Рішення № 97693158, 02.06.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2167/21

02 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної державної адресної допомоги до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 року №656;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 30.11.2020 щомісячну державну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 року №656;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та провести виплату ОСОБА_1 єдиною сумою невиплачену суму щомісячної державної адресної допомоги до пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 30.11.2020 по дату набрання рішенням суду законної сили;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати Тернопільському окружному адміністративному суду протягом 30 календарних днів, з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення..

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідачу із заявою про перерахунок пенсії з усіма необхідними документами для виплати йому щомісячної державної адресної допомоги в сумі, визначеній постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №656. Однак, відповідач відмовляється виплачувати вказану допомогу, що підтверджується листом від 01.03.2021 року №812-705/К-02/8-1900/21.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови йому у призначенні щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, як учаснику бойових дій у період Другої світової війни, якому на дату подання заяви про перерахунок пенсії виповнилося 90 років протиправними, що і стало причиною звернення до суду.

Ухвалою від 22.04.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

12.05.2021 судом ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 02.06.2021 о 10:45 год.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 13.05.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Так, розмір пенсійної виплати, станом на 25.02.2021 складає 4576,00 гри., а саме:

- 2920,20 грн. - розмір пенсії за віком (4888,83x0,98459x0,60667, де 4888,83 - показник середньої заробітної плати, 0,98459 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за вищевказаний період роботи з 01.01.1964 по 31.12.1968, 0,60667 - коефіцієнт страхового стажу із врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%);

- 619,15 грн. - доплата за 35 років понаднормативного стажу роботи (1769,00x35%);

- 54,40 грн. - надбавка реабілітованим;

- 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій;

- 442,25 грн. - підвищення учасникам бойових дій (1769,00x25%);

- 500,00 грн. - щомісячна компенсаційна виплата до 500 грн.

Пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства.

ОСОБА_1 звернувся із заявою від 30.11.2020 р. про перерахунок пенсії.

Відповідно до поданої заяви від 30.11.2020 позивачу проведено перерахунок пенсійної виплати.

Листом Головного управління №812-705/К-02/8-1900/21 від 01.03.2021 року позивачу відмовлено у встановленні вищезазначеної допомоги у зв`язку з тим, що в матеріалах пенсійної справи відсутні документи про участь в бойових діях в період Другої світової війни.

Щомісячна державна адресна допомога до пенсії, передбачена абзацом другим цього пункту, особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни та учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, виплачується в розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи.

Оскільки у матеріалах пенсійної справи позивача відсутня інформація про участь у бойових діях в період Другої світової війни, тому підвищення відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та мінімальна пенсійна виплата встановлюється як учаснику бойових дій.

Помилковим твердженням позивача у позовній заяві є те, що 30.10.2020 подано усі необхідні документи для виплати щомісячної державної адресної допомоги в сумі, визначеній постановою Кабінету Міністрів України №656 від 28.07.2010 та у розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни І групи, оскільки не подано документа про участь у бойових діях у період Другої світової війни.

Також позивачем було подано копію посвідчення учасника бойових дій, без вищезазначеного бланку-вкладки відповідно вимог Положення№302.

Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що відсутні правові підстави для виплати позивачу щомісячної державної адресної допомоги до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни. А тому просив в задоволенні позову відмовити.

28 травня 2021 року через електронний суд представником позивача надіслано заяву про уточнення позовних вимог.

В судове засідання 02.06.2021 сторони не прибули, однак подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , є реабілітованою особою, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, позивач є учасником бойових дій у Другій світовій війні, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим Тернопільським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України 10.11.2020 року та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій (п.16 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (надалі Закон № 3551-ХІІ)). Щомісячний розмір пенсійних виплат ОСОБА_1 (з урахуванням надбавок, підвищень тощо) не перевищує 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач 30.11.2020 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з усіма необхідними документами для виплати їй щомісячної державної адресної допомоги як особі, якій виповнилось 90 років та є учасником бойових дій, в сумі, визначеній Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій", до якої серед іншого нею було долучено копію посвідчення учасника бойових дій.

Однак, відповідач листом від 01.03.2021 №812-705/К-02/8-1900/21 відмовив позивачу у виплаті зазначеної допомоги, з огляду на те, що в матеріалах її пенсійної справи відсутня інформація про безпосередню участь у бойових діях у період Другої світової війни .

Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи її протиправною позивач звернулася до суду із відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

За змістом статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №3551-XII на підтвердження свого статусу ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки порядок виготовлення та видачі яких встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 затверджено Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни (далі - Положення №302), відповідно до пунктів 2, 3 якого передбачено, що учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій". Таке посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 7-2 Положення №302 передбачено, що учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни II і III групи з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, працівниками відповідних органів соціального захисту населення за місцем проживання громадянина на правій внутрішній стороні посвідчення вклеюється новий бланк-вкладка, яка завіряється відповідно до пункту 8 цього Положення.

У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення (пункт 13-1 Положення №302).

Матеріалами справи підтверджується, що 10.11.2020 позивачу Тернопільським обласним ТЦК та СП видано посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач є учасником бойових дій.

Як вбачається з вказаного посвідчення, воно видане відповідно до пункту 16 статті 6 Закону №3551-XII, за змістом якого до учасників бойових дій належать особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку набула статус учасника бойових дій. Вказаного статусу він не позбавлений та має право на пільги встановлені для осіб з інвалідністю І групи внаслідок війни.

З огляду на встановлений статус та визначені пільги, для визначеної категорії осіб, у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні повноваження для перевірки підстав для надання / отримання такого статусу особою, відтак, заперечення відповідача у цій частині суд оцінює критично.

Відповідач здійснює доплату (підвищення, цільова допомога) до пенсії ОСОБА_1 , саме як учаснику бойових дій з 30.11.2020 у розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується листом від 01.03.2021.

З метою соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" від 28.07.2010 №656.

Пунктом 1 вказаної Постанови №656 передбачено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи - 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 525 відсотків, III групи - 360 відсотків, в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 165 відсотків, таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Щомісячна державна адресна допомога до пенсії, передбачена абзацом другим цього пункту, особам з інвалідністю внаслідок війни II і III груп із числа учасників бойових дій у період Другої світової війни та учасникам бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, виплачується в розмірі, встановленому для осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи.

Суд зазначає, що позивачу виповнилося 90 років, а щомісячний розмір його пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень тощо) не перевищує 650 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з цим суд вважає, що ОСОБА_1 набув право на отримання щомісячної державної адресної допомоги до пенсії у розмірах, визначених Постановою № 656.

Своє право на отримання вказаної допомоги позивач реалізував шляхом звернення до відповідача із відповідною заявою про призначення та виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, однак йому було відмовлено з огляду на відсутність документів, що підтверджують безпосередню його участь у бойових діях у період Другої світової війни.

Суд звертає увагу, що за змістом статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.

Тобто вказаними нормами статті 4 Закону № 3551-XII ветеранів війни розділено на три групи: 1) учасники бойових дій; 2) особи з інвалідністю внаслідок війни; 3) учасники війни. В подальшому у статтях 5, 6, 7, 8 Закону № 3551-ХІІ надається визначення, хто саме є учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та учасниками війни. Таке розділення законодавцем на групи ветеранів війни пов`язане з наданням пільг та гарантій їх соціального захисту в залежності від того є особа учасником бойових дій, особою з інвалідністю чи учасником війни.

Положення Закону № 3551-ХІІ не містять визначення такої категорії учасників бойових дій як учасники бойових дій у період Другої світової війни.

Водночас, суд звертає увагу, що з аналізу правових норм, які містить Положення №302 слідує, що належним документом, який підтверджує статус ветеранів війни, до яких у тому числі належать і учасники бойових дій, є відповідне посвідчення, а учасникам бойових дій видаються саме посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій".

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень відповідно надаються документи про визнання заявника ветераном війни, особою, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

За змістом пункту 2.12 Порядку №22-1 за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", приймаються завірені в установленому порядку копії посвідчень: учасника війни; учасника бойових дій.

Як встановлено судом, у ОСОБА_1 наявне посвідчення учасника бойових дій, яке у встановленому законом порядку не вилучалося, позивач не позбавлявся статусу учасника бойових дій, оскільки до цього часу користується пільгами, передбаченими статтею 12 Закону №3551-XII, до поданої заяви про перерахунок пенсії ним було долучено копію посвідчення учасника бойових дій, тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні позивачці щомісячної державної адресної допомоги до пенсії відповідно до вимог Постанови №656 суперечить вимогам чинного законодавства, не ґрунтується на законі та є протиправною.

При цьому суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій у період Другої світової війни, вказану щомісячну адресну допомогу до пенсії відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 01.12.2020.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії єдиною сумою з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 30.11.2020 по дату набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

У даному випадку відсутні докази того, що відповідачем обмежується розмір належної до сплати щомісячної державної адресної допомоги та наявні будь-які перешкоди виплати позивачу такої допомоги однією сумою.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії єдиною сумою є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо наявності підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів суд зазначає, що основною умовою для виплати такої компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Оскільки судом встановлено, що позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді щомісячної державної адресної допомоги до пенсії відповідно до вимог Постанови №656, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині також є передчасними, оскільки право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем суми щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, нарахованої на підставі цього рішення.

Щодо позовних вимог в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, на підставі аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та встановлених обставин справи, перевірених письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Разом із тим, відповідно до п.1 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, слід допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні, оскільки згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674 -VІ позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті щомісячної державної адресної допомоги до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" від 28 липня 2010 року №656.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну державну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" від 28 липня 2010 року №656, з 01.12.2020.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій у період Другої світової війни, якому виповнилось 90 років і більше, щомісячної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 року №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій", - у межах суми стягнення за один місяць.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надати суду звіт про виконання рішення суду в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 червня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.