Рішення № 97690439, 24.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 травня 2021 р. Справа № 120/596/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Комара О.Г.,

представника відповідача: Македонського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс"

до: Подільської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Приватне підприємство “O.L.K.A.R-АгроЗооВет-Сервіс” (далі – позивач, підприємство) до Подільської митниці Держмитслужби (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем ввезено на митну територію України за задекларовано за митною декларацією № 401030/2020/001403 від 11.12.2020 товар “Органічна хімічна сполука, являє собою антибіотик тетрациклінової групи: “Окситетрациклів дигідрат 20%...”, країна виробництва - Китай; в графі 33 “Код товару” митної декларації позивач вказав код 2941300000, а в графі 47 “Нарахування платежів” під кодом платежу “ 020” - ввізне мито, вказав нульову ставку ввізного мита на визначений код товару, відповідно — нарахував нульову суму ввізного мита, яку необхідно сплатити при проведенні митного оформлення товару за вищенаведеним кодом.

Після декларування позивачем товару згідно з ЕМД № 401030/2020/001403, відповідач згідно акту ПА401030/2020/001403 про взяття проб (зразків) товарів від 11.12.2020 відібрав зразки товару для здійснення перевірки відповідності інформації, яка зазначена у графі 31 ЕМД.

23.12.2020 спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД ДМСУ) склала висновок № 1420003203-0178, згідно з яким в субстанції підтверджено наявність окситетрацикліну дигідрату, пропіленгліколю та 2-пірролідону.

Однак, 28.12.2020 відповідач прийняв рішення про визначення коду товару № КТ-UA-401000-0037-2020 згідно з яким код товару, заявлений позивачем при декларуванні імпортного вантажу, змінений з НОМЕР_1 на НОМЕР_2 .

Позивач стверджує, що прийняте відповідачем рішення про визначення коду товару КТ-UA-401000-0037-2020 від 28.12.2020 є безпідставним, оскільки відповідач невірно класифікував товар за кодом УКТЗЕД 3824996400, а ввезений позивачем товар повністю відповідає опису товару за кодом УКТЗЕД 2941300000, що підтверджується наявними документами. При цьому позивач звертає увагу, що попередні класифікаційні рішення щодо класифікації аналогічного товару, ввезеного позивачем, не викликали питань у відповідача щодо правильності визначення коду товару.

На думку позивача, прийняте рішення щодо визначення коду товару підлягає скасуванню, оскільки є протиправним та порушує права позивача, покладаючи на позивача безпідставне зобов`язання щодо сплатити ввізного мита.

Ухвалою суду від 01.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.02.2021 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 97 – 98).

23.02.2021 позивачем подано додаткові письмові пояснення.

Від представника відповідача 24.02.2021 надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 116 ). У відзиві відповідачем зазначено, що 11.12.2020 позивач за допомогою декларанта ФОП ОСОБА_1 (графа 14 митної декларації) подав електронну митну декларацію №UA401030/2020/001403 (далі - МД).

Оскільки, у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникли суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребувало додаткової інформації, та проведення досліджень, даний випадок є “складним випадком” у розумінні ч.5 ст. 69 Митного кодексу України.

Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

За результатами лабораторних досліджень, проведених на запит Подільської митниці Держмитслужби про проведення досліджень (аналізу, експертизи), спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби було складено висновок від 23.12.2020 №1420003203-0178, згідно з яким у складі наданого зразка товару виявлено окситетрациклін, пропіленгліколь та 2-пірролідон, що не узгоджується із описом складу товару (у гр. 31 МД (ІМ 40 ДЕ) від 11.12.2020 № UА401030/2020/001403 як органічної хімічної сполуки (є сумішшю органічних хімічних сполук)).

На підставі вказаного висновку та додатково наданих позивачем документів, митницею було прийнято рішення про визначення коду товару від 28.12.2020 № КТ-UА401000-0037-2020, в якому визначений код товару згідно УКТ ЗЕД 3824996400 “Продукт “Окситетрациклін дигідрат 20% (ОТС Dihydrate 20 %) - є сумішшю органічних хімічних сполук (окситетрациклін, пропіленгліколь та 2-пірролідон). Ввозиться виробником для виготовлення ветеринарного препарату Окситетрациклін 200 П.Д. Дана субстанція з розчинником не являється готовим продуктом та не може використовуватися у ветеринарній медицині для терапевтичного та профілактичного застосування без допоміжних речовин. Місткістю 100 мл, кількість 20160 флаконів, партія 0201001, термін придатності 10.2022. Не для роздрібної торгівлі. Торговельна марка PASSION. Фірма виробник SHANDONG PASSION TRADING LIMITED. Країна виробництва Китай, ставка ввізного мита 5 %.

Відповідно до правила 1 ОПІ - “для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого...”.

Примітка 2 до розділу VI передбачає, що товари (крім товарів, описаних у товарних позиціях 2843 - 2846 або 2852), які включаються до товарної позиції 3004, 3005, 3006, 3212, 3303, 3304, 3305, 3306, 3307, 3506, 3707 або 3808, що розфасовані у вигляді дозованих форм або для роздрібної торгівлі, повинні включатися в ці товарні позиції незважаючи на те, що вони також могли б бути включені і в інші товарні позиції УКТЗЕД.

Відповідно до примітки 3 до гр. 30 УКТЗЕД, у товарних позиціях 3003 і 3004 незмішані продукти це:

1) незмішані продукти, розчинені у воді;

2) усі товари групи 28 або 29; та

3) прості рослинні екстракти товарної позиції 1302, стандартизовані або розчинені у будь-якому розчиннику.”

Враховуючи те, що за результатами досліджень товар є сумішевим продуктом він не може розглядатись як продукт гр. 29 в розумінні зазначеної Примітки.

В той же час Додаткова примітка 1 до гр. 30 УКТЗЕД які продукти слід включати до товарної позиції 3004 як такі, що надходять в упаковках для роздрібної торгівлі. А саме:

“Ці препарати класифікують у товарній позиції 3004, якщо вони мають на етикетці, упаковці або в інструкції для користувачів відповідні вказівки:

a) специфічні недуги, хвороби або їх ознаки, для лікування яких цей продукт повинен використовуватися;

b) концентрація активної речовини або речовин;

c) дозування; та

d) спосіб застосування.”

Так як, на упаковці товару не містилась зазначена інформація, то він не може бути віднесений до товарної позиції 3004, як такий, що суперечить вимогам додаткової примітки 1 до гр. 30 УКТЗЕД.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги інформацію надану імпортером про те, що “Дана субстанція з розчинником не являється готовим продуктом, та не може використовуватися у ветеринарній медицині для терапевтичного та профілактичного застосування без допоміжних речовин” і “являє собою субстанцію для виготовлення ветеринарного препарату - Окситетрациклін ОСОБА_2 у формі розчину для ін`єкцій”, відповідно до правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД митницею було прийняте рішення про визначення коду товару від 28.12.2020р. № КТ-UА401000-0037-2020 про класифікацію продукту “Окситетрациклін дигідрат 20% (ОТС Dehydrate 20%),” в товарній підкатегорії 3824996400, якій відповідає текстовий опис “продукти та препарати, які використовують у фармакології або хірургії, інші” (ставка ввізного мита 5%).

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про визначення коду товару від 28.12.2020р. № КТ-UА401000-0037-2020 було прийняте митницею правомірно відповідно до вимог законодавства України, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

26.02.2021 представником позивача подано додаткові письмові пояснення ( а.с. 119 – 120).

01.03.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача та просить задовольнити адміністративний позов ( а.с. 125 – 127 ).

13.04.2021 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій, крім іншого, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу 9 а.с. 139 – 140 ).

Ухвалою суду від 15.04.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Також, вирішено викликати у наступне судове засідання експертів Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України Остапчук М.Р. та Клопота А.М. для надання усних пояснень щодо складеного ними висновку №1420003203-0178 від 23.12.2020.

У судовому засіданні 18.05.2021 експерти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали пояснення щодо складеного ними висновку №1420003203-0178 від 23.12.2020, підтримавши викладені в ньому висновки, вказали, що ними був визначений хімічний склад речовини, наданої на дослідження, разом з тим зазначили, що у висновку ними не визначався код товару, оскільки це не входить до їх компетенції та повноважень.

У судовому засіданні 24.05.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

З`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, судом встановлено наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи слідує, що 20.12.2019 між компанією “Shandong Passion Trading Limited” (Китай, Продавець) та Приватним підприємством “O.L.K.A.R-АгроЗооВет-Сервіс” (Україна, Покупець) було укладено контракт №153, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити на умовах поставки FOB (Циндао), товари згідно замовлень Покупця. Перелік товарів, їх кількість та ціна зазначаються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною Контракту.

01.09.2020 р. до контракту № 153 укладено специфікацію № 7 згідно з якою Постачальник має продати позивачу окситетрациклін дигідрат 20% в пляшках ємністю 100 мл, загальна кількість пляшок 20160 шт., загальна вартість товару по специфікації № 7 - 17740,80 дол. США.

На виконання вказаного контракту позивачем було ввезено на митну територію та подано до Подільської митниці Держмитслужби за митною декларацією №401030/2020/001403 від 11.12.2020 в режимі ІМ-40 ДЕ до митного оформлення товар - “Органічна хімічна сполука, являє собою антибіотик тетрациклінової групи: “Окситетрациклін дигідрат 20% (ОТС Dihydrate 20%), у вигляді коричнево-жовтого прозорого розчину…”, країна виробник – CN.

Вказаний товар було задекларовано позивачем за кодом УКТ ЗЕД 2941300000. Базова ставка ввізного мита - 0 % ставки ввізного мита на визначений код товару.

Після декларування позивачем товару згідно з ЕМД № 401030/2020/001403, відповідач згідно акту ПА401030/2020/001403 про взяття проб (зразків) товарів від 11.12.2020 відібрав зразки товару для здійснення перевірки відповідності інформації, яка зазначена у графі 31 ЕМД.

23.12.2020 спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД ДМСУ) склала висновок № 1420003203-0178, згідно з яким за результатами досліджень застосованими методами у складі наданого зразка товару, який має вигляд густуватої прозової рідини коричневого кольору, виявлено окситетрациклін, пропіленгліколь та 2-пірролідон, що не узгоджується з описом складу товару (у гр.. 31 МД (ІМ 40 ДЕ) від 11.12.2020 №UA401030/2020/001403 як органічної хімічної сполуки (є сумішшю органічних сполук).

Також зазначено, що окситетрацикліну дигідрат є антибіотиком і відноситься до солей похідних тетрацикліну. Пропіленгліколь та 2-пірролідон можуть використовуватись в якості розчинників.

На підставі вказаного висновку 28.12.2020 відповідач прийняв рішення про визначення коду товару № КТ-UA-401000-0037-2020 згідно з яким код товару, заявлений позивачем при декларуванні імпортного вантажу, змінений з НОМЕР_1 на НОМЕР_2 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням про визначення коду товару, вважаючи його необгрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно із ч.2 ст.67 Митного кодексу України в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Частиною 3 ст.67 Митного кодексу України встановлено, що для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до ч.4 ст.67 Митного кодексу України структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з ч. 1 ст. 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст.69 Митного кодексу України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи оходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч. 2 ст.69 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно із ч.4 ст.69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Положеннями ч.5 ст.69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною 6 ст.69 Митного кодексу України передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч.7 ст.69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч.8 ст.69 Митного кодексу України).

Відповідно до Указу Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17.05.2002 року №466/2002 (далі - Указ № 466) Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно з пунктом "а" статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі - Порядок №428).

Так, у відповідності до п.3 Порядку №428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Згідно із п.6 Порядку №428 пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв`язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономіки з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.

Відповідно до п.12 Порядку №428 пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

Такі Пояснення до УКТЗЕД затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.

Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) визначено Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397 (далі - Порядок №650).

Пунктом 2 розділу III Порядку встановлено, що обсяг контролю, достатній для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Пунктом 3 розділу III Порядку встановлено, що рішення про зміну коду товару приймається у складних випадках митних формальностей.

Пунктом 4 розділу III Порядку встановлена наступна послідовність дій при перевірці правильності класифікації товарів:

перевірка відповідності опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;

перевірка відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- перевірка заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних “Класифікаційні рішення” програми “Інспектор 2006” ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії:

а) ідентичні товари;

б) подібні (аналогічні) товари;

в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів “а” та “б” абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі:

характеристики, які є визначальними для класифікації товару;

призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару;

перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом “а” абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом “б” абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами “б”, “в” абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

У разі якщо заявлений товар не передбачений підпунктами “а”- “в” абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що обов`язковою підставою для перегляду коду УКТЗЕД є встановлення відповідачем "складного випадку", тобто встановлення випадку, коли: у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Доказами таких суперечностей можуть бути випадки різного застосування кодів УКТЗЕД щодо одних і тих самих товарів, в минулих періодах на митній території України, або у країна-експортерах цих товарів.

Пунктом 5 Розділу III Порядку визначено, що в разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД. У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення, що передбачає п.6 Розділу III Порядку.

Тобто, імперативність даних норм полягає в тому, що використання довідкової інформації можливе лише у разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей.

