Рішення № 97690761, 14.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3074/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) про визнання протиправним та скасування рішення від 22 січня 2021 року №032350011460 щодо відмови у призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують період проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення; встановлення факту проживання позивача в селищі міського типу Зарічне Рівненської області з 20 березня 1987 року по 12 вересня 1990 року на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 15 січня 2021 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач листом від 02 лютого 2021 року №0300-0304-8/5471 повідомив, що рішенням від 22 січня 2021 року №032350011460 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують період проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення.

Позивач вказує, що він разом із сім`єю в період з 20 березня 1987 року по 12 вересня 1990 року проживав у будинку тещі – ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1990 року № 378-р включено до Переліку радіоактивно забруднених населених пунктів внаслідок аварії Чорнобильської АЕС та постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 віднесено до зони добровільного гарантованого відселення.

Повідомляє, що з 31 березня 1987 року по 15 серпня 1990 роки працював в Зарічненській міжгосподарській кооперативній шляхо-будівельній дільниці №6, що підтверджує запис у трудовій книжці та підтверджуючими довідками про заробітну плату для обчислення пенсії. У вересні 1990 року, він разом із сім`єю, як сім`я, яка мала дітей віком до 14 років, були переселені на постійне місце проживання в місто Луцьк Волинської області.

Виконавчий комітет Рівненської обласної Ради народних депутатів видав позивачу довідку від 15 листопада 1991 року №757 про те, що він дійсно постійно проживав та працював на території зони безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення в смт Зарічне Рівненської області, на підставі якої Волинська облдержадміністрація видала ОСОБА_1 посвідчення громадянина (громадянки), який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, категорія 3, від 02 листопада 1992 року серії НОМЕР_1 .

Для підтвердження факту проживання в селищі міського типу Зарічне позивач 13 серпня 2019 року звернувся з відповідною заявою до Зарічненської селищної ради Зарічненського району Рівненської області, однак листом від 12 вересня 2019 року №766 у задоволенні заяви було відмовлено.

Позивач уважає, що встановлення юридичного факту постійного проживання в зоні гарантованого (добровільного) відселення впливатиме на створення умов для здійснення його права на пенсію, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 12 травня 2021 року №0300-0802-8/20818 позовні вимоги не визнало, мотивуючи тим, що 15 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак рішенням від 22 січня 2021 року №032350011460 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують період проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення, передбачених абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, (далі – Порядок №22-1), про що позивача було повідомлено листом від 02 лютого 2021 року №0300-0302-8/5471.

Зазначає, що позивач досяг віку 59 років ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно документів наданих до заяви про призначення пенсії за віком та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 16 днів.

З поданих позивачем документів для призначення пенсії встановлено, що він являється потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії.

Згідно з довідкою Зарічненської районної державної адміністрації від 08 грудня 2020 року №01-14/11 позивач постійно проживав або постійно працював чи постійно навчався у зоні гарантованого добровільного відселення з 30 березня 1987 року по 12 вересня 1990 року в селищі міського типу Зарічне Рівненської області. Термін проживання становить 3 роки 5 місяців 12 днів, що дає право на зменшення пенсійного віку на 1 рік, а саме - після досягнення віку 59 років, однак абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1, передбачено, що статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи при призначенні пенсій за віком із застосуванням норм статті 55 Закону засвідчує, у тому числі, довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Відповідно довідка видана Зарічненською районною державною адміністрацією, на думку пенсійного органу, не може бути підставою для підтвердження права на пенсію із зменшенням пенсійного віку.

З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 36-40).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 30).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року вирішено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України (арк. спр. 33).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, категорія 3, що підтверджується посвідченням від 02 листопада 1992 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 8).

Позивач 15 січня 2021 року звернувся до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком (арк. спр. 43-45).

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 22 січня 2021 року №032350011460 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (арк. спр. 41-42).

Про прийняте рішення відповідач повідомив ОСОБА_1 листом від 02 лютого 2021 року №0300-0304-8/5471, у якому зазначив, що довідка видана Зарічненською районною державною адміністрацією, не може бути підставою для підтвердження права на пенсію із зменшенням пенсійного віку. З урахуванням викладеного ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення від 22 січня 2021 року №032350011460 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статує і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують період проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення (арк. спр. 9).

Позивач 10 лютого 2021 року звернувся до пенсійного органу із зверненням, в якому повідомив, що крім посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС та довідок, що підтверджують проживання, ним було надано довідку Зарічненської міжгосподарської кооперативної шляхо-будівельної дільниці №6 від 04 січня 2021 року № 4 про період роботи в селищі міського типу Зарічне Рівненської області з 31 березня 1987 року по 15 серпня 1990 року, а також довідки про перейменування організації від 04 січня 2021 року №2, які підтверджують період роботи в зоні гарантованого добровільного відселення та просив повідомити, що вказані довідки не були взяті до уваги (арк. спр. 83).

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач у листі від 26 січня 2021 року 31539-1126/М-02/8-0300/21 зазначив, що враховуючи суперечність у поданих документах та той факт, що встановленої Порядком №22-1 довідки про період .(періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, виданої органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) не надано, прийнято рішення від 21 січня 2021 року про відмову у .призначенні дострокової пенсії за віком, про що позивача повідомлено листом від 02 лютого 2021 року №0300-0304-8/5471 (арк.. спр. 10).

Позивач не погоджується з таким рішенням пенсійного органу і звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).

Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі – Закон №796-XII).

За змістом пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Відповідно до частини першою статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно із частиною третьою статті 55 Закону №796-XII, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058-IV і цього Закону.

Статтею 10 Закону №796-ХІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які зокрема: безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів (пункту 2 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ).

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені статтею 55 Закону №796-ХІІ, зокрема пунктом 1 частини першої вказаної статті встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а із липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів зменшення віку становить - 10 років.

Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписами підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).

Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-XII посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

У відповідності до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року №551 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №551) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII, іншими актами законодавства.

За змістом абзацу 6 Порядку №551 потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи” (категорія 3) серії Б зеленого кольору.

Отже, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Поряд з цим суд наголошує, що документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII, є виключно посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Отже, видача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії Б (категорія 3) підтверджує статус громадянина, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає їй право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII. Таке посвідчення позивач має, долучення якого до заяви про призначення пенсії відповідач не заперечив.

Судом встановлено, що на підставі довідки виконавчого комітету народних депутатів Рівненської обласної ради від 15 листопада 1991 року №757 (арк. спр. 7), Волинською облдержадміністрацією видано ОСОБА_1 посвідчення громадянина (громадянки), який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, категорія 3, від 02 листопада 1992 року серії Б №001028 (арк. спр. 8, 50).

Як убачається із матеріалів справи позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статує і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують період проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення передбачених абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1.

Разом з тим, як установлено судом та не заперечується сторонами, звертаючись до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії, позивач посвідчення громадянина (громадянки), який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, категорія 3, від 02 листопада 1992 року серії Б №001028, довідку Зарічненської районної державної адміністрації від 08 грудня 2020 року №01-14/11 про те, що позивач постійно проживав або постійно працював чи постійно навчався у зоні гарантованого добровільного відселення з 30 березня 1987 року по 12 вересня 1990 року в селищі міського типу Зарічне Рівненської області (арк. спр. 50), а також копію трудової книжки АТ-ІV згідно записів якої позивач у період з 31 березня 1987 року по 15 серпня 1990 року працював в Зарічненському ДБУ №6 (арк. спр. 51-64).

Обставини роботи ОСОБА_1 в Зарічненському ДБУ №6 у вказаний період підтверджуються також довідкою від 04 січня 2021 року та №4 (арк. спр. 72-73)

Суд наголошує, що зазначене посвідчення ОСОБА_1 у судовому порядку недійсним не визнавалось, його статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи не оспорюється; доказів фактичного проживання позивача у вказаний період в іншому місті, аніж селище міського типу Зарічне Рівненської області, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, суду не надав.

Стосовно посилання відповідача на те, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії не була надана довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), суд зазначає, що позивач з метою отримання відповідної довідки звертався із заявою до Зарічненської селищної ради Рівненської області.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 , Зарічненська селищна рада Рівненської області листом від 12 вересня 2019 року №766 повідомила, що інформація про те, що позивач проживав в будинку АДРЕСА_1 у період 1987-1990 роки відсутня, однак оскільки до заяви було додано копію посвідчення громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1987-90 рр. (категорія 3) від 02 листопада 1992 року серії НОМЕР_1 , яке є безстроковим та діє на всій території України, а відтак дане посвідчення є належним і безумовним документом, що підтверджує статус громадянина потерпілого від Чорнобильської катастрофи, як такого, що працював чи проживав у зоні безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1987-90 рр. та має всі пільги, визначені Законом №796-XII та не потребує додаткового підтвердження даного факту іншими документами (арк. спр. 12).

Відповідно до положень статті 55 Закону №796-XII, умовами надання пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є: наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу; постійне проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше 3 років; досягнення необхідного віку для призначення пенсії згідно статті 55 Закону №796-XII.

Із копії трудової книжки НОМЕР_2 та наданих позивачем матеріалів пенсійної справи убачається, наявність у останнього . необхідного страхового стажу.

Згідно положень пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII зменшення пенсійного віку для потерпілих від Чорнобильської катастрофи (особам, які постійно проживали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років) становить 3 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно довідки від 08 грудня 2020 №01-14/11, виданої Зарічненською районною державною адміністрацією, позивач постійно проживав або постійно працював чи постійно навчався у зоні гарантованого добровільного відселення з 30 березня 1987 року по 12 вересня 1990 року в селищі міського типу Зарічне Рівненської області.

Таким чином, термін проживання становить 3 роки 5 місяців 12 днів, що дає право на зменшення пенсійного віку на 1 рік, а саме - після досягнення віку 59 років.

Вказані обставини відповідач підтверджує у листі 02 лютого 2021 року №0300-0304-8/5471 та відзиві на позовну заяву.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся за призначенням пенсії 15 січня 2021 року (при досягненні повних 59 років), а відтак має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, а тому рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 22 січня 2021 року №032350011460 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону №796-XII є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи приписи пункту 1 статті 45 Закону №1058-IV, факт звернення позивача із заявою про призначення пенсії 15 січня 2021 року, суд уважає, що з метою належного захисту порушених прав, пенсійний орган належить зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону №796-XII з 15 січня 2021 року, тобто з дня звернення за пенсією на пільгових умовах.

Відтак, з наведених вище підстав, позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ У Волинській області від 22 січня 2021 року №032350011460 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону №796-XII та зобов`язання відповідача здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону №796-XII з 15 січня 2021 року.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 26 березня 2021 року №3 (арк. спр. 6) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 25).

Керуючись статями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22 січня 2021 року №032350011460 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15 січня 2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 14 червня 2021 року.