Рішення № 97692748, 31.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2021 року м. Рівне №460/3983/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинення певних дій., В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.01.2021 №1700-0702-8/3434 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити з 08.10.2020 дострокову пенсію за віком, як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що разом із заявою про призначення дострокової пенсії подав відповідачеві всі необхідні документи в тому числі посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях, які засвідчують мій особливий статус, а тому вважає протиправною відмову у призначенні дострокової пенсії за віком, як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначив, що відповідно до висновку акту від 13.01.2021 №17 позапланової перевірки достовірності документів щодо підтвердження довідки, виданої для призначення пенсії підтверджено, що позивач дійсно виконував рейси по доставці вантажів в складі автомобільних колон на територію Республіки Афганістан в періоди з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984, але відсутні будь-які відомості про те, що позивач приймали безпосередню участь в бойових діях на території Республіки Афганістан. Відповідно, до проведеної перевірки довідка від 06.11.2020 № 1/915 є недійсною, Рівненським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано нову довідку від 13.01.2021 № 1/34, в якій не зазначено, що позивач приймав безпосередню участь в бойових діях на території Республіки Афганістан. Таким чином, враховуючи положення статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відсутні підстави для призначення дострокової пенсії за віком у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Ухвалою суду від 27.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/3983/21; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з довідкою від 23.09.2020 № 6/720 ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу з 28.11.1983 по 28.11.1985 (а.с.16).

У пункті 15 військового квитка НОМЕР_1 зазначено, що позивач проходив дійсну військову службу в період з 02.12.1983 до 28.11.1985 у військовій частині 62362. Пункт 16 військового квитка містить висновок ВУС-4837182А про те, що позивач був задіяний у військовий час. На сторінці 17 військового квитка НОМЕР_1 зазначено, що позивач в період з 25.05.1984 по 21.08.1984 виконував рейси по доставці вантажів в складі автомобільних, військова частина 62362 (а.с.8-9).

Згідно з довідкою Рівненського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.11.2020 №1/915 про періоди участі у бойових діях позивач у періоди з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984 приймав безпосередню участь в бойових діях на території Республіки Афганістан (а.с.6).

Позивач 03.12.2020 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заяву про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Однак, листом від 15.12.2020 №1700-0702-8/40653 відповідач повідомив позивача, що в довідці від 06.11.2020 №1/915, виданої МОУ Рівненським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначено, що у період з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 но 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984 він приймав безпосередню участь в період ведення бойових дій, однак у довідці відсутня інформація про кратність зарахування даних періодів до страхового стажу для призначення пенсії. Таким чином, враховуючи положення статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, немає підстав для призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу 25 років (а.с.10-12).

Позивач 28.12.2020 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заяву про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Листом від 28.01.2021 №1700-0702-8/3434 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовило ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Обґрунтовуючи відмову відповідач зазначає, що в довідці від 06.11.2020 № 1/915, виданої МОУ Рівненським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначено, що у період з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984 позивач приймав безпосередню участь в період ведення бойових дій, однак у довідці відсутня інформація про кратність зарахування даних періодів до страхового стажу для призначення пенсії. Враховуючи зазначене, начальником відділу контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з відома ТВО військового комісара Рівненського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки та в присутності головного спеціаліста командування, проведена перевірка у Рівненському об`єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки щодо достовірності відомостей зазначених в довідці від 06.11.2020 № 1/915. Відповідно до висновку акту від 13.01.2021 № 17 позапланової перевірки достовірності документів щодо підтвердження довідки, виданої для призначення пенсії підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно виконували рейси по доставці вантажів в складі автомобільних колон на територію Республіки Афганістан в періоди з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984, але відсутні будь-які відомості про те, що позивач приймав безпосередню участь в бойових діях на території Республіки Афганістан. Відповідно, до проведеної перевірки довідка від 06.11.2020 № 1/915 є недійсною, Рівненським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано нову довідку від 13.01.2021 № 1/34, в якій не зазначено, що позивач приймав безпосередню участь в бойових діях на території Республіки Афганістан. Таким чином, немає підстав для призначення позивачу дострокової пенсії за віком через відсутність документів, що підтверджують його безпосередню участь у бойових діях на території Республіки Афганістан (а.с.13-14).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Зі змісту наведеної норми права встановлено, що законодавцем у тексті однієї статті закону одночасно визначено як категорії осіб, так і умови набуття ними права на пенсію за критерієм вікового цензу (стосовно чоловіків – досягнення 55 річного віку) і критерієм цензу страхового стажу (стосовно чоловіків – 25 років).

Судом встановлено, що станом на дату первинного звернення (03.12.2020) позивач досяг 55-річного віку.

