
Справа №: 653/726/21
Провадження № 3/653/598/21
П О С Т А Н О В А
іменем України
08 червня 2021 року м. Генічеськ
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Ковальчук Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Циби Г.О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Токарєвої І.В.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
18 березня 2021 року до суду від відділу патрульної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшли матеріали відносно громадянина ОСОБА_1 , щодо якого було складено протокол про адміністративне правопорушення від 09 березня 2021 року серії ОБ № 203002 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 09 березня 2021 року о 16 год. 00 хв. на 485 км а/д М-18 у Генічеському районі Херсонської області громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вчинення ним правопорушення не визнав, пояснив, що був зупинений працівниками поліції, які сказали йому, що він не увімкнув покажчик повороту при здійсненні маневру. Потім сказали, що у нього червоні очі. ОСОБА_1 зазначив, що проходити огляд на місці за допомогою газоаналізатора йому не пропонували, а проїхати у лікарню він пропонував сам, але поліцейські йому відмовили. Свідки до нього не підходили. Поліцейський у своїй машині написав протокол, потім зупинив іншу машину, там підписав протокол, а потім вже підійшов до нього та надав протокол для ознайомлення та на підпис. При дослідженні відеозапису судом, ОСОБА_1 вказав, що на відео не він.
Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про виклик у судове засідання свідків, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також поліцейських, які були присутні під час складання протоколу.
У наступне судове засідання ані свідки, ані поліцейські не з`явились, причин неявки суду не повідомили. ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що йому необхідно скористатись правовою допомогою. Судом вказане клопотання було задоволено, судове засідання відкладено. Також було вирішено повторно здійснити виклик свідків та поліцейських.
На повторний виклик до суду свідки та поліцейські знову не з`явились. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого клопотання захисник навела такі аргументи:
диск з відеозаписом долучений до матеріалів справи з порушенням законодавства, адже інформація про наявність такого диску не зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, крім того, не містить безперервності ведення відеозйомки, як це передбачено вимогами Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026;
протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить інформації про його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння саме у лікарні;
на відеозаписі не зафіксовано роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, статті 268 КУпАП;
на відеозаписі не зафіксовано вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності направлення для проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Захисник зазначила, що направлення, яке долучене до матеріалів справи містить порушення, зокрема, на бланку зазначено «Управління патрульної поліції в Херсонській області», хоча матеріали направлені Управлінням патрульної поліції АР Крим та м. Севастополь, крім того, вказаний медичний заклад «КНП Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги», і лише ручкою дописано «Генічеська ЦРЛ»;
зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння у лікарні, а навпаки погоджувався, після чого відео має перерву, а вже після неї позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності змінилась. Захисник зазначила, що це не може розцінюватись як стала, цілеспрямована відмова від проходження огляду та вказує, що проведення огляду ОСОБА_1 не було своєчасно забезпечено працівниками поліції.
Крім того, у судовому засіданні, захисник, посилаючись на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 № 1103, вказувала, що поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння саме у медичному закладі. Тобто, у разі відмови від проходження огляду на місці зупинки, поліцейський має доставити особу до медичного закладу, і лише у разі відмови від проходження огляду в такому закладі складати протокол про адміністративне правопорушення. Захисник пояснила, що у випадку незгоди особи проїхати з поліцейськими до медичного закладу, останні мали б застосувати адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, та забезпечити доставку такої особи у медичний заклад.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про правила дорожнього руху» (далі - Правила дорожнього руху) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 266 КУпАП (у редакції, чинній на час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).
За змістом п.п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 09 березня 2021 року серії ОБ № 203002;
письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 09 березня 2021 року;
письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 09 березня 2021 року;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09 березня 2021 року серії НК № 422402;
рапортом інспектора Гадючка Є. від 09 березня 2021 року;
диском з відеозаписами.
Надаючи оцінку поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника слід зазначити, що вони суперечать встановленим обставинам справи.
Так, твердження ОСОБА_1 про те, що поліцейські йому не пропонували пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора та відмовили на його власну пропозицію пройти такий огляд у лікарні, спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких зазначено, що йому було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою алкотестера «Драгер» або проїхати до медичного закладу на що водій відмовився, а також змістом відеозаписів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, і він від цих пропозицій відмовився.
На відеозаписі також зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі безпосередньо за участі свідків, які стоять поруч з ним, тому не знайшло свого підтвердження його пояснення про те, що свідки до нього не підходили і він їх не бачив.
Суд звертає увагу, що у судовому засіданні ОСОБА_1 заявив, що на відеозаписі не він. Таку заяву суд сприймає як безпідставну, таку що суперечить усім матеріалам справи та спрямовану на уникнення відповідальності.
Щодо доводів захисника про порушення вимог законодавства в частині долучення диску з відеозаписом до матеріалів справи, зокрема в частині, що інформація про нього не вказана у протоколі та відсутності безперервності ведення відеозйомки, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами у справі можуть бути, зокрема показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;
3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції;
5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 256 КУпАП, яка містить вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, не передбачає того, що в ньому обов`язково має бути зазначена інформація про наявність відеозапису.
Що стосується посилання захисника та те, що диск із записом з камери поліцейського не містить безперервності ведення відеозйомки, то суд зазначає, що за змістом вказаної Інструкції, такої вимоги (про безперервність ведення відеозйомки) поліцейський повинен дотримуватись саме під час виконання своїх повноважень.
Відеозапис є одним із доказів, що оцінюється у сукупності з іншими доказами, він містить інформацію щодо обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, суд не вправі вказувати органу, який доводить винуватість, якими саме доказами він має доводити обставини, що підлягають доказуванню, зокрема надавати повний відеозапис, чи ні. Суд досліджує лише ті докази, які надані сторонами.
Щодо доводів захисника про відсутність інформації у протоколі про адміністративне правопорушення про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння саме у лікарні. Суд звертає увагу на вимоги до протоколу, передбачені статтею 256 КУпАП, відповідно до якої у ньому зазначається, зокрема, суть адміністративного правопорушення. За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушенням визнається, з-поміж іншого, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, формулювання у протоколі про те, що ОСОБА_1 «від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився», передбачає як відмову від огляду на місці зупинки, так і відмову від огляду у лікарні.
Щодо твердження захисника про відсутність на відеозаписі роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, статті 268 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Зазначена відмітка у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 наявна, протокол ним підписано та застережень з цього приводу не зроблено.
У клопотанні про закриття провадження по справі захисник Токарєва І.В. також зазначає, що ОСОБА_1 погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, однак такий огляд йому працівниками поліції своєчасно забезпечений не був, а подальша зміна його позиції не може розцінюватись як стала та цілеспрямована відмова.
Суд з таким твердженням не погоджується, адже зі змісту відеозапису вбачається, що поліцейськими вживались заходи для забезпечення ОСОБА_1 можливості пройти огляд на стан сп`яніння у присутності свідків, як того вимагає встановлений законом порядок. Зокрема, ОСОБА_1 пропонувалось проїхати до перехрестя, де за словами поліцейського швидше можна знайти людей, які могли б бути свідками, однак ОСОБА_1 від цього відмовився. Після чого поліцейські змогли забезпечити участь двох свідків на місці, де зупинили особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці та дійсно висловив бажання пройти огляд у лікарні. Однак, вимогу поліцейського сісти у патрульне авто та поїхати з ним до медичного закладу фактично не виконував, що і зафіксовано на відеозаписі. Разом з тим, поліцейські знову залучили двох свідків, у присутності яких ОСОБА_1 уже остаточно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.
Щодо доводів захисника про порушення у долученому до матеріалів справи бланку направлення для проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. На думку суду, ці порушення не є суттєвими та не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки він взагалі відмовився від проходження огляду в медичному закладі.
Також суд звертає увагу на помилковість позиції захисника з приводу порядку проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у подальшому, у разі відмови, у медичному закладі. Системний аналіз статей 130 та 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 № 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, дає підстави вважати, що у випадку, якщо особа відмовляється пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі, то поліцейський не зобов`язаний в такому разі доставляти її у медичний заклад, натомість має підстави складати протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена і тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Оскільки ОСОБА_1 має посвідчення водія, то йому повинно бути призначено покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи становить 454 грн.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один рік) (реквізити рахунку для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Генічес р-н/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959517, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA628999980313090106000021112, Класифікація доходів бюджету: 21081100 - Адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (реквізити рахунку для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови складений 14 червня 2021 року.
Суддя Генічеського районного суду Н. В. Ковальчук
Постанова набрала законної сили ____ ___ 2021 року.
Судове рішення № 97684580, Генічеський районний суд Херсонської області було прийнято 08.06.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 653/726/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: