає норма частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, яка за своєю суттю не допускає жодного двозначного трактування, а обставини справи, які стосуються дати первинного звернення позивача – не спростовано відповідачем.

Суд наголошує, що обставини та підстави, на які покликається представник відповідача у заяві про роз`яснення судового рішення, за своєю суттю не свідчать про ускладнення його реалізації, що, у свою чергу, виключає можливість застосовування судом, за таких умов, інституту «роз`яснення судового рішення», передбаченого статтею 254 КАС України.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №500/3366/20 є чітким та зрозумілим, мотивувальна частина рішення відповідає резолютивній частині, отже, заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз`яснення зазначеного судового рішення не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз`яснення судового рішення від 20.01.2021 в адміністративній справі №500/3366/20, відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Мірінович У.А.