Рішення № 97692179, 02.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року справа №380/404/20

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Козачука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправними рішень і дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової прокуратури Західного регіону України (правонаступник - Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону) (далі – відповідач) про визнання протиправними рішень та дій, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до заяв про зміну предмета позову від 05.10.2020, від 30.11.2020, заяви позивача про часткову відмову від позову від 19.05.2021 та з урахуванням ухвали суду від 19.05.2021 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, остаточні позовні вимоги позивача сформульовані так:

- визнати протиправними рішення та дії Військової прокуратури Західного регіону України щодо організації нарахування і виплати з 5 жовтня 2016 року до 9 серпня 2019 року грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1 , який перебував в розпорядженні військового прокурора Західного регіону України, шляхом видання щомісячних наказів про виплату йому премій;

- визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Західного регіону України щодо незабезпечення виплати з 1 серпня 2018 року до 9 серпня 2019 року грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1 , який перебував в розпорядженні військового прокурора Західного регіону України, в розмірі грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження (31 серпня 2016 року), з урахуванням перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити ОСОБА_1 за період з 1 серпня 2018 року до 9 серпня 2020 року перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України до зарахування в розпорядження (31 серпня 2016 року), з урахуванням перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку, з 10 серпня 2019 року по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з наказом Генерального прокурора України № 359-вк від 31.08.2016 ОСОБА_1 звільнений з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України на підставі пункту 3 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» і зарахований в розпорядження Генерального прокурора України. У жовтні 2016 року позивач направлений в розпорядження військового прокурора Західного регіону України. З серпня 2016 року по дату звільнення з військової служби позивач ні на яких посадах в державних органах, у тому числі Генеральній прокуратурі України чи військовій прокуратурі Західного регіону України, не перебував. В позовній заяві позивач зазначає, що з жовтня 2016 року по серпень 2019 року відповідно до наказів військової прокуратури Західного регіону України перебував у щорічних основних відпустках із збереження грошового і матеріального забезпечення. Також у вказаний період ОСОБА_1 перебував на лікуванні у військово-медичних і цивільних медичних закладах.

Позивач зазначає, що до жовтня 2018 року він отримував повне грошове забезпечення керівного складу військової прокуратури Західного регіону, а з жовтня 2018 року став отримувати суттєво зменшене грошове забезпечення, у зв`язку з чим 31.08.2019 звернувся з відповідним зверненням до керівництва військової прокуратури Західного регіону України. Проте отримав відмову, до якої відповідачем було долучено ряд наказів зі змісту яких слідує, що відповідачем з жовтня 2018 року по серпень 2019 року ОСОБА_1 не виплачувалась премія. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними. Вважає, що при визначенні правової природи відносин щодо виплати грошового забезпечення позивачу треба враховувати три фактори, а саме: перебування в розпорядженні військового прокурора регіону; знаходження в щорічних основних відпустках та перебування на лікуванні.

Позивач також наголошує, що до серпня 2019 року час його перебування в розпорядженні без зарахування періодів лікування і перебування в щорічних відпустках становив менше 2 місяців. А тому, за усіма факторами виплати грошового забезпечення в період перебування в розпорядженні, з урахуванням знаходження у відпустках і лікуванні менше 2 місяців, за ним зберігалось в повному розмірі його грошове забезпечення.

У зв`язку з наведеним, а також з покликанням на те, що на позивача, як військовослужбовця Збройних Сил України і військової прокуратури, відповідно до вимог ст.83 ч.4 Закону України «Про прокуратуру» до 09.08.2019 поширювались усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії, вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, позивач зазначає, що він ніколи не давав згоди на виключення зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України до проведення з ним всіх необхідних розрахунків. Водночас, при звільненні з військової служби з ним не проведений повний розрахунок, а саме не виплачено в повному розмірі грошове забезпечення з серпня 2018 року по серпень 2019 року (проведена виплата без премій). З врахуванням усіх наведених обставин вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі ухвалою від 20.01.2020; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та заперечення на заяви про зміну предмета позову, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Позиція відповідача обґрунтована таким. Наказом Генерального прокурора України від 04.10.2016 №412-вк позивача направлено в розпорядження військового прокурора Західного регіону України до вирішення питання щодо проходження військової служби. З 09.12.2016 по день звільнення ОСОБА_1 перебував в основних щорічних відпустках, які неодноразово продовжував, у зв`язку з перебуванням на лікуванні під час цих відпусток на кількість невикористаних днів. Відповідач вважає, що такими діями позивач самоусунувся від виконання обов`язків військової служби та фактично ухилявся від її проходження. З покликанням на п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» №505 від 31.05.2012, п.2.8 Положення про порядок встановлення і виплати надбавок та доплат до посадових окладів працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 85 від 18.06.2005, відповідач вважає, що оскільки позивач не обіймав будь-яку прокурорську-слідчу посаду та упродовж вищевказаного періоду особистого внеску у загальну справу та результати роботи не зробив; завдання та доручення не виконував; інтенсивності та напруженості у роботі не мав взагалі та фактично відсутній на військовій службі, підстави для виплати премії та надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи відсутні. Таким чином, відповідач вважає, що керівник військової прокуратури Західного регіону України приймаючи рішення (накази) щодо невиплати позивачу надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи діяв в межах повноважень, керуючись чинним законодавством. На думку відповідача ним проведено повний розрахунок з позивачем в частині його заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними. Просив у задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою від 10.06.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 19.05.2021 суд за клопотанням позивача закрив провадження у справі в частині позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, заяві про зміну предмета позову, з урахуванням ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на заяви про зміну предмета спору та додаткових поясненнях. Просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі Міністра оборони 02.09.2014 укладено контракт про проходження військової служби в Збройних силах України строком на 5 (п`ять) років.

До 31.08.2016 позивач проходив військову службу на посаді першого заступника військового прокурора Західного регіону України.

Наказом Генерального прокурора України від 31.08.2016 № 359-вк позивача звільнено з посади першого заступника військового прокурора західного регіону України на підставі пункту 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади» та зараховано в розпорядження Генерального прокурора України.

Наказом Генерального прокурора України від 04.10.2016 №412-вк позивача направлено в розпорядження військового прокурора Західного регіону України до вирішення питання щодо проходження військової служби.

На підставі наказу Міністра оборони України №408 від 24.07.2019, наказом військового прокурора Західного регіону №577к від 08.08.2019 полковника юстиції ОСОБА_1 виключено з 09.08.2019 із списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України, усіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням з військової служби у запас відповідно до п.п. «і» п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади») та направлено до Личаківсько-Залізничного ОРВК м.Львова Львівської області для постановки на військовий облік.

З серпня 2016 року по 27 серпня 2019 року позивач відповідно до наказів військової прокуратури Західного регіону України перебував у щорічних основних відпустках із збереження грошового і матеріального забезпечення.

Крім цього, в цей період ОСОБА_1 неодноразово перебував на лікуванні у військово-медичних і цивільних медичних закладах, у зв`язку з чим термін відпусток продовжувався на період перебування позивача на лікуванні.

Вказане підтверджується наявними у справі копіями наказів про надання відпусток, листків тимчасової непрацездатності, довідок медичних закладів та виписок медичних карток позивача. Крім цього, на підтвердження цих обставин сторонами долучено до матеріалів справи узагальнені довідки щодо перебування ОСОБА_1 на лікуванні та у щорічних (додаткових) відпустках за період з серпня 2016 року по червень 2019 року (т.1 а.с. 13-14, т. 2 а.с.156-161).

Згідно з довідкою про нараховане грошове забезпечення першому заступнику військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_1 з 01 січня по 31 серпня 2016 року (т.1 а.с. 120) розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в серпні 2016 року становив 25374,73 грн (в тому числі: оклад 3834,87 грн, надбавка за звання 135 грн, надбавка ОВЗ 4953,44 грн, надбавка за доступ до державної таємниці 575,23 грн, премія 14342,24 грн, вислуга оперативним працівникам 1533,95 грн).

Відповідно до наявних у справі розрахункових листів ОСОБА_1 за період з серпня 2018 року по серпень 2019 року (т.3 а.с. 50-51) грошове забезпечення позивача нараховувалось відповідачем з врахуванням таких розмірів його складових: оклад – 8870,00 грн; надбавка за звання – 1480,00 грн; індексація - 123,35 грн (з грудня 2018 по лютий 2019 року – 205,55 грн, в березні 2019 року – 272,78 грн); вислуга оперативним працівникам - 5175,00 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати йому грошового забезпечення у період з 05.10.2016 по 09.08.2019 без щомісячних премій. Крім цього, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення виплати йому з 01.08.2018 по 09.08.2019 грошового забезпечення у розмірі, в якому він отримував його до моменту зарахування в розпорядження (31.08.2016). У зв`язку з тим, що відповідачем не в повному обсязі виплачувалось ОСОБА_1 грошове забезпечення та не проведено остаточного розрахунку при звільненні, позивач вважає, що є підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Позивач не погоджується із такими діями та бездіяльністю відповідача, а тому звернувся із цим позовом до суду за захистом свого порушеного права.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними рішень та дій Військової прокуратури Західного регіону України щодо організації нарахування і виплати з 5 жовтня 2016 року до 9 серпня 2019 року грошового забезпечення полковнику юстиції ОСОБА_1 , який перебував в розпорядженні військового прокурора Західного регіону України, шляхом видання щомісячних наказів про обмеження йому в нарахуванні премій.

Порядок нарахування та виплати заробітної плати (грошового забезпечення) прокурорам і слідчим органів прокуратури у спірний період було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (із змінами і доповненнями).

Цією постановою затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, а також надано право керівникам органів прокуратури установлювати в межах затвердженого фонду оплати праці певні надбавки, доплати та преміювати працівників органів прокуратури, в залежності від виконуваних ними обов`язків та особистого вкладу в загальні результати роботи. При цьому, у вказаній постанові зазначено, що конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 31.08.2016 звільнений з посади військового прокурора і зарахований в розпорядження Генерального прокурора України, а у подальшому – в розпорядження військового прокурора Західного регіону України.

Отже, з цього часу позивач не займав прокурорську посаду, а мав статус виключно військовослужбовця.

Водночас, вказана вище Постанова КМ України № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» регламентує питання, зокрема, грошового забезпечення лише тих військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах.

Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затверджено наказом Генеральної прокуратури України № 234 від 09.08.2017 визначає підстави і порядок преміювання прокурорів, слідчих, працівників, що виконують функції з обслуговування, службовців, робітників органів прокуратури, працівників Національної академії прокуратури України, а також членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Оскільки ОСОБА_1 був звільнений з посади прокурора в серпні 2016 року і з жовтня 2016 року перебував у розпорядженні військового прокурора Західного регіону, залишаючись при цьому військовослужбовцем і не являючись працівником прокуратури, на нього вищевказані нормативні акти у зазначений період не поширювали свою дію.

Аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 28.01.2021 по справі № 1340/5099/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Західного регіону України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

В той же час суд враховує, що накази Військового прокурора Західного регіону України щодо преміювання позивача у спірний період, які він вважає протиправними, приймались відповідно до Постанова КМ України № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та Положення про преміювання працівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 234 від 09.08.2017, а також з врахуванням відповідних наказів Генерального прокурора України, які поширювали свою дію виключно на працівників, які займають штатні посади в прокуратурі, а не на військовослужбовців.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу з жовтня 2016 року по серпень 2019 року премії, як прокурорському працівнику Військової прокуратури Західного регіону України, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в період з 01.08.2018 по 09.08.2019 грошового забезпечення у меншому розмірі ніж те, яке він отримував до звільнення з посади та зарахування в розпорядження (31.08.2016), суд зазначає таке.

Оскільки позивач у цей період проходив військову службу у Збройних Силах України, на нього поширювались норми Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Пунктом 10 зазначеного Положення встановлено, що військовослужбовці можуть бути направлені для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - інші військові формування) з виключенням їх зі списків особового складу Збройних Сил України, а військовослужбовці інших військових формувань можуть бути прийняті до Збройних Сил України із зарахуванням їх до списків особового складу Збройних Сил України.

