Рішення № 97690777, 19.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Справа № 160/3969/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, періоду його роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах згідно вимог статті 8 Закону України №345 «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, періоди його роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах з урахуванням статті 8 Закону України №345 «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 11.12.2020 р. перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах з зарахуванням до страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, періоди його роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р. та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. з дотриманням вимог статті 8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській із заявою про зарахування до страхового пільгового стажу за списком №1, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202 на підземних роботах, періоду його перебування на інвалідності з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р.

Однак, відповідач листом від 13.01.2021 р. відмовив у зараховуванні періоду з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. до страхового пільгового стажу за списком № 1, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202 на підземних роботах, що позбавило позивача на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Позивач вважає, що такі дії відповідача щодо не зарахування до страхового пільгового стажу за списком № 1 вказаних періодів роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. є незаконними, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (справа №160/142/20) уже було визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування позивачу до страхового стажу роботи із шкідливими умовами період роботи з 01.08.2013 р. по 01.08.2016 р. який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах протиправною та зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами роботи період з 01.08.2013 р. по 01.08.2016 р. який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і пільгових розмірах.

Головним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області рішення суду від 05.03.2020 року у справі № 160/142/20 було виконано, але без зарахування вимог статті 8 Закону України №345 - VI “ Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Вважає, що пенсія за віком позивачу мала бути розрахована відповідачем з урахуванням страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, з урахуванням статті 8 Закону України №345 “Про підвищення престижності шахтарської праці” шляхом включення до його страхового пільгового стажу періоду роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження у справі №160/3969/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

11 травня 2021 року від представника відповідача засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить в позові відмовити з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління з 23.03.2000 року та отримував пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю третьої групи з дитинства, з 01.09.2016 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

За даними пенсійної справи позивачу з 01.02.2012 року була встановлена інвалідність від трудового каліцтва, але позивач не перебував на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, тому зарахувати оспорювані періоди з 02.02.2001 року по 31.07.2013 року, та з 01.08.2016 року по 31.08.2016 року до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах не має законних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року по справі №160/1421/20 зобов`язано Головне управління зарахувати до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами праці період з 01.08.2013 року по 01.08.2016 року. Спірного питання щодо зарахування зазначеного періоду роботи до стажу роботи, що дає право для розрахунку пенсії згідно Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" судом по справі №160/1421/20 не розглядалось, рішення не приймалось.

Станом на 01.12.2020 року загальний стаж роботи позивача становить 37 років 10 місяців 25 дні, в тому числі за Списком № 1 - 3 роки 1 день (період з 01.08.2013 року по 01.08.2016 року), Список № 1 (шахтарі) - 13 років 5 місяців 11 днів.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", оскільки у позивача відсутній необхідний стажу роботи (менше 15 років шахтарської праці під землею).

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 – позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту №45 про нещасний випадок, який стався 13.06.1999 о 10 год. 10 хв. з ОСОБА_1 на шахті «Тернівська» «Павлоградвугілля», визначено, що травма, яка сталась на виробництві, підтверджується обставинами викладеними у медичному висновку.

Відповідно до акту №4 про нещасний випадок, який стався 02.02.2000 о 05 год. 30 хв. з ОСОБА_1 на шахті «Тернівська» «Павлоградвугілля», визначено, що травма яка сталась на виробництві, підтверджується обставинами викладеними у медичному висновку.

Згідно з довідкою МСЕК № 202463 від 02.02.2001 р. Павлоградською МСЕК підтверджено інвалідність позивача у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та встановлено III гр. інвалідності “дитинства по зору і трудове “каліцтво”.

Відповідно до довідки Дніпропетровської обласної МСЕК № 4 (серія 12ААА № 994442) від 04.02.2019р. позивачеві безстроково встановлено III гр. інвалідності та причину інвалідності “з дитинства по зору, трудове каліцтво”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 160/1421/20, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами роботи період з 01.08.2013 р. по 01.08.2016 р. який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 06.09.2019 р. перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах з урахуванням роботи із шкідливими умовами періоду роботи з 01.08.2013 р. по 01.08.2016 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

11 грудня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про зарахування до страхового пільгового стажу за списком №1, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202 на підземних роботах, періоду його перебування на інвалідності з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р.

Як зазначив позивач, підставою такого звернення послугував той факт, що відповідачем період з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. був зарахований тільки до загального стажу його роботи, що позбавило позивача на віднесення зазначеного періоду до страхового пільгового стажу за списком №1, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 р. № 202, на підземних роботах, та отримання пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах.

Однак, відповідачем було відмовлено в зарахуванні до страхового пільгового стажу за списком № 1 періодів з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., про що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило у листі від 13.01.2021 р. №732-25550/М-01/8-0400/21.

У даному листі, зокрема, зазначено, що згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10ААА №064936 позивач з 01.02.2012 визнаний особою з інвалідністю третьої групи з дитинства по зору та особою з інвалідністю третьої групи від нещасного випадку на виробництві. При цьому заяву щодо виплати пенсії як особі з інвалідністю третьої групи від нещасного випадку на виробництві та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (форма Н-1) позивачем не надано.

Навпаки була надана заява про подовження виплати пенсії по інвалідності з дитинства.

Враховуючи вищевикладене, зарахувати періоди з 02.02.2001 по 31.07.2013 та з 01.08.2016 по 31.08.2016 до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах немає підстав.

При переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком страховий стаж позивача станом на 31.08.2016 складав 33 роки 10 місяців 25 днів, пільговий за Списком №1 на підземних роботах -13 років 5 місяців 10 днів.

Крім того, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 справа №160/1421/20 до пільгового стажу за Списком №1 зараховано період з 01.08.2013 до 01.08.2016, як період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві.

Зарахувати зазначений період роботи до пільгового стажу, що дає право на обчислення пенсії в мінімальному розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-УІ "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345) (необхідно 15 років) немає підстав, оскільки в рішенні суду не зазначено факт зайнятості саме на підземних роботах.

Позивач, вважаючи, відмову у зарахуванні йому до страхового пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. неправомірною та такою, що порушує гарантовані Конституцією України соціальні права позивача на пенсійне забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію зазначених роботах, затверджених постановами Кабінету Міністрів України.

Частинами 1, 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Так, згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., що на переконання суду, є безумовною підставою для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача вказані періоди.

Щодо позовних вимог відносно зобов`язання відповідача здійснити з 11.12.2020 р. перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах з зарахуванням до страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, періоду його роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р. та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. з дотриманням вимог статті 8 Закону України № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ст. 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей

Згідно ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 10 Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” встановлено, що дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача на підземних роботах, що складає понад 15 років є достатнім та таким, що породжує у позивача право на перерахунок пенсії відповідно до приписів ст. 8 “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, періодів його роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах згідно вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, періоди його роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р., та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р., які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 11.12.2020 р. перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах у пільгових розмірах з зарахуванням до страхового пільгового стажу із шкідливими умовами за списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 на підземних роботах, періодів його роботи з 02.02.2001 р. по 31.07.2013 р. та з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р. з дотриманням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник