Рішення № 97687476, 04.06.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1742/19

Провадження № 2/191/421/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді – Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Омельченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській областіпро визнання права на земельну частку (пай),-

ВС Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку (пай), в якому просить визнати за ним, право на земельну частку (пай), розміром 7,92 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського підприємства «Революціонер» Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що лютому 2019 року він дізнався, що 14 липня 1995 року Новогнідською сільською радою народних депутатів був виданий Державний акт на право колективної власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер».

У списку-додатку до державного акту КСП «Революціонер» позивач значиться під № 639.

Про наявність прізвища позивача у списку-додатку він дізнався з довідки, яка видана йому Управлінням Держгеокадастру у Синельниківському районі відділу у Синельниківському районі Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.05.2019 року № 198/114-19.

Розмір паю по КСП «Революціонер» становить 7,92 умовних кадастрових гектар.

Позивач звернувся до Раївської сільської ради Синельниківського району, на території якої зараз перебуває розпайована земля КСП «Революціонер» із заявою щодо виділення земельної ділянки (паю) площею 7,92 умовних кадастрових гектарів, але йому було відмовлено із рекомендацією звернутися до суду для вирішення цього питання.

Просить визнати право на земельну частку (пай) розміром 7,92 умовних кадастрових гектар, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер» Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

До початку судового засідання позивач подав змінену позовну заяву, якою просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав. В обґрунтування зазначив, що згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Згідно ст. 5 Закону в редакції від 16.01.2020 сільські, селищні, міські паї в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Статтею 13 Закону встановлено, що за позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

З викладеного випливає, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не є належним відповідачем у даній справі, адже вирішення питання щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) знаходиться поза межами його компетенції.

Представник позивача, адвокат Мантула О.С. в судове засідання не з`явився, однак до його початку надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані письмові докази, та оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

14 липня 1995 року Новогнідською сільською радою народних депутатів був виданий Державний акт на право колективної власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер».

Згідно довідки №198/114-19 від 03.05.2019 року, виданої начальником відділу у Синельниківському районі головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області Михайловою Л.В., вказано, що в державному акті на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер», який видано Новогнідською сільською радою та зареєстровано в Синельниківській районній раді народних депутатів 14 липня 1995 року за №18, ОСОБА_1 є в списках-додатку до державного акту, які знаходяться в Синельниківському районному відділ земельних ресурсів, значиться за №639.

Відповідно до відповіді на запит від 28.01.2020 року № 29-155/0/114-20, вбачається, що в документах архівного фонду КСП «Революціонер», а протоколах загальних зборів і засідань правління КСП «Революціонер» за 1995 рік відсутня інформація щодо виключення з членів КСП «Революціонер» ОСОБА_1 , тому можна зробити висновок, що ОСОБА_1 дійсно перебував у трудових відносинах із КСП «Революціонер» на день отримання останнім Державного акту на право колективної власності на землю від 14.07.1995 року.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що право на одержання земельної частки (паю) у членів KСП виникає з моменту передачі членам КСП державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, громадяни, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно п. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до п. 5 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям передбачена видача сертифікатів на право на земельну частку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у разі виявлення після розробки проекту факту не включення одного чи кількох громадян, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська рада чи рай держадміністрація приймає одне з рішень (розпоряджень) або про коригування проекту землеустрою організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); або про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Порядок проставляння відмітки про перехід права власності затверджений Постановою КМУ від 06.05.2009 року №439.

Згідно роз`яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Аналізуючи досліджені докази, суд вважає що є підстави для визнання за позивачем права на земельну частку (пай), оскільки він був включений до списку-додатку до державного акту, як особа у якої є право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай).

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач не може реалізувати своє право на вищевказану земельну ділянку, тому у відповідності до ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право позивача шляхом винесення рішення про визнання за позивачем права на земельну частку (пай).

На підставі викладеного та ст. 373 ЦК, ст. 123, 152 ЗК України, керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 7.92 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Революціонер» Синельниківського району Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю. В. Гречко