Рішення № 97692777, 15.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2021 року м. Рівне №460/1579/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1671 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1671 про визнання неправомірною відмови військової частини А1671 щодо зарахування періоду навчання у ВНЗ до періоду перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Збройних силах України та зобов`язання військову частину А1671 зарахувати період навчання з 01.09.2001 року по 15.08.2005 року ОСОБА_1 , у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» до строку перебування на військовій службі у Збройних силах України. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що безпідставна відмова у зарахуванні до вислуги років періоду навчання у військовому інституті телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» з 01.09.2001 по 15.08.2005 звужує соціальні права та свободи позивача, пов`язані з проходженням служби, а відтак така відмова є протиправною. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому стверджує про її необґрунтованість з огляду на те, що у нього відсутні підстави для зарахування позивачу до загального строку військової служби - період навчання студентом з 01.09.2001 по 15.08.2005 у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ», оскільки необхідною умовою прийняття на військову службу є, зокрема досягнення громадянином України відповідного віку, передбаченого статтею 15 Закону України від 25.03.1992 № 2262-ХІІ « Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та бути призначеним на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу. А період навчання позивача як студента в ВІТІ НТУУ «КПІ» в обумовлений період не може вважатись періодом проходження ним військової служби. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позовна заява надійшла до суду 10.03.2021.

Ухвалою суду від 15.03.2021 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 01.04.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом начальника Військового інституту телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» від 12.07.2001 № 2122-с був зарахований студентом до вказаного навчального закладу.

Наказом начальника Військового інституту телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» від 15.08.2005 № 162 позивач переведений у статус курсанта цього ж вищого навчального закладу.

Наказом Міністра Оборони України від 24.06.2006 № 328 направлений для подальшого проходження служби у зв`язку із закінченням зазначеного вище інституту.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 закінчив у 2005 році НТУ «КПІ» і отримав базову вищу освіту - ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Комп`ютерні науки» (диплом серії НОМЕР_1 від 15.07.2005), а також у 2006 році в цьому ж інституті здобув вищу освіту за напрямом підготовки «Програмне забезпечення автоматизованих систем» та здобув кваліфікацію інженера в області програмування, офіцера військового управління тактичного рівня, що підтверджується відповідним дипломом серії НОМЕР_2 від 24.06.2006.

На даний час, позивач проходить військову службу у військовій частині А1671 на посаді начальника штабу – першого заступника командира батальйону мобільних вузлів зв`язку військової частини А1671 оперативного командування «Захід» Сухопутних військ.

Згідно витягу із послужного списку позивача видно, що військову службу позивач почав проходити з 24.06.2006 року. Також згідно із вказаного послужного списку позивача у військову службу йому зараховано, зокрема період з дня призначення на посаду курсанта Військового інституту телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» з 15.08.2005 по 23.06.2006. Період навчання у вказаному інституті з 01.09.2001 по 14.08.2005 у послужний список позивача не включений.

Не зарахування до вислуги років військової служби періоду навчання у Військовому інституті телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» з 01.09.2001 по 14.08.2005 стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Військовий інститут телекомунікації та інформатизації НТТУ «КПІ» створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 269 на базі Київського військового інституту управління і зв`язку та Військового інституту НТТУ «КПІ», готує висококваліфікованих фахівців у галузі телекомунікації та інформатизації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон № 2232-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із частиною третьою статті 2 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлюються такі види військової служби, у тому числі, військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) з програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 2232-XII, початком проходження військової служби вважається, у тому числі, день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії додатку до диплому про освіту серії НОМЕР_3 , за результатами вступних випробувань позивача, було зараховано на денну форму навчання з 01.09.2001 на 4 роки, студентом першого курсу Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту», як особу, яка успішно витримала вступні випробування і пройшла за конкурсом.

Тобто, в період з 01.09.2001 по 14.08.2005 позивач був зарахований студентом до вищого навчального закладу і не призначений на посаду «курсант».

На 5 курсі навчання позивач був призначений на посаду «курсант» наказом від 15.08.2005 № 162.

Указом Президента України від 13.05.1993 № 174/93 затверджено Тимчасове Положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами (далі - Положення № 174/93, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначався відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" (2232-12) порядок проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами, їх права та обов`язки.

Починаючи з 18.06.1999 (Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» від 18.06.1999 № 766-ХІV до Закону № 2232-ХІІ були внесені зміни), стаття 24 Закону № 2232- XII не пов`язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу.

Зазначена норма Закону (чинна редакція) передбачає, що початком проходження військової служби є: а) день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу; б) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов`язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом; в) день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу; г) день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до Служби безпеки України.

Таким чином, день зарахування на навчання студентом вищого військового навчального закладу не є в розумінні приписів статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби.

Отже, при розрахунку вислуги років військової служби позивачу, немає підстав враховувати час навчання у НТУУ «КПІ» з 01.09.2001 по 14.08.2005, оскільки останній не проходив військову службу у відповідності до вищевикладених вимог законодавства. Тому позовна вимога про визнання відмови відповідача здійснити зарахування до стажу військової служби період навчання позивача у наведений період задоволенню не належить.

При цьому суд зазначає, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача зарахувати навчання позивача Військовому інституті телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» з 01.09.2001 по 14.08.2005 до загального строку військової служби, є похідною від вимоги щодо визнання протиправною відмову відповідача щодо зарахування до вислуги років період проходження служби під час навчання у військовому інституті телекомунікації та інформатизації НТУУ «КПІ» з 01.09.2001 по 14.08.2005, а тому також не підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А1671 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

2) відповідач - Військова частина А1671 (33000, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна 231, ЄДРПОУ 07726579).

Суддя Т.О. Комшелюк