Рішення № 97686455, 16.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2925/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Данко В.І.

при секретарі - Козак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, зацікавлена особа ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

20.03.2020 року ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат Дубровська О.М., звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з вказаною позовною заявою мотивуючи її тим, рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих № 354 від 14 червня 1951 р. гр. ОСОБА_4 надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих № 552 від 24 вересня 1951 р. надано дозвіл облкомунбанку надати гр. ОСОБА_4 позику для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих № 723 від 14 грудня 1951 р. внесено зміни до рішень № 354 від 14 червня 1951 та №552 від 24 вересня 1951 р., передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та дозволено облкомунбанку переоформити позику на її ім`я.

Рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих № 400 від 09 вересня 1964 р. затверджено акт приймання в експлуатацію індивідуального житлового будинку ОСОБА_5 по

АДРЕСА_2, будинку присвоєно номер НОМЕР_2. Будинок АДРЕСА_3 має реєстраційний номер 2216 в книзі № 22 Ужгородського бюро технічної інвентаризації.

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 244 від 08 червня 1964 р. гр. ОСОБА_6 надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

В червні 1977 р. ОСОБА_6 продав будинок майже збудований будинок ОСОБА_7 .

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 542 від 14 грудня 1977 р. затверджено акт прийму в експлуатацію індивідуального житлового будинку ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 96 від 28 квітня 2010 р. внесені зміні в п.1 рішення виконкому № 542 від 14 грудня 1977 р. та встановлено , що ОСОБА_7 належить будинок АДРЕСА_1 .

06 травня 2010 р. видано свідоцтво на ім`я ОСОБА_7 про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .

18 травня 2010 р. ОСОБА_3 успадкувала будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18 травня 2010 р., виданим Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер №-640.

Однак, під час підготовки документів для укладення договору купівлі-продажу спадкового будинковолодіння їй стало відомо, що 29 вересня 2006 року Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою було накладено заборону на відчуження нерухомого майна - гараж за адресою АДРЕСА_1 , власником якого зазначено ОСОБА_4 ,

Заборона була накладена на підставі повідомлення б/н від 10 грудня 1951 року Закарпатської контори Комунального банку, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження за реєстраційним номером 3805877.

Ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_3 , відношення до позики подружжя ОСОБА_4 не мають.

Оскільки на час оформлення позики та подання повідомлення про встановлення заборони на відчуження ( 10 грудня 1951 р.) існувала тільки юридична адреса будівництва по АДРЕСА_1 , забудовником якої були подружжя ОСОБА_4 , та враховуючи подальше впорядкування нумерації житлових будинковолодінь, є всі підстави стверджувати, що обтяження за № 3805877 - заборона на відчуження нерухомого майна (гаражу) не стосується її права власності.

За таких обставин позивач просить скасувати заборону (арешт) архівний запис на нерухоме майно - гараж, що відноситься до будинковолодіння по АДРЕСА_1 , внесену Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяження 3805877 від 29 вересня 2006 року на підставі повідомлення Закарпатської контори Комунального банку б/н від 10 грудня 1951 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.03.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з повідомлення сторін. Згідно даної ухвали відповідачу встановлений строк не менше п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2021 року було замінено позивача ОСОБА_3 на її правонаступника ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 надала Ужгородському міськрайонному суду з усіма уточненнями заяву в які просить скасувати заборону (арешт) архівний запис, на нерухоме майно - гараж, що відноситься до будинковолодіння по АДРЕСА_1 внесену Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером обтяжень 3805877 від 09 вересня 2006 року на підставі повідомлення Закарпатської контори Комунального банку б/н від 10.12.1951 року. Оскільки ні вона ні її попередники не мають ніякого відношення до позики подружжя ОСОБА_4 .

Позивач та її представник не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Представник позивача адвокат Дубровська О.М. до суду подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просить суд такі задоволити.

Представник відповідача першої Ужгородської державної нотаріальної контори у судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.

Зацікавлена особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася повторно, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином. Будь яких клопотань про відкладення судового засідання або про неможливість явки суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих № 354 від 14 червня 1951 р. та № 552 від 24 вересня 1951 р. гр. ОСОБА_4 надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 та надано дозвіл облкомунбанку надати йому позику для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно рішення виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих № 723 від 14 грудня 1951 р. внесено зміни до вищевказаних рішень № 354 від 14 червня 1951 та №552 від 24 вересня 1951 р., яким передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та дозволено облкомунбанку переоформити позику на її ім`я.

З виписки з рішення виконкому Ужгородської міської Ради депутатів трудящих № 400 від 09 вересня 1964 р. затверджено акт приймання в експлуатацію індивідуального житлового будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 .

З листа Архітектурно-планувальне бюро КП Ужгородської міської ради №38 від 23.01.2020 вбачається, що під будівництво саме будинку, який на той час обліковувався на земельній ділянці під №24 «а» за рішенням від 24.09.1951 р. №552 забудовнику ОСОБА_4 облкомунбанком було надано позику. У подальшому після здійснення добудови до будинку та введення його в експлуатацію з вересня 1964 року як і наразі вказано домоволодіння зазначена як АДРЕСА_3 ., за реєстраційним №2216 у книзі №22.

З виписки рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 244 від 03 червня 1964 р. слідує, що гр. ОСОБА_6 надано земельну ділянку для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 . В червні 1977 р. ОСОБА_6 продав збудований будинок ОСОБА_7 .

Згідно виписки рішення виконкому Ужгородської міської ради № 542 від 14 грудня 1977 р. затверджено акт прийму в експлуатацію індивідуального житлового будинку ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 96 від 28 квітня 2010 р. внесені зміні в п.1 рішення виконкому № 542 від 14 грудня 1977 р. та встановлено, що ОСОБА_7 належить будинок АДРЕСА_1 .

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 травня 2010 р. власником будинковолодіння АДРЕСА_1 являється ОСОБА_7 .

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 травня 2010 р. посвідченим державним нотаріусом А.В.Ластівкою, за реєстровим №640, та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №23696008 слідує, що ОСОБА_3 успадкувала від ОСОБА_7 будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

З довідки №53 від 20.01.2020 року виданої КП «Архітектурно-планувального бюро» слідує, що ОСОБА_3 в цілому належить будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Договору купівлі - продажу будинку від 08.09.2020 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 серії НМВ 453815 посвідченого приватним нотаріусом Котляровою Л.В. зареєстрованого у реєстрі №1233, вбачається, що власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами № НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 0,1000 га, являється позивачка ОСОБА_1 .

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що на частину її домоволодіння, а саме гараж, зазначений в договорі купівлі-продажу під літ «Е» 29 вересня 2006 року Першою Ужгородською державною нотаріальною конторою було накладено заборону на відчуження нерухомого майна, а саме на гараж власником якого зазначеного ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .

Стверджує, що ні вона ні її попередники ніякого відношення до позики подружжя ОСОБА_4 не мають.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 22.01.2020 року, на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 реєстратором є Перша ужгородська державна нотаріальна контора Закарпатської області, 29.09.2006 року зареєстровано обтяження заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 3805877, підставою обтяження є повідомлення б/н 10.12.1951 року Закарпатської контори Комунального банку, на гараж за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна або за місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, іншої юридичної особи про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири).

Згідно ст. 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Судом також встановлено, що домоволодіння, ОСОБА_4 значиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке на підставі договору купівлі - продажу від 20.11.2017 року посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу О.А.Селехман та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належить власнику ОСОБА_2 .

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджатися своїм майном.

Вимогами ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ст. 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, не доведено, що наявність заборони на це майно порушує її права як власника, а також те, що вона потребує усунення перешкод у здійсненні права власності на таке, оскільки під час розгляду справи в суді встановлено, що майно на яке накладено заборону було відчужено, і тим самим її права, як власника не порушено.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 386, 391, ЦК України, ст.ст. 13, 82, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубровська Олена Миколаївна до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, зацікавлена особа ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й.Данко