Рішення № 97686359, 16.06.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1402/21

2-а/242/29/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., за участю секретаря Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України (військова частина № 9938), начальника групи ІПК віпс (тип А) ВПС «Мілове» ім..В.Банних Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України старшого лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни про скасування постанови № 145656 від 28.02.2021 р. про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

Позивачка звернулася з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови № 145656 від 28.02.2021 р. року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, у 2015 р. була вимушена переміститися з тимчасово окупованої території м.Донецьк до м.Селидове. На тимчасово окупованій території залишилася нерухомість, яку відвідує задля уникнення її псування. З 12.03.2020 р. було встановлено карантин, почали діяти карантинні обмеження і вона стала заручником ситуації, що склалася. З метою запобігання та уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, загрози зараження та задля реалізації своїх прав на належний медичний і соціальний захист мала повернутися до м.Селидове, де проживає та отримує пенсію, яка є джерелом її існування. Постановою № 145656 від 28.02.2021 р. на неї було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 1700 грн. Зазначену постанову вважає прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, оскільки вона винесена одразу після встановлення порушення без надання часу для звернення за правовою допомогою; належних доказів стосовно факту порушення порядку в`їзду та виїзду не надано; посадовою особою не вивчалися всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи, не враховано те, що він є внутрішньо переміщеною особою і постанова містить недостовірну інформацію про місце її проживання; права і обов`язки не роз`яснювалися, протокол не оголошувався. Просила скасувати зазначену постанову та закрити провадження по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 . Також, є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що постановою № 145656 від 28.02.2021 року, складеною старшим лейтенантом начальником групи ІПК віпс (тип А) ВПС «Мілове» ім..В.Банних Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді 1700 грн. штрафу на підставі того, що вона 27.02.2021 р. о 17.00 годин перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації в напрямку н.п.Маринівка- н.п.Куйбишево в районі н.п.Маринівка, чим порушила вимоги п.3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 р. «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», тобто, скоїла правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-2 КУпАП, за що було накладено штраф у розмірі 1700 грн.

В основу винесеної постанови посадовою особою суб`єкта владних повноважень було покладено визнання провини правопорушником у виявленому правопорушенні, що має ознаки складу, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Не зважуючи на норми вищезазначеної статті, як встановлено судом, позивача було позбавлено процесуального права на захист, і зазначене відповідачем не спростовано.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815 (далі Порядок).

Так, за п. 3 згаданого Порядку в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

Отже, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, є порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Таким чином, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Як зазначено у ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, відповідачем у порушення ч. 2, 5 ст. 77 КАСУкраїни не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так і доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП, тобто на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача оскаржуваної постанови.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем перед судом не було доведено, що у діях позивачки 28.02.2021 р. при перетині державного кордону України було встановлено порушення «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815, оскільки не було доведено перетинання позивачкою 27.02.2021 р. державного кордону України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації.

Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності достатності доказів, в судовому засіданні було підтверджено доводи позивача про відсутність факту порушення ним п. 3 «Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», що свідчить про неправомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова від 28.02.2021 року № 145656 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно позивачки за ст. 204-2 ч. 1 КУпАП - закриттю.

Суд акцентує увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 (Справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 246,255, 271-272, 286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України (військова частина № 9938), код ЄДРПОУ 14321736, розташоване за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, пр.-т Перемоги, 58, старшого лейтенанта начальника групи ІПК віпс (тип А) ВПС «Мілове» ім..В.Банних Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України Охрімової Ірини Сергіївни, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову, ухвалену начальником групи ІПК віпс (тип А) ВПС «Мілове» ім..В.Банних Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України старшим лейтенантом Охрімовою Іриною Сергіївною, № 145656 від 28.02.2021 р. відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-2 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної прикордонної служби України Східного регіонального управління Луганського Прикордонного загону, код ЄДРПОУ 14321736, місце розташування за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, пр.-т Перемоги, 588, на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя