Ухвала суду № 97686584, 14.06.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.06.2021

Справа № 334/7691/13-к

Провадження № 1-в/334/137/21

УХВАЛА

Іменем України

14 червня 2021 р. Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Коломаренко К.А., з участю секретаря судового засідання Фарзаєвої К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі клопотання ОСОБА_1 про скасування заходу забезпечення у кримінальному провадженні – арешту квартири

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування заходу забезпечення у кримінальному провадженні – арешту квартири, накладеного постановоюслідчого Ленінського районного відділу ЗМУ ГУМВС від 23.03.2012 року в кримінальній справі №334/7691/13-к.

Клопотання обґрунтовано тим, що вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 13.08.2018 ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року) та ч. 2 ст. 190 КК України і призначено покарання: за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року) – у вигляді трьох місяців арешту; за ч. 2 ст. 190 КК України – у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання м`якого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підстав ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки. Застосовано до засудженого вимоги ч. 5 ст. 74 КК України, звільнивши його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 43 223,61 грн. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 31.01.2019 вирок залишено без змін. 05.06.2019 відкрито виконавче провадження ВП59268047 про стягнення з ОСОБА_1 суми присудженої вироком до стягнення. Постановою Верховного Суду від 01.12.2019 у справі 334/7691/13-к вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2018 та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 31.01.2019 змінено в мотивувальній частині, в іншій частині рішення залишені без змін. Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.06.2021 ВР59268047 закінчено у зв`язку з його виконанням. Досудове слідство у справі проводилося у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року. Під час проведення досудового слідства у вищевказаній кримінальній справі постановою слідчого Ленінського районного відділу ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 23.03.2012 накладено арешт на майно ОСОБА_1 , де б воно не знаходилось, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 . При постановленні вироку не вирішено питання про зняття арешту з майна, при цьому квартира не є майном, набутим злочинним шляхом, санкція статі конфіскації не передбачає, суми, стягнуті вироком суду, ним відшкодовано, судові витрати у справі відсутні. Тому виникла необхідність звернутися до суду з зазначеним клопотанням.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та кримінальної справи, дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання з таких підстав. .

Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 13.08.2018 ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року) та ч. 2 ст. 190 КК України і призначено покарання: за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року) – у вигляді трьох місяців арешту; за ч. 2 ст. 190 КК України – у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання м`якого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підстав ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки. Застосовано до засудженого вимоги ч. 5 ст. 74 КК України, звільнивши його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 43 223,61 грн. Питання про скасування арешту майна вироком не вирішувалось.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 31.01.2019 вирок залишено без змін.

05.06.2019 відкрито виконавче провадження ВП59268047 про стягнення з ОСОБА_1 суми присудженої вироком до стягнення. Постановою державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.06.2021 ВР59268047 виконавче провадження закінчено у зв`язку з його виконанням

Судові витрати у справі відсутні.

Під час проведення досудового слідства у вищевказаній кримінальній справі постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій областівід 23.03.2012 накладено арешт на майно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , де б воно не знаходилось. Арешт накладено з метою забезпечення поданого у справі цивільного позову.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 .

В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрована заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1 , у виді арешту, підстава арешту постанова б/н, видана 23.03.2012, видавник: Ленінський РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до п.9 розділу IX "Перехідні положення" КПК України 2012 рокуарешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Дана норма узгоджується з вимогами ч. 1ст. 5 КПК України, за якою процесуальна діяпроводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з вирішенням питання про скасування арешту майна, поширюються нормиКПК України 1960 року.

Згідно з ч.6ст.126КПК України1960року накладення арешту на майно скасовується, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно п. 8 ч.1 ст.324 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, питання, що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Статтею 409 КПК України 1960 року передбачено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що на даний час повністю відпала потреба арешту квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 , тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись п.9 розділу IX "Перехідні положення" КПК України, ст.ст. 126, 324, 409 КПК України 1960 року,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходу забезпечення у кримінальному провадженні – арешту квартири– задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області від 23.03.2012 на квартиру АДРЕСА_1 , яка направі власності належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 42129453.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Коломаренко К. А.