Рішення № 97691489, 10.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1461/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Гулай М.В.

сторони у судове засідання - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі – позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ" (далі – відповідач), яким просить:

1. зобов`язати ТОВ «БСП ОІЛ» застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення АЗС ТОВ «БСП ОІЛ», розташованої за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Ключарки, вул. Підгорська 27, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

2. стягнути розмір судових витрат з відповідача на користь позивача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками позапланової перевірки АЗС ТОВ «БСП ОІЛ» складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 22.03.2021 року за № 84, яким встановлені порушення вимог пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 28.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою та встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча належним чином повідомлявся судом про відкриття провадження у справі.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

На адресу Закарпатського окружного адміністративного суду 10.06.2021 року надійшло клопотання позивача про розгляд даної справи без участі представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи повідомлявся належним чином, однак про причини своєї неявки в судове засідання та клопотання про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не направляв.

Відповідно до статті 124 частини 3 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку визначеному ст. 129 цього Кодексу.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог статті 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, згідно вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, та на підставі доручення Прем`єр – міністра України від 11.03.2021 року № 10033/1/1-21 працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області у період з 19.03.2021 по 22.03.2021 року здійснено позапланову перевірку АЗС ТОВ «БСП ОІЛ».

За наслідками позапланової перевірки АЗС ТОВ «БСП ОІЛ» складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 22.03.2021 за № 84, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затверджена наказом МНС № 330 16 грудня 2002 року зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04 березня 2003 року за № 179/7500, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Правил техногенної безпеки затверджені наказом МВС № 879 05.11.2018 року зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за № 1346/32798 (далі – ПТБ), Державних будівельних норм України “Системи протипожежного захисту”, затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

п.1. Операторська АЗС не обладнана справною та сертифікованою системою протипожежного захисту (пункт 1.2 розділу V ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

п.2. Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

п.3. АЗС незабезпечені первинними засобами пожежогасіння в достатній кількості згідно з нормами належності (Пункт 3.9 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.4. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (пункт 3.6 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.5. Наявні пожежні щити не доукомплектовані згідно вимог. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (Пункт 3.11 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.6. На пожежних щитах не вказано їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 3.12 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.7. До роботи на автозаправних станціях допускаються особи, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і не мають про це відповідного посвідчення (пункт 10 розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.8. Не розроблена інструкція про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.9. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.10. Відсутні таблички на видимих місцях, які містять обов`язки водія автотранспорту під час заправляння, та про заходи пожежної безпеки (пункт 10.4 розділу VI ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.11. Не представлена декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (Абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ);

п. 12. На об`єкті відсутній документ про встановлення протипожежного режиму (пункт 3 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п.13. Посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань цивільного захисту та техногенної безпеки (пункт 6 частини першої статті 40 КЦЗУ).

Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами статті 68 ч.ч. 1 та 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

п.1. Системи протипожежного захисту спрямовані на обмеження поширення небезпечних чинників пожежі. Вони улаштовуються на об`єкті та повинні утримуватись в постійній готовності до виконання роботи задля своєчасної ліквідації надзвичайної ситуації (пожежі).

п.2. Один раз на 2 роки повинен проводитись замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, задля запобігання короткому замиканню.

п.3. Об`єкт забезпечуються первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

п.4. Не проведене вчасно технічне обслуговування наявних вогнегасників може призвести до їх несправності та під час ліквідації ймовірної пожежі може призвести до її неконтрольованого розповсюдження.

п.5. Наявні пожежні щити повинні бути укомплектовані згідно вимог. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. для успішної ліквідації пожежі на її ранніх стадіях.

п.6. На пожежних щитах слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону 101 для швидкого виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

п.7. Працівники АЗС повинні проходити пожежно-технічний мінімум де вивчають особливості пожежної небезпеки об`єкта та діям у разі виникнення пожежі, відповідальність за порушення правил пожежної безпеки і отримують про це відповідне посвідчення.

п.8. Для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки для інформації працівників дій у разі виникнення пожежі.

п.9. Посадові особи повинні проходити навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки з метою покращення їх знань у випадку настання пожежі.

п.10. На АЗС мають бути вивішені на видимих місцях плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки для інформування клієнтів.

п.11. Проведення декларування відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки забезпечує наявність матеріально-технічних засобів на об`єкті для запобігання виникнення та ліквідації пожеж.

п.12. Встановлення протипожежного режиму на об`єкті забезпечує дотримання працівниками правил пожежної безпеки.

п.13. Навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, повинно здійснюватися, задля забезпечення належної поведінки керівників та працівників об`єкту у випадку виникнення надзвичайної ситуації (аварії).

Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Судом встановлено, що порушення зазначені в акті відповідачем не усунено, доказів усунення таких порушень суду не подано.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зобов`язання ТОВ «БСП ОІЛ», застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є заходом направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу сторін, що поняття “загроза життю та/або здоров`ю людини” є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відтак, враховуючи, що на час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів усунення всіх порушень, вказаних в акті від 22.03.2021 року за № 84, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення АЗС ТОВ «БСП ОІЛ» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не надано відзиву чи заперечень проти позову та доказів на підтвердження того, що зазначені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, чи усунуті відповідачем на час розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ" про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ" (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пряшівська, буд. 11, код ЄДРПОУ - 40099616) шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення АЗС ТОВ "БСП ОІЛ", розташованої за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Ключарки, вул. Підгорська, буд. 27 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.06.2021 року.

СуддяС.А. Гебеш