У матеріалах справи наявні надані позивачем копії митних декларацій позивача за 2018-2020 роки, відповідно до яких позивачем неодноразово здійснювалось митне декларування ідентичного товару за кодом 2941300000, вказані митні декларації були прийняті відповідачем та, відповідно, по ним не приймалось рішень про визначення коду товару.

Представником відповідача зазначені обставини не заперечувались та не спростовані в ході судового розгляду справи.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача, що даний випадок декларування товару не є складним випадком класифікації товарів.

При цьому, суд зауважує, що як пояснив в судовому засіданні представник відповідача фактичною підставою для віднесення декларування позивачем товару за митною декларацією №401030/2020/001403 від 11.12.2020 до складного випадку класифікації товарів став лист- орієнтування Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №53/14/125-1431 від 07.12.2020 року, в якому зазначено, що в ході здійснення оперативно – службової діяльності спецпідрозділом Управління отримано інформацію про те, що суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності ПП "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" подає до митного оформлення вантажі в зоні діяльності Подільської митниці в митному режимі « імпорт», заявляючи в декларації та товаросупровідних документах можливо недостовірні відомості щодо опису товару та його кількості. В зв`язку з чим просять вжити необхідних заходів та про результати повідомити (а.с. 124 ).

Щодо зазначеного суд ще раз наголошує, що за ч.5 статті 169 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

При цьому суд зауважує, що в ході розгляду справи не встановлено наявності вище вказаних обставин, які б давали підстави для віднесення спірного декларування товару до складного випадку класифікації товарів, а твердження, викладені в листі Управління Служби безпеки України у Вінницькій області №53/14/125-1431 від 07.12.2020 року, є нічим не обгрунтованими, а лише містять припущення щодо « можливого заявлення недостовірних відомостей».

Як вбачається з матеріалів справи, спірним товаром у даному випадку є окситетрациклін дигідрат 20%, місткістю 100 мл, кількість 20160 флаконів.

Основні правила інтерпретації УКТЗЕД викладені в додатку до Закону України "Про Митний тариф України", тобто мають силу законодавчого акта.

Пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій. Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях проводиться відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД зазначається, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила 3 (b) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Таким чином, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів в межах товарних позицій здійснюється згідно з Правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються.

За УКТ ЗЕД Розділ VІ “Продукція хімічної та пов`язаних з нею галузей промисловості” включає, зокрема, групу 29 “Органічні хімічні сполуки”.

Товар класифіковано в товарній позиції 2941 “антибіоткики”.

Товар позивача класифікується у товарній підпозиції 2941300000 - тетрациклiни та їх похiднi; солi цих речовин.

Як вже було вказано вище, позивач у митній декларації № UA401030/2020/001403 від 11.12.2020 в режимі ІМ-40 ДЕ класифікував ввезений на митну територію України товар за кодом 2941300000 згідно з УКТ ЗЕД – антибіотик тетрациклінової групи.

Відповідно до оспорюваного рішення про визначення коду товару від 28.12.2020 №КТ-UA401000-0037-2020 визначено код товару 3824996400. Підставою для прийняття такого рішення став висновок спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (СЛЕД ДМСУ) 23.12.2020 № 1420003203-0178, згідно з яким у зразку товару виявлено окситетрациклін, пропіленгліколь та 2-пірролідон, що не узгоджується з описом складу товару (у гр.31 МД (ІМ 40 ДЕ) від 11.12.2020 №UA401030/2020/001403 як органічної хімічної сполуки (є сумішшю органічних сполук).

Також зазначено, що окситетраціикліну дигідрат є антибіотиком і відноситься до солей похідних тетрацикліну. Пропіленгліколь та 2-пірролідон можуть використовуватись в якості розчинників.

Відтак відповідач стверджує, що вказаний товар, розглядається в межах товарної підкатегорії 3824996400 – інші в категорії 3824 (готовi сполучнi сумiшi, які використовують у виробництвi ливарних форм або ливарних стрижнiв; хiмiчна продукція та препарати хiмiчної або сумiжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені).

На думку відповідача, товар задекларований позивачем є сумішшю органічних хімічних сполук та його митне оформлення слід здійснювати в межах товарної підкатегорії 3824996400 – інші в категорії 3824 (готовi сполучнi сумiшi, які використовують у виробництвi ливарних форм або ливарних стрижнiв; хiмiчна продукція та препарати хiмiчної або сумiжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені) згідно з УКТЗЕД.

Як зазначено у пункту 1 Приміток до Групи 29 “Органічні хімічні сполуки” Закону України “Про Митний тариф України” якщо в контексті не обумовлено інше, до товарних позицій цієї групи включаються лише:

(a) окремі органічні сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішок;

(b) суміші двох або більше ізомерів тієї самої органічної сполуки (які містять або не містять домішок), за винятком сумішей ізомерів ациклічних вуглеводнів (крім стереоізомерів), насичених або ненасичених (група 27);

(c) продукти товарних позицій 2936-2939 або прості ефіри цукрів, ацеталі цукрів та складні ефіри цукрів та їх солі товарної позиції 2940, або продукти товарної позиції 2941, із визначеним або невизначеним хімічним складом;

(d) продукти, зазначені у пунктах (a), (b) або (c), розчинені у воді;

(e) продукти, зазначені у пунктах (a), (b) або (c), розчинені в інших розчинниках, за умови, що розчинення є звичайною і необхідною умовою їх зберігання або транспортування, із збереженням властивостей зазначених продуктів, що не допускає їх використання для інших цілей, що відрізняються від традиційних.

Відповідно до пункту 3 Приміток до Групи 32 “Різноманітна хімічна продукція” до товарної позиції 3824 включаються такі товари, які не класифіковано в будь-якій іншій товарній позиції УКТЗЕД.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що в листі виробника товару Shandong Passion Trading Limited від 18.03.2020 р. зазначено, що товар складається з 20 % окситетрацикліну дигідрату та 80 % пропіленгліколю і не містить в своєму складі інших компонентів чи наповнювачів.

Водночас, лист виробника товару від 18.03.2020 р. не містить інформації щодо відсутності в субстанції домішок, які не являються компонентом або наповнювачем.

Відповідно сертифікату аналізу виробника, в останньому рядку якого вказано, що за результатами аналізу 20 % розчину окситетрацикліну дигідрату (тобто розчину, в якому окситетрациклін дигідрат становить лише 20%), встановлено фактичний вміст окситетрацикліну дигідрату в кількості 98,6 %, при нормативних показниках, які лежать в межах 90.0-110.0%. Встановлений вміст окситетрацикліну дигідрату в кількості 98,6 % відповідає внутрішнім стандартам якості виробника (а.с. 34-35).

Таким чином, показник вмісту окситетрацикліну дигідрату в розмірі 98,6 % свідчить про те, що в 20 % розчину міститься 98,6 % окситетрацикліну дигідрату, відповідно, у всьому розчині міститься не 20 % окситетрацикліну дигідрату, а 19,72 %, інші 0,28 % приходяться саме на домішки, тобто речовини, які не являються компонентами або наповнювачами. Такою домішкою і є виявлений спеціалізованою лабораторією Держмитслужби 2-пірролідон.

Позивачем також був отриманий від постачальника сертифікат аналізу безпосередньо окситетрацикліну дигідрату – речовини, яка складає 20% імпортованого товару.

Відповідно до вказаного сертифікату за результатами аналізу окситетрацикліну дигідрату встановлено фактичний вміст інших домішок в кількості 0,7 %, при нормативних показниках, які не мають бути більшими за 1 %.

Таким чином, сертифікат аналізу безпосередньо окситетрацикліну дигідрату, однозначно підтверджує, що речовина містить незначну кількість домішок, які, як встановлено, є розчинниками.

Зокрема, у висновку № 1420003203-0178 від 23.12.2020, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення, зазначено, що окситетраціиклін дигідрат є антибіотиком і відноситься до солей похідних тетрацикліну, а пропіленгліколь та 2-пірролідон можуть використовуватись в якості розчинників.

Також суд приймає до уваги, що позивачем до митного оформлення товару, крім інших документів, була надана копія сертифікату походження товару від 27.10.2020 року та експортна митна декларація відправника. В цих документах вказано, що товар віднесений до товарної групи з кодом 2941 – саме до тієї групи, згідно з якою позивач намагався задекларувати товар та яку було змінено відповідачем шляхом прийняття оскаржуваного рішення.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною 2 сказаної статті визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Таким чином, для проведення експертизи шляхом взяття проб (зразків) товарів необхідною умовою є наявність рішення керівника митного органу або його заступника.

Як встановлено судом, головним державним інспектором відділу митного оформлення “Жмеринка” Кабаліним А. направлено на ім`я заступника начальника митного поста “Вінниця-центральний” начальника відділу митного оформлення “Вінниця” Подільської митниці Держмитслужби Іжевському В., лист-звернення для отримання дозволу на відбір проб (зразків) від 11.12.2020 №7.12-28-01-02/278.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі вказаного листа посадовими особами Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок №1420003203-0178 від 23.12.2020, який фактично став обгрунтуванням підстав для прийняття оскаржуваного рішення про визначення коду товару.

Разом з тим, суд зазначає, що вказаний лист не можна вважати рішенням керівника митного органу або його заступника в розумінні статті 356 Митного кодексу України.

Беручи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для віднесення декларування позивачем товару за митною декларацією №401030/2020/001403 від 11.12.2020 до складного випадку класифікації товарів, а в подальшому також для зміни коду товару згідно УКТЗЕД з 2941300000 на 3824996400.

Таким чином, суд доходить висновку, що товар, ввезений позивачем 11.12.2020 на підставі митної декларації №40130/2020/001403, повинен класифікуватися за основним кодом 2941300000, а тому рішення про визначення коду товару від 28.12.2020 №КТ-UA401000-0037-2020 прийняте відповідачем необгрунтовано, протиправно і, як наслідок, підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обгрунтування заявлених вимог, суд доходить висновку про задоволення даного адміністративного позову відповідно до вищенаведених мотивів та підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином слід стягнути на користь Приватного підприємства “O.L.K.A.R-АгроЗооВет-Сервіс” за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби понесені судові витрати у виді судового збору.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат належить:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАСУ України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зі змісту вказаних норм випливає, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано ряд підтверджуючих документів: договір про надання правничої допомоги №2/1/2021 від 11.01.2021 року, додаткову угоду №1 від 11.01.2021 до договору про надання правничої допомоги №2/1/2021 від 11.01.2021 року, розрахунок вартості виконаних робіт по наданню правничої допомоги.

Так, відповідно до договору про надання правничої допомоги №2/1/2021 від 11.01.2021 року умовами цього договору адвокат приймає на себе доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу, зокрема, в адміністративних судах (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.3 додаткової №1 від 11.01.2021 до договору про надання правничої допомоги №2/1/2021 від 11.01.2021 року, сторони погодили вартість робіт, які має виконати адвокат, а саме: аналіз первинних документів клієнта, які мають відношення до прийняття рішення № КТ-UA-401000-0037-2020 - 1000 грн.; аналіз законодавчої та нормативної бази – 1000 грн.; підготовка позову (відповіді, заперечення на позов/апеляційної/касаційної скарги) – 2500 грн.; робота по справі на етапі розгляду справи в суді 1-ї інстанції – 2500 грн.; та інші, які не відносяться до робіт на етапі розгляду справи у суді 1-ї інстанції, або не були здійсненні.

Відповідно до розрахунку вартості виконаних робіт по наданню правничої допомоги від 26.01.2021 загальна вартість робіт по наданню правничої допомоги становить 7000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.

Представник відповідача у своїх запереченнях щодо розміру судових витрат на правничу зазначив, що витрати позивач у сумі 7000 грн. є завищеними, оскільки, представником позивача не зазначено кількість часу витраченого на здійснення аналізу законодавчої бази. Також вказує, що такі види правничої допомоги як аналіз законодавчої бази та вивчення первинних документів є тотожними роботами. Крім того, в акті не визначено кількість і тривалість судових засідань в яких приймав участь адвокат, а відтак не зрозуміло принцип розрахунку суми за здійснення роботи “робота по справі на етапі розгляду справи в суді 1-ї інстанції”.

Щодо наведеного суд зазначає, що відповідно додаткової угоди №1 від 11.01.2021 до договору про надання правничої допомоги №2/1/2021 від 11.01.2021 року, сторони погодили вартість робіт, які має виконати адвокат у фіксованому розмірі за кожну роботу, без визначення погодинної чи будь-якої іншої оплати.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Оцінивши наданні представником позивача документи, судом встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним з наданими адвокатом послугами, пов`язаними із розглядом даної справи та підлягає відшкодуванню позивачеві у сумі 7000 грн.

На переконання суду, розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що становить 7000 гривень, підтверджується належними доказами, такі витрати були необхідними виходячи з категорії та складності справи, її значення для позивача, а відтак суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби про визначення коду товару № КТ-UA401000-0037-2020 від 28.12.2020 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. (сім тисяч гривень) та сплачений судовий збір в сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" (вул. Героїв Майдану, буд. 272 В, м. Шаргород, Вінницька область, 23500, код ЄДРПОУ 33437883);

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43350542).

Рішення у повному обсязі виготовлено 03.06.2021.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна