Ухвала суду № 97690478, 15.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 червня 2021 р. Справа № 120/5986/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.

За приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як вбачається із позовної заяви, вона підписана та подана представником позивача, відтак мають бути зазначені: прізвище, ім`я та по батькові представника; місце його проживання чи перебування; поштовий індекс; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, всупереч наведеним приписам чинного законодавства, у позовній заяві не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України представника позивача.

Крім того, реалізація захисту порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем.

За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням та сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Я вбачається із змісту позовної заяви, представник позивача просить визнати протиправним рішення Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області від 10.02.2020 року про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію та посвідки на постійне місце проживання.

У свою чергу, з даним адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду лише 10.06.2021 року

Суд зазначає, що вагомим аспектом при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності з боку позивача факту пропуску строку звернення до адміністративного суду є специфіка даних спірних правовідносин, встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Доказами того, що позивач знав про порушення своїх прав є не тільки його дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких останній мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 року у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Разом з тим, для цілей застосування правил статті 122 КАС України "повинна була дізнатися" слід розуміти, зокрема у випадках, коли особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, що б дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали представник, працівники, партнери, близькі особи.

В обсязі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 починаючи з 10.02.2020 року мав можливість дізнатися інформацію щодо прийнятого Головним управлінням державної міграційної служби України в Донецькій області рішення про скасування йому дозволу на імміграцію та посвідки на постійне місце проживання.

А тому, звернувшись 10.06.2021 року до суду з даним позовом, представник позивача пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

При цьому, представником позивача не подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з даним позовом до суду.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу представника позивача на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, представнику позивача слід надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням і документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Крім того, згідно частини 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що представником позивача зазначено місце проживання ОСОБА_1 : " АДРЕСА_1 ", разом з тим, згідно ордера, долученого до матеріалів справи, саме за вказаною адресою адвокат Сувалов Валерій Олександрович здійснює свою адвокатську діяльність.

Разом з тим, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 з березня 2006 року по лютий 2021 року проживав в с. Нова Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області.

Будь-яких доказів проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1 в межах Вінницької області, представником позивача суду надано не було.

При цьому, відповідачем по даній справі представник позивача визначив Головне управління державної міграційної служби України в Донецькій області.

З огляду на вказане, суд не має можливості визначити чи належить дана справа до територіальної юрисдикції (підсудності) Вінницького окружного адміністративного суду.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За правилами частини першої статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2021 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2270,00 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, у позивача виник обов`язок сплатити судовий збір у загальному розмірі 908,80 грн.

Проте, у матеріалах справи відсутній оригінал квитанції про сплату позивачем судового збору. Поряд з тим, пунктом першим прохальної частини позовної заяви, представник ОСОБА_1 просить звільнити позивача від сплати судового, однак не вказує на причини та підстави такого звільнення.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Реквізити рахунку для зарахування надходжень державного бюджету по ККДБ 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)" за відомчою ознакою "84" – "Окружні адміністративні суди", відкритий за стандартом IBAN:

одержувач: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101;

код ЄДРПОУ: 37979858;

банк: Казначейство України (ЕАП);

рахунок: UA028999980313181206084002856.

Призначання платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Вінницького окружного адміністративного суду також можна довідатися на офіційному веб-сайті суду (http://voas.gov.ua/) у розділі "Судовий збір".

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску цього строку;

- зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта громадянина України представника позивача;

- надання доказів проживання (перебування, знаходження) ОСОБА_1 в межах території, яка підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду;

- доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за належними реквізитами щодо його сплати.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна