Рішення № 97692315, 15.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5548/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єврошпон» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -

УСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Єврошпон» (далі - позивач, ТзОВ «Єврошпон») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007060703 від 27.01.2021, на підставі якого ТзОВ «Єврошпон» за жовтень 2020 р. зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9804,90 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 4902,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено перевірку позивача, за наслідками якої складено Акт перевірки від 16.01.2021 № 37/17-01-07-03/31210033 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Єврошпон» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». За результатами перевірки на підставі Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007060703 від 27.01.2021, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9804,90 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 4902,50 грн. На думку контролюючого органу, ТзОВ «Єврошпон» допущено завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2020 р. внаслідок умисного проведення «нереальних операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевому отримувачу» - придбання у ТзОВ «Галімпекс» дубу кругляку. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки реальність фінансово-господарської операції з ТзОВ «Галімплекс» підтверджується первинними документами, у зв`язку з чим він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 16.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 07.06.2021 судом задоволено клопотання відповідача та допущено заміну відповідача в адміністративній справі - Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) його правонаступником – Головним управлінням ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Ухвалою суду від 07.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участю сторін та клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив (вх. № 40092 від 04.06.2021) в якому проти позову заперечив. Зазначив, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних Старичівський НВ ЛК ЛДВНЗ у вересні 2020 не здійснював реалізацію послуг вантажоперевезення для ТОВ «Галімпекс» та згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ не оформляв трудових/цивільних договорів із ОСОБА_1 . Також відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання ТзОВ «Галімпекс» відсутнє придбання товарів з номенклатурою «Дуб кругляк д. 40см. і більше». Відповідно до зазначеної номенклатури товару у супровідних документах (податкова накладна, видаткова накладна, ТТН), а саме «Дуб кругляк д. 40 см. і більше» неможливо віднести до будь-якого класу якості, а також ідентифікувати по ланцюгу поставки від виробника. Звертає увагу на те, що з аналізу зібраних в процесі представлення документів та інформації встановлено, що ТОВ «Єврошпон» представлено до перевірки дефектні видаткові накладні, у яких відсутні обов`язкові реквізити: посади і прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, місце складання видаткових накладних, П.І.П. особи, яка отримала товар, відсутні дати і номер довіреності на отримання ТМЦ.

Вказує, що сукупність вищезазначених фактів та обставин, досліджених по ланцюгу постачання, вказує, що вищенаведена операція з ТзОВ «Галімпекс» спрямована на отримання податкової вигоди кінцевому отримувачу. Оскільки відсутній сам факт виготовлення та придбання ТзОВ «Галімпекс» вищезазначених товарів, що відображено в податковій накладній на реалізацію для ТОВ «Єврошпон», відповідно відсутній і факт продажу вищезазначених товарів, що відображено в податковій накладній на реалізацію для ТОВ «Єврошпон», відповідно, відсутній і факт продажу вищезазначених ТМЦ для ТОВ «Єврошпорн». Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврошпон» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та присвоєно код за ЄДРПОУ 31210033, знаходиться на обліку у Головному управлінні ДПС у Львівській області (Городоцьке управління Яворівської ДПС) (а.с. 20-27).

Головним управління ДПС у Львівській області на підставі наказу від 17.12.2020 № 4941-ПП проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Єврошпон» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками проведеної перевірки складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Єврошпон» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету» № 37/17-01-07-03/31210033 від 16.01.2021.

У ході проведення перевірки встановлено порушення ТзОВ «Єврошпон» п. 198.1, п 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2020 року на 9804, 90 грн. та п. 200.1, п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами і доповненнями), в результаті чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість за жовтень 2020 року в сумі 4034, 84 грн.

Таких висновків відповідач при перевірці позивача дійшов з огляду на нереальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «Галімпекс» за жовтень 2020 року, оскільки проведеним аналізом ланцюга придбання ТзОВ «Галімпекс» товаро-матеріальних цінностей, а саме дуба-кругляка згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання даного виду ТМЦ, що унеможливлює рух ТМЦ до ТзОВ «Єврошпон».

На підставі акта перевірки Головним управління ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007060703 від 27.01.2021.

Позивач не погодився із такими висновками контролюючого органу, оскільки здійснювані ним господарські операції були реальними та підтверджені долученими до матеріалів справи первинними документами, які також надавалися під час здійснення перевірки. Відтак вважає, що прийняте Головним управління ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, тому звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

За визначенням підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Підпунктом 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

За змістом п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене Міністерством фінансів України № 318 від 31.12.1999 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно з п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу, ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається зсум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду тасумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Отже, умовами відображення господарських операцій в податковій звітності є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону № 996-ХІV визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно з абз. 2 п. 198.2 ст. 198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом досліджено первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентом ТзОВ Галімпекс» та встановлено, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю ТзОВ «Єврошпон», а первинні документи складено у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінасову звітність в Україні», тому суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними, виходячи з такого.

Як встановлено з матеріалів справи ТзОВ «Галімпекс» та ТзОВ «Єврошпон» укладено Договір поставки № 13/01 від 13.01.2020, відповідно до якого:

1.1. продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві в терміни і на умовах цього договору деревину породи дуб, бук-кругляк, діаметром 30 см. і більше за загальним обсягом триста куб.м., що в подальшому іменується Товар і є власністю продавця, а покупець прийняти товар та сплатити його вартість згідно з умовами договору;

2.1. кількість кожної партії товару, що є предметом договору буде визначатись в кубічних метрах;

2.2 вимоги до якості дуба, бука кругляка:

- прямий стовбур без косослою запарювання, внутрішньої заболоні, гнилі, паукових і кільцевих тріщин, без роз та сучків, прострілів (морозних тріщин), подвійної серцевини, зміщення центра.

- при діаметрі 40 см. і більше допускається живий сучок діаметром не більше 5 см, рози в одній лінії, гниль в центрі діаметра до 5 см зміщення центра до 15% в одному напрямку, подвійна серцевина до 5 см.

- ядро бука до 25%.

2.2.2 вимоги до розмірів товару:

- фактична довжина від 2.10 м до 3.70 м через кожні 10 см, залікова довжина – 10 см від фактичної.

3.1 продавець зобов`язується:

- повідомити покупця про місцезнаходження товару, нести всі затрати по підготовці та завантаженню товару.

- надати покупцеві наступні документи: товаро-транспортну накладну, видаткову накладну, рахунок на вимогу.

- оплатити вартість товару згідно з умовами договору.

3.3 транспортування здійснюється за домовленістю сторін.

4.1 ціна товару визначається залежно від якості та діаметру товару. Покупець оплачує товар, який є предметом цього договору за ціною, визначеною кожного разу у видатковій накладній покупцеві продавцем (а.с. 75).

На підтвердження правомірності формування спірної суми податкового кредиту та реальності вищенаведеної угоди позивачем надано суду наступні документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: видаткову накладну від 24.09.2020 № РН-0000017, товаро-транспортну накладну № 25 від 24.09.2020, податкову накладну № 2 від 24.09.2020, платіжне доручення № 25076 від 20.10.2020, довіреність № 9/24/3 від 24.09.2020, оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за вересень 2020, картку рахунку: 201 за вересень 2020, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 01.09.2020-31.102020 по контрагенту ТзОВ «Галімпекс», оборотно-сальдову відомість по рахунку 362 за жовтень 2020. Також надано документи, які підтверджують використання придбаного товару в його господарській діяльності: картку рахунку 362 Євро по контрагентах CHAPAS MADERAS BARDISA, S.L. за жовтень 2020, акт прийому-передачі лісоматеріалів № 68 вся сировина, заключну виписку за період з 27.02.2020 по 27.02.2020. заключну виписку за період з 04.03.2020 по 04.03.2020, митну декларацію UA209170/2020/087251заключні виписки за періоди з 30.07.2020 по 30.07.2020, з 06.08.2020 по 06.08.2020, митну декларацію UA309170/2020/083621, заключну виписку за період з 27.07.2020 по 27.07.2020, митну декларацію UA209170/2020/080493, заключні виписки за період з 22.07.2020 по 22.07.2020; з 24.07.2020 по 24.07.2020; з 27.07.2020 по 27.07.2020, митну декларацію UA209170/2020/078931, заключні виписки за період з 24.06.2020 по 24.06.2020; з 22.07.2020 по 22.07.2020, митну декларацію UA209170/2020/082414, заключну виписку за період з 24.11.2020 по 24.11.2020, митну декларацію UA209170/2020/080643, заключні виписки за період з 11.11.2020 по 11.11.2020 і з 23.11.2020 по 23.11.2020, митну декларацію UA209170/2020/077112, заключну виписку за період з 27.10.2020 по 27.10.2020.

Відповідач в акті перевірки зазначає про те, що до перевірки представлено дефектну видаткову накладну від ТзОВ «Галімпекс», де відсутні обов`язкові реквізити, які вона повинна містити: П.І.П. особи, яка отримала товар, дата та номер довіреності на отримання ТМЦ, невірно визначено дату та номер угоди відповідно до якої здійснювалося постачання товару. В акті перевірки не вказано номера податкової накладної та її дати.

З долученої до матеріалів справи видаткової накладної від постачальника «Галімпекс» судом не встановлено відсутність обов`язкових реквізитів, встановлених для первинних документів (а.с. 76).

Покликання відповідача на ту обставину, що у товаро-транспортній накладній відсутнє повне найменування місця навантаження, відмітки про здачу/прийняття товару водієм, водійське посвідчення суд також відхиляє з тих підстав, що відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Також суд критично ставиться до аргументів відповідача, викладених у акті перевірки, що відповідно до Постанови Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 № 695 та наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 № 184 про перехід лісової промисловості на вропейські стандарти класифікації та вимірювання лісо-та пило продукції, відповідно до яких ДСТУ EN 1316-1:2018 «Лісоматеріали круглі листяні. Класифікація за якістю. Частина 1. Дуб та бук» деревина розподіляється на чотири класи якості (А, В, С, D), та 10 груп діаметрів, а в договорі ціна товару визначається залежно від якості та діаметру товару, що унеможливлює віднести «дуб кругляк д. 40 см і більше» до будь-якого класу якості та ідентифікувати по ланцюгу поставки.

Суд зазначає, що на виконання умов укладеного Договору поставки деревини узгоджено: предмет договору щодо породи деревини, кількість і ціна товару та умови поставки. Параметри деревини визначені у договорі та відповідають параметрам, вказаним у видатковій накладній, товаро-транспортній накладній, довіреності на отримання деревини.

Копії первинних документів містяться в матеріалах справи і досліджені судом.

Більше того, до матеріалів справи долучено первинні документи, які свідчать про те, що позивачем використано придбану деревину у своїй господарській діяльності, виготовлено готову продукцію шпон струганий і за договорами, укладеними з іншими контрагентами, здійснено поставки.

Вказане також підтверджується висновком акта перевірки, що під час проведення інвентаризації сировини та готової продукції за наслідками якої розходжень не було встановлено (а.с. 194).

В акті перевірки також зазначено, що суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено ТОВ «Єврошпон» до складу податкового кредиту за період жовтень 2020 року в сумі 9804,90 грн., що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за період жовтня 2020 року. Дані суми ПДВ заявлені підприємством до бюджетного відшкодування згідно додатку № 3 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 (а.с. 36, 41).

Перевіркою також встановлено, що проведення оплати ТОВ «Єврошпон» на користь ТзОВ «Галімпекс`в сумі 58829, 40 грн. в тому числі ПДВ – 9804, 90 грн. згідно виписки банку від 20.10.2020 № 25076.

До перевірки ТОВ «Єврошпон» надано товаро-транспортну накладну від 24.09.2020 № 25 відповідно до якої ТзОВ «Галімпекс» - вантажовідправник, ТОВ «Єврошпон» - вантажоодержувач, Страдчівський НВЛК ЛДВНЗ (ЄДРПОУ 2070602) – автомобільний перевізник, водій ОСОБА_2 , пункт навантаження – АДРЕСА_1 , найменування вантажу – «Дуб кругляк д. 40 см і більше» в кількості – 4002, м3.

В акті перевірки відповідач вказує, що адреса навантаження товару є: АДРЕСА_1 , при цьому покликається на дані пошукової системи https;//www.google.com.ua/maps, відповідно до яких вказана адреса знаходиться в центральній частині населеного пункту, де відсутні будь-які промислові, виробничі чи складові приміщення.

Суд критично оцінює такий висновок, оскільки він не підтверджений належними та допустимими доказами. Крім того, позивач отримував товар за адресою: АДРЕСА_2 . До матеріалів справи долучено Довідку про наявність та дислокацію власних, орендованих, переданих у користування транспортних засобів, земельних ділянок, складських офісних, торгівельних приміщень № 65 від 23.03.2021 та інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в яких міститься інформація про наявність нерухомого майна (нежитлових приміщень) у тому числі і складських (а.с. 44-62).

Також податковий орган в акті перевірки вказує, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних Страдчівський НВЛК ЛДВРЗ (код ЄДРПОУ 2070602) у вересні 2020 не здійснював реалізацію послуг вантажоперевезення для ТзОВ «Галімпекс» та згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум отриманого з них податку форми №1ДФ не оформлював трудових/цивільних договорів із ОСОБА_3 .

Також відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання ТзОВ «Галімпекс» відсутнє придбання товарів із номенклатурою «Дуб кругляк д. 40см і більше».

З приводу цього суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Податкова накладна № 2 від 24.09.2020 року, складена ТзОВ «Галімпекс» зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 292 (а.с. 79).

Відтак такі доводи відповідача не заслуговують на увагу.

Перевіркою також встановлено, що відповідно до представлених ТОВ «Єврошпон» оборотно-сальдових відомостей по рахунку 201 «Сировина і матеріали» за перевіряємий період на підприємстві відсутній прихід матеріалів чи сировини з номенклатурою «Дуб кругляк д. 40 см і більше».

Вказане спростовується наявною у справі оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за вересень 2020, у якій міститься інформація про прихід матеріалу дуб у кількості і вартості, відображеній у договорі, видатковій і податковій накладних - об`ємом 4,002 м3 та актом прийому-передачі лісоматеріалів № 58, складеним позивачем, у якому відображено складський облік сировини (лісоматеріалів), придбаної у ТОВ «Галімпекс» (а.с. 83-91, 114).

Не заслуговують на увагу також висновки, викладені в акті перевірки що за даними інформаційних баз ДПС неможливість здійснення господарської операції з вищезазначеним товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реально задекларованого виробництва, а також недостатню кількість працюючих та недостатню кількість основних фондів у ТзОВ «Галімпекс» та оскільки відсутній сам факт виготовлення та придбання ТзОВ «Галімпекс» вищезазначеного товару, що відображено у податковій накладній на реалізацію для ТзОВ «Єврошпон» відповідно відсутній і факт продажу вищезазначених ТМЦ для ТОВ «Єврошпон».

Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому норми податкового кодексу не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про необізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як на час укладення довору поставки, так і на час здійснення господарської операції позивача із ТзОВ «Галімпекс» суб`єкти господарювання були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнавалися в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростовано.

Позивачем надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарська операція мала реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначене не взято до уваги.

Окрім того, слід зазначити, що висновки акта перевірки від 16.01.2021 не містить посилань на порушення саме позивачем вимог податкового законодавства, а містить лише припущення про неможливість підтвердження реальності здійснення господарської операції контрагентом позивача, що є неприпустими.

Варто зазначити, що в акті перевірки всі доводи податкового органу за яких останній зробив висновок про нереальність господарських операцій за договором, укладеним позивачем із ТзОВ Галімпекс» стосуються контрагента платника.

Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 804/5965/16, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує такий при вирішенні цієї справи.

З огляду на викладене, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки про завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2020 на суму 9804, 90 грн. не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не дотримані.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, яким ТзОВ «Єврошпон» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9804,90 грн. та нараховано штрафні (фінснвоі) санкції в розмірі 4902, 50 грн.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ТзОВ «Єврошпон» є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, підп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Єврошпон» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області за № 0007060703 від 27.01.2021.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43968090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Єврошпон» (81061 Львівська обл., Яворівський район, с. Новий Яр, буд. 19А, код ЄДРПОУ 31210033) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Качур Р.П.