Ухвала суду № 97685278, 14.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10127/18

1-кп/569/181/21

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжних заходів

14 червня 2021 рокум. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

суддів Діонісьєвої Н.М., Крижової О.Г.,

при секретарі Марченко А.А.,

з участю прокурора Шевчука Н.В.,

захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Цуняка В.Й.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Рудика В.Р.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката Затинного С.С.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката Жуковської С.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 22017180000000016 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Шевчук Н.В. подав до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки строк застосування обраного відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 24 червня 2021 року, а підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не має. Також подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки строк застосування обраного відносно них запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також закінчується 24 червня 2021 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Цуняк В.Й. в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу ,просили суд змінити його на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судове засідання не зявився. До його початку від його захисника – адвоката Новіцького П.М. надійшло клопотання, в якому останній вказує, що обвинувачений не може зявитися у судове засідання, в зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні з приводу вірусного захворювання COVID-19.

Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник – адвокат Цуняк В.Й. в судовому засіданні не заперечили проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат Рудик В.Р. заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просили суд змінити його на особисте зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого встановлено до 24 червня 2021 року, Крім того, було продовжено запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, до 24 червня 2021 року.

Також, ухвалою Рівненського міського суду від 07 червня 2018 року продовжено запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , строк застосування якого встановлено на період розгляду кримінального провадження в суді.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працюючий, перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, має групу психічного захворювання, був раніше судимий за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Окремо слід зазначити, що постійного місця проживання не має, що не дає змоги здійснювати належний контроль за його поведінкою та місцем проживання, в разі застосування стосовно нього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , колегією суддів враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з необхідності уникнення вищеперерахованих ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, незаконно впливати на свідків, також із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.

Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2 270 гривень.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає необхідним залишити обвинуваченому ОСОБА_1 попередній розмір застави та обов`язки, покладені судом, у разі внесення застави, а саме, які визначені в ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2018 року, а саме 4 156 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з 01 січня 2021 року становить 9 434 120грн.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченої від суду. Крім того, суд враховує його стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що, на думку колегії суддів, є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченої від суду. Крім того, ОСОБА_2 раніше не судима, неодружена, не має стійких соціальних зв`язків.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 можуть переховуватися від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченій запобіжний захід у виді домашнього арешту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність продовження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 331 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора Шевчука Назарія Валерійовича про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , а також про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів – з 14 червня 2021 року до 12 серпня 2021 року.

Розмір застави ОСОБА_1 та обов`язки, покладені судом, у разі внесення застави залишити попередні, які визначені в ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2018 року, а саме 4 156 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 434 120 грн.

Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці – з 14 червня 2021 року до 12 серпня 2021 року.

Заборонити ОСОБА_3 залишати своє фактичне місце проживання за адресою: с. Молодаво, Дубенського району Рівненської області, в період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.

Продовжити виконання ОСОБА_3 обов`язків, покладених ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 червня 2019 року, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатись за межі Рівненської області, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від будь-якого спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 12 серпня 2021 року.

Продовжити ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці – з 14 червня 2021 року до 12 серпня 2021 року.

Заборонити ОСОБА_2 залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.

Продовжити виконання ОСОБА_2 обов`язків, покладених ухвалою Рівненського міського суду від 30 жовтня 2018 року про зміну запобіжного заходу, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатись за межі Рівненської області, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від будь-якого спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 12 серпня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», начальнику Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, начальнику Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 квітня 2021 року про продовження обвинуваченим запобіжних заходів вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Рогозін С.В.

Суддя Діонісьєва Н.М.

Суддя Крижова О.Г.