Рішення № 97686675, 08.06.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/500/19

Провадження №2/443/351/21

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гніздичівської селищної ради Львівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 , –

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивач) подав до суду позовну заяву до Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області (відповідач), в якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку «А-1» загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 52,1 кв.м., разом з господарськими будівлями і спорудами (літньою кухнею «Б», сараєм «В», сараєм «Г», воротами 1, огорожею 2, колодязем «к») в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якого входив житловий будинок з приналежними до нього будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 , який належав їй на праві власності. За життя 19.02.2013 ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла внукові ОСОБА_1 . Крім нього інших спадкоємців за заповітом, а також осіб, які б мали обов`язкову частку у спадковому майні, немає. 25.02.2019 він звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок, що належав померлій і є спадковим майном.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає і заперечень щодо них не має.

Заяви, клопотання учасників справи.

Представник позивача подав заяви про відкладення розгляду справи, долучення додаткових документів до матеріалів справи; клопотання про розгляд підготовчого засідання за відсутності його та позивача і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.39, 46-48, 63).

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнання позову (а.с.62).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.08.2020 прийнято справу до розгляду і призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.35-36).

Ухвалою від 19.11.2020 відкладено підготовче засідання (а.с.40).

Ухвалою підготовчого засідання від 03.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.64-65).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до Рішення Гніздичівської селищної ради від 30.08.1958 ОСОБА_4 призначено право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.54).

Висновком про реєстрацію домоволодіння від 16.12.1958 встановлено, що домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 . Свідоцтво про право власності на домоволодіння видане виконкомом Гніздичівської селищної ради від 16.12.1958 (а.с.55).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 05.09.1963 (а.с.9).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про народження від 19.08.1996 (а.с.10).

19.02.2013 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради, яким заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом буде мати право своєму внуку ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 18.09.2014, НОМЕР_2 від 25.02.2021, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Гніздичів Жидачівського району Львівської області (а.с.5, 59, 57)

Відповідно до технічного паспорта від 04.03.2019, в АДРЕСА_1 розташований житловий будинок «А-1» загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 52,1 кв.м., разом з господарськими будівлями і спорудами, а саме: літньою кухнею «Б», сараєм «В», сараєм «Г», воротами 1, огорожею 2, колодязем «к» (а.с.11-13).

Згідно з довідками ВК Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської ради від 22.02.2019 та 25.02.2019, 22.02.2021 ОСОБА_3 постійно була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . До дня смерті і на день смерті з ОСОБА_3 були зареєстровані: невістка ОСОБА_6 , внучка ОСОБА_7 , внук ОСОБА_1 , внук ОСОБА_8 . Заборони та арешту на нерухоме майно по даних виконкому Гніздичівської селищної ради немає. Заповіт від ОСОБА_3 посвідчувався в користь внука ОСОБА_1 . Будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до категорії «робітничий двір» і на балансі селищної ради не знаходиться (а.с.6, 7, 58).

Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 25.02.2019 встановлено, що після смерті ОСОБА_3 зареєстрована спадкова справа (а.с.8)

Постановою приватного нотаріуса Гивель Г.М. від 25.02.2019 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належав померлій і є спадковим майном (а.с.15).

Довідками ВК Гніздичівської селищної ради від 26.02.2021 №210 та №220 встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживав по АДРЕСА_1 до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_4 . До дня смерті і на день смерті з ОСОБА_4 проживала його дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт від імені ОСОБА_4 не складався. При перейменуванні вулиць та уточнення адресного господарства в смт. Гніздичів Жидачівського району Львівської області житловому будинку, який належав ОСОБА_4 (стара адреса: АДРЕСА_2 ) надано поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.56, 60).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за заповітом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через його невизнання нотаріусом, який відмовив у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Так, нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Нормою частини 1 статті 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень частини 3 статті 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що житловий будинок АДРЕСА_3 належав на праві особистої власності ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 цей будинок прийняла як спадщину його дружина (будучи спадкоємцем першої черги за законом), оскільки вчинила дії, що свідчать про це, а саме: постійно проживала разом із чоловіком, після його смерті продовжила користуватися спадковим майном (будинком), тобто фактично вступила у володіння ним, що відповідало положенням статей 548 та 549 ЦК УРСР (дійсних на час виникнення цих спадкових правовідносин). Інших спадкоємців, які б вчинили дії, передбачені статтею 549 ЦК УРСР, не було.

За життя ОСОБА_3 19.02.2013 зробила особисте розпорядження, склавши заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом буде мати право заповіла внуку ОСОБА_1 .

З огляду на дату смерті спадкодавиці ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавицею на час відкриття спадщини і не заявляв про відмову від неї.

Таким чином, ОСОБА_1 має обґрунтоване право на спадкування за заповітом на вказаний вище житловий будинок, однак відсутність правовстановлюючого документа на це майно позбавляє його можливості юридично оформити спадщину у визначений законом позасудовий спосіб, оскільки з цієї підстави йому відмовлено нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1233, 1235, 1236, 1268, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 13, 19, 81, 89, 206, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Гніздичівської селищної ради Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, смт. Гніздичів, вул.Грушевсього,3, ідентифікаційний номер юридичної особи 26256866) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок «А-1» загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 52,1 кв.м., разом з господарськими будівлями і спорудами (літньою кухнею «Б», сараєм «В», сараєм «Г», воротами 1, огорожею 2, колодязем «к»), що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 16 червня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів