Ухвала суду № 97687059, 15.06.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2198/21-ц

Провадження № 2/175/698/21

У Х В А Л А

15 червня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву позивачки ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання права власності та визнання недійсними договорів купівлі-продажу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання права власності та визнання недійсними договорів купівлі-продажу. Разом з позовом до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, в якій вона просила суд зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2021 року №1786/5 та накласти арешт на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0,0600 га. та площею 0,0519 га. з кадастровими номерами 12214820006:02:002:0052, 12214820006:02:002:0051, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ознайомившись з матеріалами заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2019 року 20 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_5 було укладено договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором №1, посвідченим 25.11.2005 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О. за реєстровим номером №3946 та договір відступлення прав вимоги за договором застави №1 посвідченим 25.11.2005 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О. за реєстровим номером №3947, укладених між ОСОБА_4 та ВАТ «ВіЕйБі Банк». 16 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко P.O. відповідно до договору іпотеки та у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» було зареєстровано право власності на домоволодіння та земельні ділянки по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 . 30 березня 2020 року ОСОБА_5 продав домоволодіння та земельні ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_6 заперечує добросовісність набуття ОСОБА_1 права власності на спірне домоволодіння та земельні ділянки.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного нерухомого майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, суд, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2021 року №1786/5 та накладення арешту на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0,0600 га. та площею 0,0519 га. з кадастровими номерами 12214820006:02:002:0052, 12214820006:02:002:0051, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які є предметом спору.

Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Зупинити дію наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2021 року №1786/5.

Накласти арешт на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0,0600 га. та площею 0,0519 га. з кадастровими номерами 12214820006:02:002:0052, 12214820006:02:002:0051, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : Озерянська Ж.М.