Рішення № 97691118, 16.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 р. Справа№200/5731/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – УПФУ), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо призначення і нарахування пенсії; - зобов`язати зарахувати до страхового стажу період роботи в МП «Апикс»; - зобов`язати надати документи про підтвердження її страхового стажу згідно записів в трудовій книжці, а також наданих довідок; - зобов`язати призначити і нарахувати пенсію починаючи з першого звернення, а саме з липня 2018 року.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається безпідставну відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку із не зарахуванням до стажу спірних періодів роботи.

Ухвалою від 17.05.2021 суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувано докази.

Ухвалою суду від 16.06.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 16.06.2021 замінено відповідача у справі № 200/5731/21 з Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ, відповідач).

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що 09.07.2018 позивач звернулась до УПФУ із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням УПФУ від 04.10.2018 їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Зазначає, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача на дату звернення складав 22 роки 05 місяців 06 днів. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, які народились у період з 01.10.1959 по 31.03.1960 мають право на призначення пенсії у віці 58 років 06 місяців та за наявності страхового стажу 25 років. До страхового стажу позивача не зарахований період її роботи на підприємстві МП «Апис» м. Донецьк з 27.09.1994 по 01.11.1996, оскільки в трудовій книжці записи про прийняття та звільнення мають виправлення та відсутня довідка, підтверджуюча зазначений період роботи. Вважає, що відмова управління у призначенні позивачу пенсії за її заявою від 09.07.2018 року є правомірною та ґрунтується на нормах пенсійного законодавства. Також ГУ ПФУ посилається на пропуск строку звернення до суду.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 12 листопада 2005 року.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 № 3283 від 09.07.2018 про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» УПФУ прийняло оскаржуване рішення від 4 жовтня 2018 року про відмову в призначенні пенсії.

Вказаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Зазначено, що не зараховано до страхового стажу період роботи з 27.09.1994 по 01.11.1996 на підприємстві МП „Апис”, оскільки в трудовій книжці записи про прийняття та звільнення мають виправлення і не надана довідка про роботу. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 19 років 09 місяців 24 дні. За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” і Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011р.у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Позивачем до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_2 , в якій наявні записи: щодо роботи позивача з 27.09.1994 по 01.11.1996 в Малому підприємстві «Апис» на посаді штукатура-маляра; щодо роботи позивача з 02.06.2008 по 31.12.2009 в Комунальному підприємстві «Житлово-експлуатаційна контора м. Українськ» на посаді двірника.

Крім того, позивач надала заяву від 18.01.2019 до УПФУ в якій просила надати уточнюючу інформацію стосовно зарахування до страхового стажу роботи окремих періодів роботи.

Листом ГУ ПФУ від 03.01.2019 № ЯБ-8809869 позивачу повідомлено про те, що до страхового стажу період роботи з 27.09.1994 по 01.11.1996 підприємстві МП „Апис”, оскільки в трудовій книжці записи про прийняття та звільнення мають виправлення і не надана підтверджуюча означений період роботи довідка.

Листом УПФУ від 04.02.2019 № 85-Я-01.01.08 позивачу повідомлено про те, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.06.2008 по 31.12.2009 на підприємстві «Житлово-експлуатаційна контора м. Українськ» у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до копії листа УПФУ від 15.12.2020 № 432-513/Я-02/8-0572/20 позивачу знов повідомлено про те, що до її страхового стажу не зараховано період роботи з 27.09.1994 по 01.11.1996 на підприємстві МП «Апис», оскільки в трудовій книжці в записах про прийняття та звільнення відсутні номери, дати наказів та не надана довідка про підтвердження факту роботи.

Листом УПФУ від 09.02.2021 № 79-72/Я-02/8-0572/21 позивачу роз`яснено про те, що заява про підтвердження стажу роботи разом з визначеними документами протягом п`яти робочих днів буде передана на розгляд Комісії.

Відповідачем надана копія індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма – ОК-5) від 18.11.2020, в яких за періоди з червня 2008 року по грудень 2009 року відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії у зв`язку з неврахуванням до страхового стажу окремих періодів роботи позивача.

Частиною 1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії..

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п. 4.2 і п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі – Інструкція № 58), передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників” у редакції, чинній на час здійснення запису у трудову книжку, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії (постанова від 24.04.2018 у справі №490/12392/16-а).

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб, а не на працівника.

У спірному рішенні відповідача або у відзиві не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності запису про період роботи позивача з 27.09.1994 по 01.11.1996.

Тому УПФУ безпідставно не зарахувало до страхового стажу період роботи з 27.09.1994 по 01.11.1996, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1-3 ст. 24 Закону від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Позивач у періоди з 02.06.2008 по 31.12.2009 працювала в Товаристві з додатковою відповідальністю в Комунальному підприємстві «»Житлово-експлуатаційна контора м. Українськ», що підтверджується відповідними записами в копії трудової книжки.

Внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за окремі періоди роботи на вказаному підприємстві.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення вказаних періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що не зарахування до страхового стажу вказаного періоду у зв`язку з несплатою страхувальником страхових внесків, є непропорційним втручанням держави в права позивача та порушує його право на своєчасне отримання пенсії в належному розмірі.

Ураховуючи приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою забезпечення правової визначеності в спірних правовідносинах, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача і прийняти рішення про зобов`язання відповідача зарахувати період роботи позивача з 02.06.2008 по 31.12.2009 до страхового стажу.

При цьому, позивачем обрано неналежний спосіб захисту в частині оскарження дій УПФУ щодо призначення і нарахування пенсії, оскільки наслідки для позивача створює саме рішення УПФУ від 04.10.2018 про відмову в призначенні пенсії.

Ураховуючи приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача і прийняти рішення про визнання протиправним і скасування рішення УПФУ від 04.10.2018 про відмову в призначенні пенсії позивачу

Суд зазначає, що, з урахуванням повідомлених і підтверджених відповідними доказами обставин, суд позбавлений в межах цієї справи дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії.

Тому суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов`язати відповідача здійснити призначення пенсії позивачу.

Належним способом захисту в цій частині буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії по заробітній платі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо позовних вимог в частині надання документів про підтвердження страхового стажу згідно записів у трудовій книжці, суд зазначає? Oj ОСОБА_1 безпосередньо сама разом з позовною заявою надає витяг ІКІС ПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії із зазначенням певних зарахованих періодів роботи позивача до страхового стажу.

Крім того, суд зазначає, що задоволення позовних вимог в цій частині жодним чином не вплине на питання про призначення пенсії.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до квитанцій № 0.0.1534393242.1 від 26.11.2019, № 0.0.1590633536.1 від 21.01.2020, № 0.0.2097733024.1 від 20.04.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 920,40 грн.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для працездатних осіб.

Позивач мала сплатити 908,00 грн судового збору за подання цього позову.

Зайво сплачена сума коштів у розмірі 12,40 грн є внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, яка може бути повернута за клопотанням позивача.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 454,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2018 № 3283 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 27.09.1994 по 01.11.1996 і з 02.06.2008 по 31.12.02009, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Повне рішення суду складено 16 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков