Рішення № 97692480, 16.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14187/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Коняги С.М.,

за участю сторін:

представника позивача Теплякова Т.Є. (за ордером),

третя особа ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з урахуванням особливостей, визначених ст.ст.268,269,271,272,287 КАС України адміністративну справу за позовною заявою обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 року до суду надійшов адміністративний позов обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович про визнання протиправними та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 09.07.2020 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 09.07.2020 року, постанов про накладення штрафу від 12.08.2020 року та від 08.09.2020 року, прийнятих в рамках ВП №62511351.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи щодо прийняття рішення по справі №522/16365/19 від 10.12.2019 року, надходження до обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” постанови старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білика Р. В. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного рішення, подання заяв до вказаного виконавця та прийняття спірних постанов, вказує, що одразу після постановлення рішення по справі №522/16365/19, позивачем було підключено електричну енергію до квартири АДРЕСА_1 , власником якої є стягувач за виконавчим провадженням №62511351, що підтверджується рахунками на сплату житлово-комунальних послуг, а саме послуг із електропостачання-які були оплачені стягувачем ОСОБА_1 у повному обсязі, що свідчить про постачання електричної енергії до квартири стягувача.

Таким чином, як стверджує позивач, із моменту прийняття Приморським районним судом м. Одеси рішення від 10.12.2019 та до момент прийняття старшим державним виконавцем постанови про відкриття виконавче провадження - електропостачання було підключено стягувачу на виконання рішення суду, про що державному виконавцю повідомлялося неодноразово. Окрім цього, у позові вказано, що 30 червня 2020 року уповноваженими представниками позивача, з метою недопущення можливого виникнення надзвичайної ситуації (загоряння, пожежі тощо) та у цілях пожежної безпеки, було здійснено демонтаж лічильника електричної енергії, що здійснював електроживлення квартири стягувача по даному виконавчому провадженню, у зв`язку із виходом його із ладу із причин недотримання самим стягувачем норм електробезпеки. За фактом здійснення демонтажу уповноваженими представниками позивача було складено відповідний акт заміни лічильника електричної енергії із поміткою щодо «надання його володільцю при зверненні для подальшого ремонту або заміни».

Позивач звертає увагу, що даний прилад обліку електричної енергії був у справному стані із 10.12.2019 по 30.06.2020, працював, що підтверджується рахунками, виставленими на адресу стягувача, щодо необхідності сплати електричної енергії із зафіксованими показаннями даного лічильника, а також сплатою стягувачем цих рахунків.

Як зазначено у позові, відповідно до наданих рахунків вбачається, що стягувач у період із грудня 2019 по червень 2020 року використовував електроенергію в побутових цілях, та відповідно до показників його лічильників здійснювались відповідні нарахування за спожиту електроенергію та проводились розрахунки за надані послуги iз електропостачання, що є безумовним підтвердженням підключення стягувача до електричної енергії та, відповідно, виконання рішення суду зі сторони боржника щодо обов`язку такого підключення. Водночас, як стверджує позивач, старшим державним виконавцем було проігноровано дані факти та постановами вiд 12.08.2020 та вiд 08.09.2020 (ВП №62511351) накладено на позивача штрафи за невиконання рішення суду на користь держави у розмірах 5 100 грн. та 10 200 грн.

Окрім цього, звертає увагу позивач, 15 вересня 2020 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання на підставі заяви самого стягувача- ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи порушення оскаржуваними постановами про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (виконавче провадження №62511351) прав, свобод та інтересів позивача, у позові вказано, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору - є фактичне виконання виконавчого документа та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, однак рішення по справі №522/16365/19 від 10.12.2019 року було виконано у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що дії старшого державного виконавця Першого Приморського ВДВС у місті Одесі ПДМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Ростислава Валерійовича щодо прийняття ним постанов про накладення штрафів та постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження - не відповідають принципам законності та верховенства права, адже ним не було дотримано правових вимог до належного прийняття рішення в межах виконавчого провадження, а оскаржувані постанови - не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В”.

28.12.2020 року (вх.№ЕП/25769/20) до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із доказами сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 05.01.2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович про визнання протиправними та скасування постанов, відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 .

Вказаною ухвалою судом також доручено першому Приморському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії матеріалів ВП№62511351 та зупинено провадження по справі №420/14187/20 до надходження відповіді на доручення.

За вх.№19724/21 від старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білика Ростислава Валерійовича до суду надійшли матеріали ВП№62511351 (а.с.92-114).

Ухвалою суду від 17.05.2021 року поновлено провадження по справі №420/14187/20 за позовом обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов та призначено справу до судового розгляду об 11:00 год. 24 травня 2021 року.

24.05.2021 року (вх.№20625/21) від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення разом із додатками (а.с.124-140), в яких зазначено, що на думку ОСОБА_1 доводи обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” про те, що судове рішення, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, виконане кооперативом до відкриття виконавчого провадження, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовується наданим доказами.

Як вказує третя особа, згідно актів приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В. від 16.12.2020 року та від 17.12.2020 року, при виконанні виконавчого листа №522/16365/19 від 30.06.2020 року у виконавчому провадженні 63438922, OК Середньофонтанським 19-В» лише 17 грудня 2020 року підключено електропостачання до кв. АДРЕСА_2 . Акти про підключення електропостачання до квартири АДРЕСА_3 підписані як приватним виконавцем, так і представниками боржника і стягувача.

У поясненнях вказано, що згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфонова Г. В. від 17.12 2020 року про закінчення виконавчого провадження №63438922 (відритого за виконавчим листом №522/16365/19) виконавче провадження з примусового підключення електричної енергії до квартири ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) виконане ОК «Середньофонтанський 19-В» у повному обсязі 17.12.2020 року.

Отже, як стверджує третя особа, рішення суду про зобов`язання ОК «Середньофонтанський 19-В» підключити електричну енергію до квартири ОСОБА_1 виконане у примусового порядку боржником - ОК «Середньофонтанський 19-В - 17.12.2020 року.

На думку ОСОБА_1 рішення Приморського районного суду від 13.01.2021 року у цивільній справі №522/16365/19 повністю спростовує доводи позивача про самостійне виконання судового рішення та підключення у грудні 2019 року електроенергії до квартири третьої особи.

Щодо доводів позивача про те, що сплачуючи комунальні платежі за електричну енергію, ОСОБА_1 фактично нею користувався, третя особа зазначає, що дана сплата здійснювалась ним через відсутність доступу до електролічильника та для уникнення підстав для відключення його квартири від електроенергії з підстав наявності боргу.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В”.

Ухвалою суду від 24.05.2021 року судом доручено приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу надати до суду у строку до 10:00 год. 09.06.2021 року належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №63438922; зупинено провадження по справі №420/14187/20 за позовом обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов до 09.06.2021 року та призначено судове засідання об 11:30 год. 09.06.2021 року.

08.06.2021 року (вх.№ЕП/15517/21) від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, вказано, що акти державного виконавця від 11.08.2020 року та від 08.09.2020 року, які наявні в матеріалах справи, складені з порушенням вимог Інструкції, матеріали не містяться відомостей про направлення їх копій позивачу.

Оскільки станом на 11:30 год. 09.06.2021 року визначених судом доказів на адресу суду не надходило, тобто не відпади обставини, які слугували підставою для зупинення провадження по справі, ухвалою суду від 09.06.2021 року судом продовжено строк зупинення провадження по справі №420/14187/20 за позовом обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-В» до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов до 15.06.2021 року та призначити судове засідання о 12:00 год. 15.06.2021 року.

09.06.2021 року о 14:28 год. (вх.№ЕП/15752/21) до суду надійшли засвідчені електронно-цифровим підсписком копії постанови про відкриття виконавчого провадження №63438922, актів приватного виконавця від 16.12.2020 року та постанови про закінчення виконавчого провадження №63438922.

Ухвалою суду від 15.06.2021 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання поновлено провадження по справі.

У судовому засіданні 15.06.2021 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.

Третя особа у судовому засіданні 15.06.2021 року заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Інші учасники справи у судове засіданні 15.06.2021 року не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомляли належним чином та своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, пояснень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступне.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеса від 10.12.2019 року по справі № 522/16365/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-в» про визнання незаконним відключення житла від електропостачання та зобов`язання підключити електропостачання – задоволено, визнано незаконним відключення Обслуговуючим кооперативом «Середньофонтанський 19-В» від електропостачання квартири АДРЕСА_1 та зобов`язано Обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-В» підключити електричну енергію до квартири АДРЕСА_1 (а.с.131-132).

На вказане рішення Приморським районним судом було видано виконавчий лист №522/16365/19 від 30.06.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 01.07.2020 року звернувся до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою щодо виконання рішення суду по справі №522/16365/19 (а.с.95).

Постановою старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 09.07.2020 року за виконавчим листом Приморського районного суду м.Одеса №522/16365/19 від 30.06.2020 року відкрито виконавче провадження за №62511351 (а.с.60, 97).

Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику – Обслуговуючому кооперативу «Середньофонтанський 19-В» встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копію вказаної постанови направлено на адресу позивача 10.07.2020 року (а.с.98).

Також старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біликом Р.В. 09.07.2020 року прийнято постанову №62511351 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.61, 99) та про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн. (а.с.62, 101).

30.07.2020 року позивач звернувся до старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білика Р.В. із заявою про закінчення виконавчого провадження, в якій було зазначено, що обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-В» добровільно та негайно виконав рішення суду по справі №522/16365/19 ще до прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №62511351, а саме: у грудні 2019 року (а.с.17-18). Також у заяві зазначено про подальший демонтаж лічильника з підстав виходу його із ладу.

11.08.2020 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біликом Р.В. при виконанні виконавчого провадження за №62511351 складено акт державного виконавця, яким встановлено, що боржником не надано документального підтвердження виконання рішення суду. В акті вказано, що згідно повідомлення стягувача рішення суду не виконано – квартира за адресою АДРЕСА_5 не підключено електричної енергії (а.с.103)

12.08.2020 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біликом Р.В. прийнято постанову ВП №62511351 про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин в повному обсязі рішення суду застосовано до обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-В» штраф у сумі 5100,00 грн. (а.с.63, 104).

Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику – обслуговуючому кооперативу «Середньофонтанський 19-В» встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копію вказаної постанови направлено на адресу позивача 13.08.2020 року (а.с.105).

20.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою, в якій, зокрема, вказав, що обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-В» відмовляється у добровільному порядку виконувати рішення суду (а.с.106).

08.09.2020 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біликом Р.В. при виконанні виконавчого провадження за №62511351 складено акт державного виконавця, яким встановлено, що боржником не надано документального підтвердження виконання рішення суду (а.с.64, 107).

Судом встановлено, що 08.09.2020 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біликом Р.В. прийнято постанову про накладення штрафу ВП №62511351, якою за повторне невиконання рішення суду на обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-В» накладено штраф у розмірі 10200,00 грн. (а.с.108).

09.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до старшого державного виконавця першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білика Р.В. із заявою про повернення виконавчого листа №522/16365/19 від 30.06.2020 року (а.с.110).

15.09.2020 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біликом Р.В. в рамках виконавчого провадження №62511351 прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувану, якою на підставі п.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист №522/16365/19 від 30.06.2020 року ОСОБА_1 (а.с.65, 111).

Крім того, судом встановлено, ОСОБА_1 26.10.2020 року звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича із заявою щодо виконання рішення суду по справі №522/16365/19 (а.с.95).

28.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем прийнято постанову, якою відкрито виконавче провадження №63438922 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду м.Одеса 522/16365/19 від 30.06.2020 року

Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику – Обслуговуючому кооперативу «Середньофонтанський 19-В» встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

16.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого листа Приморського районного суду м.Одеса 522/16365/19 від 30.06.2020 року складено акти, якими встановлено, що співробітниками боржника було здійснено заміну лічильника електричної енергії та його підключення до квартири АДРЕСА_1 .

17.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №63438922 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.126-127).

Судом також встановлено, що 16.11.2020 року адвокат Теплякова Тетяна Євгенівна звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а саме виконавчий лист № 522/16365/19 виданий Приморським районним судом м. Одеси про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-В» підключити електричну енергію до квартири АДРЕСА_1 визнати таким, що не підлягає виконанню.

У заяві було вказано, що обслуговуючим кооперативом «Середньофонтанський 19-В» рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 по справі № 522/16365/19 було добровільно виконано ще до винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2020 (ВП № 62511351) було виконано негайно із моменту його прийняття, а саме із грудня 2019.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.01.2021 року по справі №522/16365/19 відмовлено в задоволенні заяви представника Обслуговуючого кооперативу «Середньофонтанський 19-В» - адвокатаТеплякової Тетяни Євгенівни про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа ОСОБА_1 (а.с.129-130).

Так, у вказаній ухвалі було зазначено наступне:

«…Отже, в разі виконання своїх зобов`язань ОК «Середньофонтанський 19-В» перед кредитором (позивачем, стягувачем), виконавче провадження повинно бути закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», згідно до якої, Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а не шляхом визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню;

Під час судового засідання сторони підтвердили, що виконавче провадження було закрито у грудні 2020 року у зв`язку з його виконанням. Тобто, до грудня 2020 року виконавче провадження здійснювалось на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2019 року. Судові рішення щодо визнання незаконними дій виконавців в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з огляду на викладене, оцінюючи доводи заявника щодо підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку, про необґрунтованість заяви та визнання її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено наявність обставин визначених ст. 432 ЦПК України».

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 09.07.2020 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 09.07.2020 року, постанов про накладення штрафу від 12.08.2020 року та від 08.09.2020 року, прийняті в рамках ВП 62511351, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VІІІ (далі – Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 Закону №1404визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів у цивільних справах.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №62511351 у розмірі 5100 грн від 12.08.2020 року та про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №62511351 у розмірі 10200 грн від 08.09.2020 року, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.

Згідно зі ст.75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення немайнового характеру. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з позовної заяви, обставиною, яка слугує підставою для скасування спірного рішення, на думку позивача, є те, що рішення суду щодо підключення електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 обслуговуючим кооперативом “Середньофонтанський 19-В” виконано у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження №62511351, що підтверджується сплатою третьою особою рахунків за електропостачання.

Як стверджує, позивач 30 червня 2020 року уповноваженими представниками позивача, з метою недопущення можливого виникнення надзвичайної ситуації (загоряння, пожежі тощо) та у цілях пожежної безпеки, було здійснено демонтаж лічильника електричної енергії, що здійснював електроживлення квартири стягувача по даному виконавчому провадженню, у зв`язку із виходом його із ладу із причин недотримання самим стягувачем норм електробезпеки. За фактом здійснення демонтажу уповноваженими представниками позивача було складено відповідний акт заміни лічильника електричної енергії із поміткою щодо «надання його володільцю при зверненні для подальшого ремонту або заміни».

При вирішенні даної адміністративної справи, суд не приймає до уваги посилання позивача на оплату ОСОБА_1 послуг за електропостачання та надані на підтвердження даної обставини докази, оскільки вказана обставина лише свідчить про переказ третьою особою грошових коштів згідно виставленого обслуговуючим кооперативом “Середньофонтанський 19-В” рахунку.

Як стверджує третя особа, вказана оплата ним була здійснена, так як доступ до електролічильника та для уникнення підстав для відключення його квартири від електроенергії з підстав наявності боргу.

Доказів, які б підтвердили фактичне підключення електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 на виконання рішення суду по справі №522/16365/19 від 10.12.2019 року до суду не надано.

Щодо наявного в матеріалах справи акту заміни лічильника, суд зазначає, що складання вказаного акту передбачає демонтаж попереднього та встановлення нового лічильника електричної енергії.

В той же час, як зазначено самим же позивачем, на підставі даного акту обслуговуючим кооперативом “Середньофонтанський 19-В” було виконано лише демонтажу лічильника електричної енергії.

Тобто, позивачем не надано належних доказів на підтвердження виконання рішення суду по справі №522/16365/19 від 10.12.2019 року щодо підключення електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 обслуговуючим кооперативом “Середньофонтанський 19-В” виконано у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження №62511351.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

Згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В той же час, як вже встановлено судом, 15.09.2020 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Біликом Р.В. в рамках виконавчого провадження №62511351 прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувану, якою на підставі п.1 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист №522/16365/19 від 30.06.2020 року ОСОБА_1 (а.с.65, 111).

Тобто, виконавче провадження №62511351 завершено не у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Натомість п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено виконавче провадження №63438922.

Датою фактичного виконанням в повному обсязі рішення суду по справі №522/16365/19 згідно з виконавчим документом згідно вказаної постанови є 16.12.2020 року.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що в провадженні судів України наявні справи предметом розгляду яких є правомірність постанов про відкриття виконавчих проваджень №63438922, №62511351, правомірність постанови про повернення виконавчого документу від 15.09.2020 року №63438922 чи правомірність постанови про закінчення виконавчого провадження №62511351.

Таким чином, станом на дату прийняття постанови про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №62511351 у розмірі 5100 грн від 12.08.2020 року та станом на дату прийняття постанови про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №62511351 у розмірі 10200 грн від 08.09.2020 року рішення Приморського районного суду м.Одеса від 10.12.2019 року по справі № 522/16365/19 виконано не було.

А отже, приймаючи дані постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, а тому правові підстави для скасування оскаржуваних постанов про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №62511351 у розмірі 5100 грн від 12.08.2020 року та про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №62511351 у розмірі 10200 грн від 08.09.2020 року відсутні.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За змістом статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пунктах 52-54 пілотного рішення Європейського суду з прав людини у справі Юрій Миколайович Іванов проти України, заява №40450/04, від 15.10.2009, ЄСПЛ зазначив, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, пункт 40 ) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Іммобільяре Саффі" проти Італії (Immobiliare Saffi проти Італії), заява № 22774/93, пункт 66).

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 09.07.2020 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з ч.5 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця у випадку, якщо примусове виконання рішення передбачає справляння виконавчого збору, а перелік виконавчих документів (рішень), за якими не передбачається справляння виконавчого збору, наведений у частині п`ятій статті 27 Закону №1404 та є виключним. Таким чином, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №480/3452/19.

У постанові від 28 січня 2021 року у справі №640/24233/19 Верховний Суд дійшов висновку, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому правові підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 09.07.2020 року в рамках виконавчого провадження №62511351 відсутні.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 09.07.2020 року, суд виходить з наступного.

Статтею 42 Закону №1404 визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

За змістом пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін`юсту від 02.04.2012 №512/5, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Єдиним доводом, який на думку позивача є свідченням наявності підстав для скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 09.07.2020 року є добровільне виконання позивачем рішення до відкриття виконавчого провадження №62511351, тобто обставини, які визнані судом необґрунтованими.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що винесення постанови про розмір мінімальних витрат є обов`язком державного виконавця.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при прийнятті постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому правові підстави для скасування постанови про розмір мінімальних витрат в рамках виконавчого провадження №62511351 відсутні.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 287, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову обслуговуючого кооперативу “Середньофонтанський 19-В” до першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 09.07.2020 року, постанови про стягнення виконавчого збору від 09.07.2020 року, постанов про накладення штрафу від 12.08.2020 року та від 08.09.2020 року, прийнятих в рамках ВП №62511351 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – обслуговуючий кооператив «Середньофонтанський 19-В» (вул.Середньофонтансьа, 19-В, кв.89, м.Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 33932926).

Відповідач - перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Польський узвіз, 6, м.Одеса, 65026);

Треті особи - старший державний виконавець першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Ростислав Валерійович (вул.Польський узвіз, 6, м.Одеса, 65026); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Корой С.М.