Рішення № 97692507, 16.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8499/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Коняги С.М.,

представника позивача: Картавцевої А.М.,

представника відповідача: Галич Л.Б.,

представника третьої особи: Чабан І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Юридичного департаменту Одеської міської ради про зобов`язання привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до договору та визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2019 року, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Юридичного департаменту Одеської міської ради, в якій позивач просить:

зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу № 1347 від 18.10.2019 року власними силами ОСОБА_1 і за власний рахунок.

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни (індексний номер рішення: 50316909 від 19.12.2019 року про зміни права власності внесені до Державного реєстру речових прав за ОСОБА_1 на об`єкт нежитлової будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м.

Ухвалою від 07.09.2020 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

11.09.2020 року (вх. № ЕП/14185/20) представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

21.09.2020 року (вх. № ЕП/15025/20) представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 05.10.2020 року розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

19.10.2020 року (вх. № ЕП/17415/20) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

29.10.2020 року (вх. № 45427/20) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

02.11.2020 року (вх. № ЕП/19588/20) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

02.11.2020 року (вх. № ЕП/19592/20) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 03.11.2020 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 28.01.2021 року призначено судове засідання для вирішення питання про поновлення провадження у справі.

02.02.2021 року (вх. № 5089/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю.

02.02.2021 року (вх. № 5091/21) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю.

Ухвалою від 02.02.2021 року поновлено провадження у справі та продовжено строк підготовчого провадження.

05.10.2020 року (вх. № ЕП/1613/20) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

22.10.2020 року (вх. № 44222/20) до канцелярії суду подано відповідь на запит.

02.02.2021 року (вх. № 5060/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

17.02.2021 року (вх. № 7836/21) представником третьої особи до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою від 15.03.2021 року закрито підготовчого провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

07.04.2021 року (вх. № ЕП/9359/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 08.04.2021 року (вх. № ЕП/9444/21) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження.

Ухвалою від 08.04.2021 року зупинено провадження у справі.

13.05.2021 року (вх. № ЕП/13041/21) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про перенесення судового засідання.

Ухвалою від 13.05.2021 року продовжено строк зупинення провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в ході проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу за № 1347 від 18.10.2019 року ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення – кафе, загальною площею 96,2 кв.м. При цьому, згідно технічного паспорту інвентаризаційна справа № 26/16/19 від 16.12.2019 року, виготовленого ФОП « ОСОБА_2 », загальна площа даного об`єкту збільшена та становить – 120,8 кв.м. та під час перевірки здійснювались будівельні роботи. При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі (загальна площа – 120,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що остання з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі, обставини, викладені у позові не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради є неналежним позивачем по даній справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Одеському окружному адміністративному суду.

Як зазначено в позовній заяві, відповідно до ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/1ДАБК від 02.01.2020 року проведено позапланову перевірку на об`єкті: капітальний ремонт нежитлової будівлі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході здійснення перевірки встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 1347 від 18.10.2019 року ОСОБА_1 належить нежитлове приміщення – кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96,2 кв.м. (а.с. 40-41).

Відповідно до технічного паспорту від 25.02.2014 року, виготовленого ТОВ «ОР БТІ», загальна площа об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 96,2 кв.м. (а.с. 19-23).

При цьому, згідно технічного паспорту інвентаризаційна справа № 26/16/19 від 16.12.2019 року, виготовленого ФОП « ОСОБА_2 », загальна площа даного об`єкту збільшена та становить – 120,8 кв.м. (а.с.42-47).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, ОСОБА_1 являється власником нежитлової будівлі (загальна площа – 120,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38-39).

За результатами перевірки складено: акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 12.03.2020 року №000371 (а.с. 24-34).

Наказом від 12.03.2020 року № 01-13/104Дабк скасовано право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061200430885 (а.с. 37).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2017 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частиною 1 статті 41Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб`єктами містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №533).

Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Пунктом 16 зазначеного Порядку №533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Виходячи з аналізу наведених правових положень, суд дійшов висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2020 позивачем проведено позапланову перевірку на об`єкті: капітальний ремонт нежитлової будівлі без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з цим, відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Отже, об`єкти будівництва є самочинними у випадках наявності однієї із вказаних умов: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; збудовані або будуються без належно затвердженого проекту; збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», встановлено визначення таких понять як нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт.

Відповідно до п. 3.2. ДБН А. 2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Пунктом 3.21. ДБН А. 2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукту, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частини (за умови автономності).

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ-Н.Б.В. 1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» даний об`єкт будівництва/реконструкції відноситься до категорії об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Відповідно до п.1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Вимогами статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р. встановлено, що право на виконання підготовчих та будівельних робіт, на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів архітектурно-будівельного контролю.

Згідно інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адерсою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м., доказів протилежного відповідачем не надано.

Тобто, ОСОБА_1 здійснюється самовільна реконструкція нежитлової будівлі із збільшенням об`єму та геометричних розмірів будівлі, без отримання дозвільних документів.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною 19.12.2019 року внесено зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення кафе (загальною площею – 96,2 кв.м.) змінено на нежитлову будівлю (загальною площею – 120,8 кв.м.) на підставі технічного паспорту від 16.12.2019 року, виготовленого ФОП ОСОБА_3 та довідки №21/23/26 від 16.12.2019 року, видавник ФОП ОСОБА_2 , власник об`єкту є ОСОБА_1 .

Таким чином, така реєстрація здійснена без документа, що підтверджує прийняття об`єкта за адерсою: АДРЕСА_1 до експлуатації.

Так, з інформації довідки №21/23/26 від 16.12.2019 року вбачається, що загальну площу збільшено з 96,2 кв.м. до 120,8 кв.м. за рахунок проведення робіт з перепланування, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та на підставі п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ввід 07.06.2021 року № 406, даний об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (а.с. 48).

Згідно ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу № 1347 від 18.10.2019 року власними силами ОСОБА_1 і за власний рахунок.

Щодо похідної позовної вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяною Іванівною 19.12.2019 року внесено зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення кафе (загальною площею – 96,2 кв.м.) змінено на нежитлову будівлю (загальною площею – 120,8 кв.м.) на підставі технічного паспорту від 16.12.2019 року, виготовленого ФОП ОСОБА_3 та довідки №21/23/26 від 16.12.2019 року, видавник ФОП ОСОБА_2 , власник об`єкту є ОСОБА_1 .

Як вже було встановлено, судом, ОСОБА_1 здійснюється самовільна реконструкція нежитлової будівлі із збільшенням об`єму та геометричних розмірів будівлі, без отримання дозвільних документів.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ержавна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Однак, в порушення вказаних норм, без документу, що відповідно до чинного законодавства України засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, державним реєстратором – ОСОБА_4 зареєстровано зміни до об`єкту нерухомого майна (індексний номер рішення: 50316909), що свідчить про відсутність правових підстав на вчинення вказаних реєстраційних дій.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни (індексний номер рішення: 50316909 від 19.12.2019 року про зміни права власності внесені до Державного реєстру речових прав за ОСОБА_1 на об`єкт нежитлової будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не понесено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни (місцезнаходження: 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Соборна, буд. 1, корп. А), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Юридичного департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691) про зобов`язання привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідності до договору та визнання протиправним та скасування рішення від 19.12.2019 року - задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу № 1347 від 18.10.2019 року власними силами ОСОБА_1 і за власний рахунок.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяни Іванівни (індексний номер рішення: 50316909 від 19.12.2019 року про зміни права власності внесені до Державного реєстру речових прав за ОСОБА_1 на об`єкт нежитлової будівлі за адерсою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,8 кв.м.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2021 р.

Суддя О.М. Тарасишина