Ухвала суду № 97690976, 16.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 червня 2021 р.Справа №160/9495/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у адміністративній справі № 160/9495/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вулю Архітертора Городецького, 13), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4, код ЄДРПОУ 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, третя особа - державне підприємство «Національні інформаційні системи, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.05.2021 № 1787/5.

16.06.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адмінстративного суду відкрито провадення у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2021 року о 13:00 год.

16 червня 2021 року позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2021 року № 1787/5 до ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що дія оскаржуваного наказу фактично заподіює шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення. Для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а розгляд заявлених позивачем позовних вимог в даній адміністративній справі взагалі втратить будь-який сенс, тому без вжиття заходів забезпечення позову не можливо буде захистити права позивача, так як у разі невжиття заходів забезпечення позову ефективний захист й поновлення порушеного права позивача буде неможливим, адже до моменту набрання законної сили судовим рішенням по даній справі та надання правової оцінки оскаржуваному наказу він вже буде виконаний. Невжиття забезпечення позову у вигляді зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2021 № 1787/5 вже має несприятливі наслідки для позивача, оскільки позбавляє позивача засобів до існування, шкодить діловій та професійній репутації.

За положеннями частини першої та другої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Відповідно до приписів частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Як вбачається зі справи, наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2021 року № 1787/5 тимчасово заблоковано державному реєстратору виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопку Ю.В. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що державним реєстратором проводиться не лише реєстрація прав на нерухоме майно, а також і прийом заяв для проведення такої реєстрації, проте у зв`язку із заблокуванням доступу до реєстру, державний реєстратор позбавлений можливості виконувати свою роботу.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

Оскаржений наказ про блокування доступу державного реєстратора ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про вирішення питання щодо передачі документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора.

За таких обставин, суд переконаний, що блокування заявнику доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за умови не вирішеного питання про передачу документів, що знаходяться у державного реєстратора, може створити порушення процедури вчинення реєстраційних дій стсовно таких заяв.

В свою чергу, позивач позбавлений можливості виконувати свої безпосередні службові обов`язки, пов`язані з державною реєстрацією прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В даному випадку, позивач намагається захистити свої права на стадії перевірки законності анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому до перевірки законності наказу Міністерства юстиції України його виконання може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Шляхом видачі оскаржуваного наказу позивача фактично позбавлено можливості отримувати дохід від своєї професійної діяльності. При цьому, у позивача є зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків не зважаючи на фактичне зупинення його діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 826/15847/17.

Також суд враховує, що зупинення дії наказу до вирішення спору по суті забезпечить дотримання справедливого балансу співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, ухвала про забезпечення позову в даному випадку не вирішує питання про правомірність наказу, який просить скасувати позивач, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для позивача до перевірки його правомірності до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В той же час, якщо прийняті суб`єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов`язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права.

Стосовно правомірності забезпечення позовних вимог у аналогічних спорах шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України про обмеження доступу державних реєстраторів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі № 826/15847/17.

Відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, шляхом прийняття відповідачем оскаржуваного наказу позивача позбавлено можливості отримувати дохід від професійної діяльності, оскільки професійна діяльність реєстратора пов`язана із доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Станом на сьогодні оскаржуваний наказ є діючим, а відтак позивач не має можливості здійснювати реєстраційну діяльність, що є єдиним джерелом його доходу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" - Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) - Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У даній адміністративній справі позивачем оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, якими позивачу заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд робить висновок, що неможливість позивачем здійснювати свою професійну діяльність призведе до порушення конституційного права на працю ще до вирішення даної справи про правомірність оскаржуваного наказу, адже оскарження в суді індивідуального акту не зупиняє його дію.

Оскільки, правомірність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, проте оскаржуваний наказ має правовим наслідком позбавлення позивача можливості та права здійснювати повноваження, визначені законодавством, суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та є співмірними до заявлених позовних вимог, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Вживаючи заходи забезпечення адміністративного позову, суд враховує принципи, що висловлені Рекомендацією N R (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13.09.89 року.

Так, Комітет Міністрів, виходячи з того, що негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків, виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, рекомендував урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці, зокрема, наступним.

Відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 28.09.77 року, термін "адміністративний акт" означає будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.

У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.

Приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення дії оскаржуваного наказу не скасовує його чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених ним заходів до вирішення спору в даній справі.

Вжиття саме цього заходу забезпечення позову забезпечить ефективний захист й поновлення порушеного права позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду, адже до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі позивач не буде позбавлений доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Додатково суд зазначає, що зупинення оскаржуваного наказу не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні достатні та обґрунтовані підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Згідно з п. 2.2. Статуту державного підприємства "Національні інформаційні системи" (розміщений у вільному доступі за посиланням: https://nais.gov.ua/about), основними завданнями підприємства є технічне і технологічне забезпечення, супроводження збереження та захист даних; здійснення технічних та технологічних заходів з надання, блокування та анулювання доступу до Системи.

З урахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення реального виконання даного судового рішення та уникнення випадків невірного трактування порядку його виконання, суд вважає за необхідне визначити спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання державного підприємства "Національні інформаційні системи", як суб`єкта, основними завданнями якого є, зокрема, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, у тому числі, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто суб`єкта, який фактично наділений повноваженнями виконання відповідного рішення Міністерства юстиції України, відновити державному реєстратору виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопка Ю.В. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Керуючись статтями 77, 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у адміністративній справі № 160/9495/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вулю Архітертора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4, код ЄДРПОУ 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу - задоволити.

Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2021 року № 1787/5 до набрання законної сили судового рішення по даній справі.

Визначити спосіб і порядок виконання ухвали про забезпечення позову шляхом зобов`язання державного підприємства "Національні інформаційні системи" (код ЄДРПОУ 39787008) відновити державному реєстратору виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопка Ю.В. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: Міністерство юстиції України; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00015622; адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, та державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, ідентифікаційний номер - 39787008).

Строк пред`явлення до виконання: до 16 червня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя С.В. Ніколайчук