Ухвала суду № 97691301, 16.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відводі судді

16 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/19150/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Генерального прокурора України від 22 березня 2002 року №300к про звільнення його з посади та органів прокуратури з позбавленням класного чина;

- визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо непоновлення його на посаді, з якої він був незаконно звільнений на підставі оскаржуваного наказу, та зобов`язати Житомирську обласну прокуратуру вчинити певні дії, а саме: поновити його в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Житомирської області, або на рівнозначній посаді з 16 березня 2002 року, а також внести зміни до трудової книжки відповідно до вимог чинного законодавства;

- стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 3000000,00 (три мільйони) грн.;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його в органах прокуратури на посаді старшого прокурора відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, прокуратури Житомирської області;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Чернової Г.В. від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду на 10.06.2021.

На адресу суду 14.06.2021 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Чернової Г.В., яке обґрунтовано тим, що у головуючої судді є домовленості з відповідачами по справі щодо тих рішень, які приймались та будуть нею прийматися. Про ці домовленості свідчить прийняте суддею рішення від 10.06.2021 про те, що у першу чергу необхідно буде розглянути клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, хоча це питання вже вирішено апеляційною інстанцією. На думку позивача, суддею Черновою Г.В. порушено принцип рівності учасників судового процесу, оскільки першими повинні розглядатися клопотання позивача, а потім відповідачів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернової Ганни Валеріївни в адміністративній справі №240/19150/20. Адміністративну справу №240/19150/20 передано на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 №62 призначено автоматизований розподіл для визначення судді щодо вирішення питання про відвід судді.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею для вирішення питання про відвід судді визначено суддю Майстренко Н.М.

Частинами 3 та 4 статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 8 статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 статті 40 КАС України передбачено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вказані приписи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 12 статті 40 КАС України).

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/19150/20 та зазначені в ній мотиви для відводу, суд дійшов такого висновку.

Підстави для відводу судді визначені частиною першою статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вказане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (Заява №4785/02) зазначено, що наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

ОСОБА_1 у заяві про відвід судді зазначає, що суддя Чернова Г.В. має домовленість з відповідачами у справі, про що свідчить прийняте суддею рішення від 10.06.2021, яке порушує принцип рівності учасників судового процесу. Також зазначає, що йому стало відомо про те, що суддя Чернова Г.В. знаходиться у хороших відносинах з суддею Житомирського районного суду Баренко С.Г., а та, у свою чергу, вороже ставилась до ОСОБА_1 , про що свідчить вирок Погребищенського районного суду Вінницької області від 15.04.2016 та довідка члена Вищої ради юстиції Сафулько С.Ф . У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить відвести головуючого суддю по справі, Чернову Г.В. , від розгляду справи №240/19150/20.

Що стосується доводів, зазначених у заяві ОСОБА_1 , про те, що суддя Чернова Г.В. знаходиться у хороших відносинах із суддею Житомирського районного суду Баренко С.Г. та з членами її сім`ї, а відповідно не може зберігати неупередженість та об`єктивність під час розгляду цієї справи, то слід зазначити, що з 1997 році по 2005 роки Чернова Г.В. працювала в Житомирському районному суді на різних посадах та була знайома із суддею Баренко С.Г. , яка також працювала у вказаному суді.

Проте факт такого знайомства не є беззаперечним доводом щодо упередженості судді Чернової Г.В. , оскільки за такою логікою знайомство з будь-якими особами, які були причетні до обставин справи ОСОБА_1 , виключало б можливість прийняття участі у розгляді адміністративної справи позивача, що спотворює право на заявлення відводу. При цьому, ОСОБА_1 не надав жодних доказів в підтвердження того, що факт праці Чернової Г.В. та Баренко С.Г. в одній установі впливає на безсторонність судді Чернової Г.В.

Доводи позивача про порушення черговості розгляду клопотань у судовому засіданні також не можуть свідчити про наявність підстав, передбачених статтею 36 КАС України, оскільки незгода позивача із процесуальними рішеннями, прийнятими суддею Черновою Г.В. в адміністративній справі №240/19150/20, не є підставою для відводу судді. Сумнів у неупередженості судді у зв`язку із вчиненням процесуальних дій та прийняття рішень у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Позивач не позбавлений можливості включення до апеляційної скарги за наслідками розгляду адміністративної справи №240/19150/20 по суті своїх зауважень, вказаних у заяві про відвід, щодо процесуальних рішень судді.

Перевіряючи вказані у заяві про відвід обставини, суд дійшов висновку, що доводи про те, що такі обставини ставлять під сумнів об`єктивність та неупередженість судді при розгляді даної адміністративної справи, на переконання суду, є надуманими та безпідставними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною першою статті 36 КАС України підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/19150/20, а тому у задоволенні цієї заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 14.06.2021 про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Чернової Г.В. від розгляду адміністративної справи №240/19150/20 за його позовом до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування пункту наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Майстренко