Згідно з змісту рішення пенсійного фонду, яке є предметом спору, на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 00 місяців 4 дні (а.с.15).

Таким чином, обставини досягнення позивачем необхідного вікового цензу (досягнення 55 річного віку) та наявності у останнього необхідного цензу страхового стажу (перевищення показником стажу межі у 25 років) пенсійним органом під сумнів не ставиться та не спростовується.

Як з`ясовано судом, фактичною підставою для прийняття рішення слугувала відсутність серед матеріалів звернення позивача документально підтвердженої інформації про участь у бойових діях.

Судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем долучено довідку від 06.11.2020 № 1/915 відповідно до якої ОСОБА_1 є учасником бойових дій. В періоди з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984 виконував рейси по доставці вантажів у складі автомобільних колон та приймав безпосередню участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.

Начальником відділу контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з відома ТВО військового комісара Рівненського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки та в присутності головного спеціаліста командування, проведена перевірка у Рівненському об`єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки щодо достовірності відомостей зазначених в довідці від 06.11.2020 № 1/915.

Відповідно до висновку акту від 13.01.2021 № 17 позапланової перевірки достовірності документів щодо підтвердження довідки, виданої для призначення пенсії підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно виконували рейси по доставці вантажів в складі автомобільних колон на територію Республіки Афганістан в періоди з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984, але відсутні будь-які відомості про те, що позивач приймав безпосередню участь в бойових діях на території Республіки Афганістан. Відповідно, до проведеної перевірки довідка від 06.11.2020 № 1/915 є недійсною (а.с.22).

Рівненським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано нову довідку від 13.01.2021 № 1/34, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій. В періоди з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984 виконував рейси по доставці вантажів у складі автомобільних колон на території Республіки Афганістан (а.с.23).

Взявши до уваги вказану довідку, пенсійний орган дійшов висновку, що позивачем не підтверджено участь в бойових діях на території Республіки Афганістан.

Однак, відповідачем не вказано, на якій саме підставі визнано не дійсною довідку від 06.11.2020 № 1/915 та у зв`язку з чим Рівненським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано нову довідку від 13.01.2021 № 1/34.

Відповідно до положень частин другої та четвертої статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

Зокрема, Законом СРСР від 12.07.1967 № 1950-VII «Про загальний військовий обов`язок» і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Спільною постановою Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 № 59-27 «Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» було передбачено зараховувати до вислуги років для призначення пенсії — один місяць служби за три місяці — час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, — незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв`язку із цим на лікуванні в лікувальних закладах.

Частиною першою статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 57 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення періоду цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

З наявного в матеріалах справи військового квитка НОМЕР_1 встановдено, що позивач проходив дійсну військову службу в період з 02.12.1983 до 28.11.1985 у військовій частині 62362, був задіяний у військовий час, в період з 25.05.1984 по 21.08.1984 виконував рейси по доставці вантажів в складі автомобільних, військова частина 62362.

При цьому, абзацом третім підпункту 5 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; довідка МСЕК про групу та причину інвалідності, отриманої унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, отриманих під час безпосереднього перебування в районах та у період здійснення зазначених заходів, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку; довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637), а для осіб, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 11-13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені Порядком надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 685 (у разі призначення пенсії особам з інвалідністю згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).

Судом встановлено, що до настання події доповнення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” положеннями статті 115 згідно з Законом України №2148-VIII від 03.10.2017, аналогічна за змістом норма з приводу дострокового призначення пенсії діяла за підпунктом 6 пункту 3 Розділу ХV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI та за статтею 16 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

При цьому, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 06.11.2018 по справі №591/3086/16-а участь військовослужбовця у бойових діях може підтверджуватись і фактом набуття статусу учасника бойових дій у розумінні статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та відповідним посвідченням.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.08.2018 у справі №295/1129/17.

У розумінні статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом підтвердження обставини участі військовослужбовця у бойових діях є відповідне посвідчення учасника бойових дій.

У пункті 3.5 рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019 по справі №1-13/2018 (1844/16, 3011/16) указано, що “Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24 Основного Закону України).

Конституційний Суд України зазначав, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод (абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012).

Принцип рівності в правах допускає застосування диференційованого підходу до певних правовідносин, зокрема, залежно від дати набуття відповідного права за умови, що обраний підхід є виправданим у демократичному суспільстві, та за наявності обґрунтованих підстав. У випадку регулювання соціальних прав із метою забезпечення соціальної справедливості застосування принципу абсолютної рівності може спричинити ситуацію, за якої внесення змін до будь-яких нормативно-правових актів (щодо прав та обов`язків осіб) буде неможливим, та створити загрозу економічній безпеці держави (призвести до негативних фінансових наслідків).

