Рішення № 97690642, 16.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4515/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2042 про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини А2042 про визнання дій протиправними щодо нездійснення перерахунку раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, стягнення 43086,96 грн. недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у в/ч А2042, однак після звільнення у червні 2020 року, під час ознайомлення з грошовими відомостями про виплату йому грошового забезпечення упродовж 2016-2018 років, позивач виявив, що в період з 01.01.2016 по березень 2018 року йому не була виплачена індексація грошового забезпечення. ОСОБА_1 вважаючи такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права, звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А2042 про відновлення його порушених прав. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №140/14253/20 позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2042 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року. Зобов`язано Військову частину А2042 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

26.02.2021 позивачу було здійснено виплату заборгованих коштів індексації грошового забезпечення згідно рішення суду в сумі 40538,27 грн.

Позивач зазначає, що при здійсненні нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року військовою частиною А 2042 було застосовано базовий місяць - січень 2014 року, даний факт підтверджено листом відповіддю командира в/ч А2042 від 14.04.2021 № 345 та довідкою розрахунком суми індексації, а це місяць в якому позивачу було збільшено розмір премії.

Вважаючи, що військова частина на власний розсуд застосувала базовий місяць – січень 2014 року для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, позивач звернувся до в/ч А2042 з заявою про здійснення перерахунку раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та виплатити в його користь 43086,96 грн. недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року в добровільному порядку. Військова частина добровільно не провела нарахування та виплату індексації.

З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.27).

У відзиві на позов від 11.05.2021 відповідач позову не визнав, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вказівок директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 та від 10.02.2016 №248/3/9/1/108 в Збройних Силах України не проводилось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018, що було зумовлено відсутністю бюджетних асигнувань на вказану мету.

Окрім цього відповідач не погоджується з позовними вимогами в частині зобов`язання військової частини А2042 здійснити перерахунок раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, виходячи з розрахунку базового місяця - січень 2008 року. Вважає, що при наявності у Міністерства оборони відповідних бюджетних асигнувань протягом 2016 -2018 року, визначення розміру індексації грошового забезпечення проводилося б з врахуванням підвищення грошового забезпечення позивача у січні 2014 року (з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом). Саме тому відповідачем була нарахована позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в сумі 40538,27 грн.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч А2042 з 04.11.2002 по 26.06.2020.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А2042 від 26.06.2020 №123 ОСОБА_1 з 26.06.2020 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Як вбачається з довідок про доходи позивачу з 01.01.2016 по 01.03.2018 індексація грошового забезпечення не нараховувалась, що підтверджується довідками про доходи за 2016, 2017, 2018 роки.

ОСОБА_1 вважаючи такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права, звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А2042 про відновлення його порушених прав.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №140/14253/20 позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2042 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року. Зобов`язано Військову частину А2042 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

26.02.2021 позивачу було здійснено виплату заборгованих коштів індексації грошового забезпечення згідно рішення суду в сумі 40538,27 грн.

Враховуючи, що при здійсненні нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року військовою частиною А 2042 було застосовано базовий місяць - січень 2014 року, даний факт підтверджено листом відповіддю командира в/ч А2042 від 14.04.2021 № 345 та довідкою розрахунком суми індексації, а це місяць в якому позивачу було збільшено розмір премії, позивач звернувся до в/ч А2042 з заявою про здійснення перерахунку раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року та виплатити в його користь 43086,96 грн. недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року в добровільному порядку.

Військова частина добровільно не провела нарахування та виплату індексації із застосуванням базового місяця - січня 2008 року

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII).

Частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно з статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації визначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

З системного аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2014 по 01.03.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не як зазначалося відповідачем у відзиві - січень 2014 року.

У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018, та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України”.

Таким чином, з березня 2018 року при виплаті індексації грошового забезпечення базовим місяцем є березень 2018 року. В решті періоду базовий місяць повинен був залишатись незмінним, а саме: січень 2008 року.

Відповідач не надав суду доказів нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 в період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також звертає увагу на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п.23 рішення у справі “Сук проти України” від 10.03.2011 року, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Отже, ненарахування відповідачем індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі порушує право позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями в/ч А2042 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 01.03.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії) суб`єктом владних повноважень, то порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом прийняття рішення про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 01.03.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2042 щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину А2042 (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Кутузова, 12, код ЄДРПОУ 08454137) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року(з урахуванням виплачених сум).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя В.Д. Ковальчук