Рішення № 97686435, 16.06.2021, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/819/21

Провадження № 2/306/493/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Пецко Ж.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що її бабуся ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Зазнає, що остання все своє майно заповіла позивачці, в тому числі житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Однак, звернувшись до ДВС про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини, їй було повідомлено, що оформити право власності на вищевказаний житловий будинок неможливо, так як на нього немає правовстановлюючих документів. Вказує, що інших спадкоємців на майно померлої немає. Тому, просить суд визнати за нею право власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_2 .

Сторони у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Зокрема, позивач позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Представник відповідача задоволення позовних вимог не заперечує (а. с. 29-31).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.11.2017 року, виданого Виконавчим комітетом Стройненської сільської ради Свалявського району, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №43 (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09.08.2019 року, виданого Сумським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Сумській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Як убачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.06.1976 року, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 20).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30.05.1987 року, батьком позивачки є ОСОБА_3 (а.с 21).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 21.10.2010 року, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 17).

Як убачається з заповіту від 28.11.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 24, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зробила заповітне розпорядження, яким: все своє майно де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на момент смерті, і на що вона по закону матиме право заповідає своїй внучці - ОСОБА_1 , 1987 р.н., мешканці АДРЕСА_2 (а.с 22).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 59303388 від 06.02.2020 року, в такому міститься запис, параметрами якого є: спадкова справа № 65466143; спадкодавець: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23).

Як убачається з будинкової книги для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_1 , в даному житловому будинку зареєстрована ОСОБА_2 (власник), ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 24-26).

Відповідно до інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , даний житловий будинок складається з: «А» - житловий будинок; «Б» - госпблок; «В» - вбиральня; №1 - ворота (а.с. 5-10).

Згідно довідки від 07.12.2012 року вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 74887,00 грн. (а. с. 11).

Як убачається з рішення виконавчого комітету Стройненської сільської ради про видачу свідоцтва на право власності на будинковолодіння від 28.11.2012 року №81, ОСОБА_2 видано свідоцтво на право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Вищезгадані обставини стверджуються відповідними документами і ніким не оспорюються.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно з нормою ст. 319 цього кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити з своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, виконуючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону й порушувати права інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Ст. 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції, відповідно до ч.4 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути ... в т.ч. припинення дії, яка порушує право.

За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі ..., той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину … .

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Свалявської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок - літера А, господарський блок - літера Б, вбиральню - літера В та ворота - №1 за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

16.06.2021 року