Європейський суд з прав людини вказував, що "неоднаковість ставлення є дискримінаційною, якщо вона позбавлена об`єктивного й розумного обґрунтування; іншими словами, якщо вона не переслідує легітимної мети чи якщо бракує виправданого співвідношення пропорційності між застосованими засобами та переслідуваною метою. Договірній державі належить певний простір оцінювання у визначенні, чи та якою мірою відмінності в інших подібних ситуаціях виправдовують неоднакове ставлення" (§ 51 рішення у справі "Stec and Others v. The United Kingdom" від 12 квітня 2006 року).

Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи, незалежно від їх певних ознак, мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації; форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб забороняються; не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують прав та свобод інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг за певними ознаками особам, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій; закріплення у законі особливих вимог щодо реалізації окремих прав.”.

За змістом рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-рп(ІІ)/2019 по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) під використаним у національних законах України терміном “військовослужбовці” фактично слід розуміти у тому числі і військовослужбовців Радянської Армії та військовозобов`язаних під час спеціальних військових зборів Радянської Армії.

З огляду на викладене та зважаючи на частину першу статты 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі “Щокін проти України” (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі “Серков проти України” (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника тлумаченням є однакове застосування правила дострокового виходу на пенсію для усіх військовослужбовців, які брали участь у бойових діях.

Суд вважає помилковим твердження пенсійного органу стосовно необхідності підтвердження обставин участі військовослужбовця у бойових діях виключно відповідними документами у порядку постанови КМУ від 12.08.1993 №637.

У даному ж випадку в аспекті статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” підтвердженню для призначення пенсії позивачу, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.

Судом встановлено, що позивач набув статусу учасника бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.5).

Як вказаного вище обставини досягнення позивачем необхідного вікового цензу (досягнення 55 річного віку) та наявності у останнього необхідного цензу страхового стажу (перевищення показником стажу межі у 25 років) пенсійним органом під сумнів не ставиться та не спростовується.

З огляду на вказане, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, викладене у листі від 28.01.2021 №1700-0702-8/3434, про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій відповідно до статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VІ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі Рисовський проти України (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З метою належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій відповідно до статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VІ з 08.10.2020.

Крім того, суд зазначає, що наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, яким зокрема визначено порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років.

Пунктом 2.3 розділу 2 даного Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа виконувала інтернаціональний обов`язок, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Пунктом 1 Додатку № 2 до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (пункт 2.3) визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій, крім періодів військової служби, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (далі - Положення), на пільгових умовах зараховуються такі періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР (з урахуванням вимог додатка 1 до постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року № 1290 “Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім`ям” та пунктів 2.4 - 2.6 Положення): 1) один місяць служби за три місяці: - на території Республіки Афганістан, а також в інших країнах, які ведуть (вели) бойові дії, якщо військовослужбовці брали участь у цих діях (крім військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби або відряджених з цих країн за вчинення проступків, які дискредитують звання військовослужбовця), - з 01 грудня 1979 року і час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, отриманих у цих країнах.

Крім того, частиною першою Постанови Центрального Комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу та Ради Міністрів Союзу Радянських Соціалістичних Республік №59-27 від 17.01.1983 встановлено: «предоставить военнослужащим Советской Армии и Военно-Морского Флота, Комитета государственной безопасности СССР и Министерства внутренних дел СССР, проходящим службу в составе ограниченного контингента советских войск, временно находящихся в Демократической Республике Афганистан, и их семьям следующие льготы: а) засчитывать в выслугу лет для назначения пенсии - один месяц службы за три месяца время службы на территории Демократической Республики Афганистан военнослужащим, прослужившим установленный срок службы в этой стране, а получившим ранения, контузии, увечья или заболевания - независимо от срока службы, и время непрерывного нахождения в связи с этим на излечении в лечебных учреждениях».

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що оскільки позивач перебував на території Республіки Афганістан у періоди з 03.05.1984 по 06.05.1984, з 16.05.1984 по 19.05.1984, з 15.06.1984 по 18.06.1984, з 22.06.1984 по 25.06.1984, з 28.06.1984 по 01.07.1984, з 10.07.1984 по 11.07.1984, з 06.08.1984 по 08.08.1984, з 14.08.1984 по 16.08.1984, з 18.08.1984 по 21.08.1984 та брав участь у забезпеченні бойової діяльності військ, то зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

З врахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору в силу Закону, а доказів понесення інших витрат суду не надано, підстав для присудження відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судових витрат не має.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (Код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028) задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області викладене у листі від 28.01.2021 №1700-0702-8/3434 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 08.10.2020 дострокову пенсію за віком, як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 31 травня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко