Рішення № 97692350, 16.06.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 р. № 400/1204/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачів:1: Горохівської сільської ради Миколаївської області, вул. Поштова, 8, с. Горохівське, Снігурівський район, Миколаївська область, 57356, 2: сільського голови Горохівської сільської ради Миколаївської області Шевчук Ірини Валеріївни, вул. Поштова, 8, с. Горохівське, Снігурівський район, Миколаївська область, 57356

про:визнання незаконним та скасування розпорядження від 19.01.2021 № 23-к; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тесту – Позивач) звернулася до суду з позовом до Горохівської сільської ради Миколаївської області (далі по тесту – Відповідач 1; Сільська рада), Сільського Голови Горохівської сільської ради Миколаївської області Шевчук Інни Валеріївни (далі по тесту – Відповідач 2; Сільський Голова) про визнання протиправним та скасування Розпорядження Горохівського Сільського голови № 23-к від 19.01.2021 року «Про припинення дії Розпорядження № 95-к від 20.11.2020 року» та зобов`язання Горохівської сільської ради Миколаївської області поновити виплату матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати на період пошуку роботи з 01.01.2021 року.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Розпорядженням № 95-к від 20.11.2020 року їй була призначена та виплачувалася матеріальна допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати на період пошуку роботи, оскільки вона на час звільнення виконувала обов`язки старости, а на посаду старости поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих Рад, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» (№ 93-IV від 11.07.2002 року). Позивач зазначає, що Відповідачем правомірно було призначено та виплачувалася їй допомога два місяці в загальній сумі 27 906,77 грн, а потім Сільський голова ОСОБА_2 . Розпорядженням № 23 неправомірно припинила дію свого ж Розпорядження № 95. Позивач просить суд скасувати розпорядження № 23 та зобов`язати Відповідача 1 відновити виплату їй матеріальної допомоги, починаючи з 01.01.2021 року.

Ухвалою суду від 26.02.2021 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 37-38).

31.03.2021 року від Відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву з додатками (а. с. 45-71), в яких Відповідачі 1 та 2 проти позову заперечували та зазначили, що Розпорядження № 95 від 20.11.2020 року було винесено помилково в день першої установчої сесії Горохівської сільської Ради, на який Сільський Голова ОСОБА_2 тільки-но прийняла присягу. Після проведення перевірки правильності призначення Позивачеві матеріальної допомоги було встановлено ряд процесуальних порушень з боку працівників сільради. А саме: відсутня реєстрація Заяви Позивача на призначення виплат та відсутня довідка з ПФУ про наявність пенсійних виплат на час призначення матеріальної допомоги. Окрім того, ч. 4 ст. 54-І ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту – ЗУ № 208\97) було скасовано 16.07.2020 року, а відтак, на час призначання Позивачеві виплат Закон вже не передбачав поширення гарантій діяльності депутатів місцевих рад на посаду старости, як це було передбачено ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». Відповідачі вважають, що оскаржуване Розпорядження № 23 від 19.01.2021 року прийнято в межах та у спосіб, визначений Законом, відповідно до повноважень Сільського голови.

У судовому засіданні 27.05.2021 року Позивач не була присутня, надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності в порядку письмового провадження. Відповідачі прибули в судове засідання, надали свої пояснення та подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження .

Суд вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи, встановив:

З 16.11.2010 року Позивача було обрано секретарем Баратівської сільської Ради Снігурівського району Миколаївської області.

З березня 2018 року Позивач виконувала обов`язки сільського голови Баратівської сільської Ради Снігурівського району Миколаївської області.

В результаті добровільного об`єднання територіальних громад, було приєднано Баратівську сільську Раду до Горохівської сільської ради та відповідно до Рішення Горохівської сільської Ради Снігурівського району Миколаївської області № 3 та № 4 від 26.07.2019 року, на виконання положень ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» припинено повноваження секретарів сільських Рад та сільських голів (територіальних громад, що об`єднуються) у тому числі припинено повноваження секретаря та сільського голови Баратівської сільської (а. с. 10, 11).

Рішенням № 9 від 26.07.2019 року Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області на Першій сесії сьомого скликання (1 Пленарне засідання) на ОСОБА_1 покладено обов`язки старости у Баратівському старостинському окрузі № 1 (а. с. 12).

За результатами виборів Горохівського сільського голови рішенням Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області «Про підсумки виборів сільського голови та визнання його повноважень» визнано повноваження в якості сільського голови – ОСОБА_2 .

20.11.2020 року Рішенням № 3 Горохівської сільської ради Миколаївської області на першій сесії VIII скликання серед інших припинено повноваження в.о. старости Баратівського старостинського округу № 1- ОСОБА_1 (а. с. 21).

20.11.2020 Сільським Головою Горохівської сільської ради Миколаївської області прийнято Розпорядження № 95 «Про здійснення щомісячної виплати ОСОБА_1 » (а. с. 31).

19.01.2021 року Сільським Головою Горохівської сільської ради Миколаївської області прийнято Розпорядження № 23, яким припинено дію Розпорядження № 95 від 20.11.2020 р. Пунктом 2 цього розпорядження Сільський голова закликав ОСОБА_1 добровільно повернути отримані нею кошти в період з 21.11.2020 року по 31.12.2020 року в сумі 34666,80 грн (а. с. 33).

Виходячи з фактичних обставин та матеріалів справи, судом з`ясовано, що трудові відносини Відповідача з ОСОБА_1 (яка на той час обіймала ОСОБА_3 ) припинено 20.11.2020 року відповідно до Рішення № 3 Горохівської сільської ради Миколаївської області.

16.07.2020 року до закону України № 280 /97-ВР внесено зміни у статтю 54-1 (п. 4 виключено), яка саме й передбачала соціальні гарантії осіб щодо звільнення з посади старости у вигляді шестимісячної виплати матеріальної допомоги, оскільки закон поширював на старост гарантії діяльності депутатів місцевих рад. Разом з тим, Законом України № 805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» від 16.07.2020 року внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, статтю 54-1 викладено в новій редакції.

У ч. 2 ст. 54-1 Закону України № 280/97-ВР встановлено, що староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі.

Станом на час звільнення Позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у Відповідача були відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 здійснення щомісячних виплат.

Суд критично оцінює позицію Позивача, яка зводиться до того, що навіть при внесенні змін 16.07.2020 року у ЗУ № 280/97 у скасування п. 4 ст. 51-1, позивач вважає, що положення попередньої редакції ст. 54-1 поширюється та тих осіб (старост), які були обрані, а не призначенні, як це тепер передбачає положення ЗУ «Про місцеве самоврядування». Така правова позиція Позивача не заслуговує на увагу та суперечить принципу дії закону в часі, оскільки Закон зворотної сили не має.

Щодо повноважень Сільського голови скасовувати своєї акти індивідуальної дії, суд вважає за необхідне зазначити, що стосується скасування рішень органом місцевого самоврядування, то його наслідком є припинення дії відповідних раніше прийнятих актів. Водночас, п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону № 280 до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради віднесено скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень. Аналогічне положення міститься й у ч. 9 ст. 59 Закону № 280.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 7-рп/2009 стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни зробив висновок, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/або скасовувати їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, у Рішенні № 7-рп/2009 Конституційний Суд зазначив, що за органом місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у Відповідача 2 були всі повноваження на винесення оскаржуваного Розпорядження № 23.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства є саме захист порушеного права. У справах про оскарження протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тягар доказування (доведення правомірності своїх дій та/або прийнятого рішення) лежить саме на Відповідачеві (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Позивач просить суд скасувати Розпорядження № 23 повністю, вважаючи його незаконним.

Так, у п. 2 оскаржуваного Розпорядження № 23 від 19.01.2021 року відповідач зазначив « ОСОБА_1 добровільно повернути отримані нею кошти за період з 21.11.2020 року по 31.12.2020 року включно, в сумі 34 666, 80 грн.».

Суд вважає, що саме п. 2 оскаржуваного Розпорядження № 23 належить скасуванню, з огляду на те що, відповідно до положень ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, Закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, як проводила цю виплати; та по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02.07.2014 року (справа № 9-91цс14) та від 22.01.2014 року (справа № 6-151цс13).

У своїх запереченнях проти позову Відповідач зазначив, що призначення виплат Позивачеві Розпорядженням № 95 було здійснено Сільським Головою (Відповідач 2) через допущення низки процесуальних порушень працівниками сільської ради (не зареєстрована Заява Позивача, відсутня довідка з ПФУ Позивача). При цьому, службових розслідувань Відповідачем не проводилося. Також слід зауважити, що рішення про призначення виплат ОСОБА_1 видано самим Сільським Головою та саме це розпорядження є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства, та це не можна розцінювати як рахункову помилку з боку сільради.

При цьому, Відповідачами й не надано до суду жодних доказів недобросовісності дій Позивача під час звернення до Відповідача 2 із заявою про бажання отримання коштів.

З огляду на фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що у Відповідача 2 відсутні підстави для стягнення надмірно виплачених сум допомоги з ОСОБА_1 .

Крім того, оскільки між Позивачем та Відповідачами на час прийняття оскаржуваного Розпорядження вже були припинені трудові відносини, у Відповідача 2 відсутні повноваження вимагати добровільного повернення ОСОБА_1 виплачених їй коштів у сумі 34 666, 80 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належать частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн (а. с. 1), відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 підлягає 454,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Горохівської сільської ради Миколаївської області (вул. Поштова, 8, с. Горохівське, Снігурівський район, Миколаївська область, 57356, ідентифікаційний код 04377032) та сільського голови Горохівської сільської ради Миколаївської області Шевчук Інни Валеріївни (вул. Поштова, 8, с. Горохівське, Снігурівський район, Миколаївська область, 57356) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 23-к від 19.01.2021 року «Про припинення дії розпорядження № 95-к від 20.11.2020 року», зобов`язання поновити виплату матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати на період пошуку роботи з 01.01.2021 року – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 2 розпорядження сільського голови Горохівської сільської ради Миколаївської області Шевчук Інни Валеріївни № 23-к від 19.01.2021 року «Про припинення дії розпорядження № 95-к від 20.11.2020 року».

3. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Горохівської сільської ради Миколаївської області (вул. Поштова, 8, с. Горохівське, Снігурівський район, Миколаївська область, 57356, ідентифікаційний код 04377032) судовий збір у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири грн 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.06.2021 р.

Суддя Н.В. Лісовська