Згідно пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників).

Питання оплати праці позивача, як військовослужбовця, у спірний період було врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджений наказом Міністра Оборони України №260 від 07.06.2018 (далі – Порядок № 260).

Відповідно до п.10 та п.11 Порядку № 260 військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби до Збройних Сил України з державних органів, установ, організацій, грошове забезпечення за період із дня зарахування їх у розпорядження до дня вступу до виконання обов`язків за новими посадами або до дня звільнення з військової служби включно виплачується виходячи з посадового окладу за посадами, які вони обіймали в цих органах, установах, організаціях, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

У разі змін розмірів (норм) щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою, перебування на лікуванні в лікарняних закладах та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.

Згідно з п.1 розділу XXVIII Порядку №260 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Пунктами 6 та 7 розділу XXVIII Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.

Грошове забезпечення військовослужбовців під час перебування у розпорядженні підлягає перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та долучених ним доказів того, що загальний період перебування позивача в розпорядженні, з урахуванням часу перебування позивача у відпустках та на лікуванні, не перевищує два місяці.

Як встановлено судом, на дату звільнення позивача з посади першого заступника військового прокурора Західного регіону України розмір грошового забезпечення позивача становив 25374,73 грн (в тому числі: посадовий оклад 3834,87 грн, надбавка за звання 135 грн, надбавка ОВЗ 4953,44 грн, надбавка за доступ до державної таємниці 575,23 грн, премія 14342,24 грн, вислуга оперативним працівникам 1533,95 грн).

З 06.09.2017 збільшено розміри посадових окладів працівників прокуратур. Місячний розмір посадового окладу за посадою - перший заступник прокурора м.Києва та прирівняних прокуратур становив 8870,00 грн.

Згідно з даними розрахункових листів ОСОБА_1 , у період з серпня 2018 року по серпень 2019 року грошове забезпечення позивачу нараховувалось та виплачувалось у таких розмірах:

- серпень 2018 року – 24187,10 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, премія 8538,75 грн, індексація доходів 123,35 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- вересень 2018 року – 24187,10 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, премія 8538,75 грн, індексація доходів 123,35 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- жовтень 2018 року – 15648,35 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, індексація доходів 123,35 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- листопад 2018 року – 15648,35 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, індексація доходів 123,35 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- грудень 2018 року – 15730,55 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, індексація доходів 205,55 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- січень 2019 року – 15730,55 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, індексація доходів 205,55 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- лютий 2019 року – 15730,55 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, індексація доходів 205,55 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- березень 2019 року – 15797,78 грн (в тому числі: оклад 8870,00 грн, звання 1480,00 грн, індексація доходів 272,78 грн, вислуга оперативним працівникам 5175,00 грн);

- квітень 2019 року – 1480,00 грн (в тому числі: звання 1480,00 грн,);

- травень 2019 року – 2775,00 грн (в тому числі: звання 1480,00 грн, матеріальна допомога 1295,00);

- червень 2019 року – 1480,00 грн (в тому числі: звання 1480,00 грн,);

- липень 2019 року – 1480,00 грн (в тому числі: звання 1480,00 грн,);

- серпень 2019 року – 39431,63 грн (в тому числі: звання 429,68 грн, компенсація за невикористану відпустку 39001,95 грн).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у спірний період в окремих місяцях відповідачем, всупереч вимогам п.10 Порядку № 260, нараховувалось та виплачувалось позивачу грошове забезпечення без врахування всіх обов`язкових складових, а саме посадового окладу за посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Тому, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку суд зазначає, що така є передчасною, так як позивач просить захистити його право на майбутнє, що не передбачено КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової прокуратури Західного регіону України щодо незабезпечення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, а саме: посадового окладу за посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України станом на серпень 2016 року, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, з урахуванням раніше виплачених сум та змін у розмірах щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення;

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2018 по 08.08.2019, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, а саме: посадового окладу за посадою першого заступника військового прокурора Західного регіону України станом на серпень 2016 року, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, з урахуванням раніше виплачених сум та змін у розмірах щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 14.06.2021

Суддя Р.І. Кузан