Рішення № 97687922, 14.06.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2200/21

Провадження № 2-а/415/207/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3 м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського взводу № 6 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Сазонова К.Р., серії ЕГА № 101666 від 04 грудня 2020 року, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він перебував в ТРЦ «Лимон» в масці, в нього задзвонив телефон, тому він відійшов в безлюдне місце з дотриманням дистанції та розмовляв по телефону, після чого до нього підійшли поліцейські та склали постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 05 травня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копія ухвали від 05 травня 2021 року була направлена позивачу та відповідачам в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.

04 червня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання в якому він заперечив проти позовних вимог позивача та просив справу розглянути без його участі. Долучив до матеріалів рапорт від сектору зв`язку та телекомунікацій управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в якому зазначено, що відеозапис події не зберігся, оскільки відповідно до наказу МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб.

Позивач в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Станом на дату розгляду справи, відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на подачу до суду відзиву на адміністративний позов у строки, визначені судом в ухвалі про відкриття провадження.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови серії ЕГА № 101666 від 04 грудня 2020 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне.

04 грудня 2020 року за адресою: пр. Перемоги, буд. № 117 в м. Лисичанську Луганської області, ОСОБА_1 перебував в громадській споруді, а саме ТРЦ «Лимон» без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема без распіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, чим порушив п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року.

Згідно постанови правопорушення фіксувалось, зазначені докази: «DSJX300111_ВВ-0111, DSJX300017_ВВ-0017».

Розглядаючи справу по суті, суд робить наступні висновки.

Статтею 3 Конституції України задекларовано як найвищу соціальну цінність здоров`я та безпеку людини, наявність у держави позитивного обов`язку охороняти життя людини та громадянина, у т.ч. з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645-III, карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Відповідно до ст. 29 вказаного Закону, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Згідно підпункту 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236 (надалі постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236), із відповідними змінами та в редакції чинній на час вчинення діяння, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Диспозиція ч. 2 ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст.75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наразі, відповідачем не надано суду доказів, окрім рапорту з якого вбачається, що відеозапис події вчинення адміністративного правопорушення не зберігся. Суд зазначає, що справа неодноразово призначалась до розгляду, сторони були повідомлені належним чином і мали достатньо часу для подання суду наявних доказів, крім того відповідачі не скористались правом подати суду відзив на позовну заяву.

Оскільки, відповідачі не подали суду докази, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що докази події та докази порушення позивачем п.п. 1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року відсутні. Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративне порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що закон встановлює принцип презумпції невинуватості особи, що притягається до відповідальності і відповідно принцип правомірності дії такої особи, поки у встановленому законом порядку не доведено його вину. Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження позивача, які б мали бути перевірені посадовою особою і спростовані, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, - суд робить висновок, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, не встановлений.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п. 2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи конкретні обставини, проаналізувавши у сукупності всі подані докази, суд дійшов висновку, що в межах наданих доказів не доведено наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, і що на даний час вже втрачено можливість збирання доказів, що протокол у даному випадку не складався і відповідно відсутні інші матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка б могла бути повернута відповідачу та/або третій особі для нового розгляду, тому оскаржувана постанова підлягає скасування з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за даним фактом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3 м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 101666 від 04 грудня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 44-3 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. № 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.Ю. Луньова