Рішення № 97692415, 15.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4566/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови по ВП № 62937608 від 09.03.2021 р. про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн., вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , в якій просило:

-визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), від 09.03.2021 року ВП №62937608 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

15.03.2020 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.03.2021 р. ВП №62937608 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Позивач вважає, що постанова від 09.03.2021 р. ВП №62937608 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення по справі №420/2706/20 протиправною та такою, що належить до скасування.

Так, позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. по справі №420/2706/20, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 30.10.2018 року пенсії на підставі оновленої “Довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області за №909/111/22-2019 від 31.10.2019 року, до якої включена індексація грошового забезпечення.

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2020 р. становить 8548,09 грн.

Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 29.05.2020 р. по 30.06.2020 р. в сумі 163,12 зарахована на її поточний рахунок 06.07.2020 р.

Нараховані доплати пенсії за період з 30.10.2018 р. по 28.05.2020 р. в сумі 2821,08 грн. належать виплаті згідно з порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням ПФУ від 26.09.2018 р. №20-1.

Інформація про виконання рішення у справі №420/2706/20 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

04.09.2020 р. відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №62937608 за виконавчим листом №420/2706/20, виданим 07.08.2020 р.

Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 24.09.2020 р. №1500-0424-5/70871 за доданими до нього копіями відповідних документів.

26.01.2021 р. відповідач виніс постанову ВП №62937608 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти днів.

Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень повторно повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 10.02.2021 р. №1500-0405-5/15161 з наданими копіями відповідних документів.

Позивач зазначив, що постанову ВП №62937608 від 26.01.2021 р. про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. було оскаржено у судовому порядку.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не надав.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 12.04.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. ст. 268-273, 287 КАС України та залучив у якості третьої особи ОСОБА_1 .

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

IV. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. по справі №420/2706/20, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 30.10.2018 року пенсії на підставі оновленої “Довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області за №909/111/22-2019 від 31.10.2019 року, до якої включена індексація грошового забезпечення.

Позивач здійснив перерахунок пенсії, після якого розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2020 р. становить 8548,09 грн.

Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 29.05.2020 р. по 30.06.2020 р. в сумі 163,12 зарахована на її поточний рахунок 06.07.2020 р.

Нараховані доплати пенсії за період з 30.10.2018 р. по 28.05.2020 р. в сумі 2821,08 грн. належать виплаті згідно з порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням ПФУ від 26.09.2018 р. №20-1.

Інформація про виконання рішення у справі №420/2706/20 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

04.09.2020 р. відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №62937608 за виконавчим листом №420/2706/20, виданим 07.08.2020 р.

Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 24.09.2020 р. №1500-0424-5/70871 за доданими до нього копіями відповідних документів.

26.01.2021 р. відповідач виніс постанову ВП №62937608 про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду, якою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти днів.

Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень повторно повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 10.02.2021 р. №1500-0405-5/15161 з наданими копіями відповідних документів.

Позивач зазначив, що постанову ВП №62937608 від 26.01.2021 р. про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. було оскаржено у судовому порядку.

09.03.2021 р. відповідач виніс постанову ВП №62937608 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00 грн.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

V Джерела права та висновки суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно х ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з положень ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду.

Повертаючись до обставин справи, суд встановив що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. по справі №420/2706/20, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 30.10.2018 року пенсії на підставі оновленої “Довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області за №909/111/22-2019 від 31.10.2019 року, до якої включена індексація грошового забезпечення.

Позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який з 01.07.2020 р. становить 8548,09 грн.

Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 29.05.2020 р. по 30.06.2020 р. в сумі 163,12 зарахована на її поточний рахунок 06.07.2020 р.

Позивач зазначив, що нараховані доплати пенсії за період з 30.10.2018 р. по 28.05.2020 р. в сумі 2821,08 грн. належать виплаті згідно з порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою КМУ від 22.08.2018 р. №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням ПФУ від 26.09.2018 р. №20-1.

Інформація про виконання рішення у справі №420/2706/20 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Таким чином, рішення суду боржником не виконано, заборгованість по несплаченій пенсії за вказаний у судовому рішенні період ОСОБА_1 не виплачена.

У той же час, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів для здійснення виплати коштів ОСОБА_1 за рішенням суду.

Крім того, ГУ ПФУ в Одеській області не зазначило, які заходи вживалися для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису.

Наданий суду витяг з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (а.с. 12), не містить відомостей про дату і час внесення рішення суду по справі № 420/2706/20 до вказаного Реєстру.

Тобто боржник не підтвердив, що ним ужито усіх можливих заходів для повного виконання рішення суду у справі № 420/2706/20.

Таким чином, суд робить висновок, що боржник не виконав рішення суду від 28.04.2020 року у справі № 420/2706/20 без поважних причин.

Крім того, впродовж судового розгляду справи позивач не надав суду доказів, що постанова по ВП №62937608 від 26.01.2021 р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн. скасована.

Суд зазначає, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі “Пічкур проти України”, як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ГУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”. За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі “Хонякіна проти Грузії” (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі “Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 p.).

Отже, право на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

А відсутність грошових коштів у бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання якого є обов`язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що відповідач, виніс оскаржувану постанову від 09.03.2021 року ВП 62937608 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн, на підставі Закону України “Про виконавче провадження” та у межах своїх повноважень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 271, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розглядом судом першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої , статтями 286-288 цього Кодексу , набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.6 ст.287 КАС України рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

3. Позивач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області адреса: вул. Канатна,83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач – Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Розумовська,37 м. Одеса,65091, код ЄДРПОУ 43315529.

Третя особа – ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я. Бойко

.