Рішення № 97683745, 16.06.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5994/21

Провадження № 2-а/750/61/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

суддіСупруна О.П.,секретарОлефіренко Е.О.,за участюпозивача, представника позивача – адвоката Сірого І.О., представника Департаменту патрульної поліції – Сіндєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в :

02.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4195572 та серії ЕАН №4195671 від 12.05.2021, винесені відносно нього, а провадження у справах закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 12.05.2021 поліцейським роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП капралом поліції Гресь Олександром Володимировичем було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП) у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень за проїзд повз пішоходів, які не встигли закінчити перехід проїзної частини, та недотримання безпечного інтервалу, чим порушено п. 18.3 Правил дорожнього руху (далі за тестом – ПДР). Також, в той же день поліцейським роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Пугачем Дмитром Сергійовичем було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень за рух прямо зі смуги, яка призначена для повороту ліворуч, а також перетинання дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія», чим порушено п. 11 ПДР.

Вказані постанови позивач вважає незаконними у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, складенням поліцейськими одночасно двох постанов в одному провадженні, не забезпеченням йому можливості скористатися правовою допомогою.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 15.06.2021.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2021 задоволено клопотання позивача та поновлено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

15.06.2021 відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на законність дій поліцейських.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник Департаменту патрульної поліції позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 12.05.2021 поліцейським роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП капралом поліції Гресь О.В. було винесено постанову серії ЕАН №4195572 від 12.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Як убачається з даної постанови, правопорушення полягає в тому, що 12.05.2021, об 11 год. 20 хв., у м. Чернігові по вул. Кирпоноса, 3, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Е 430», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив проїзд повз пішоходів, які не встигли закінчити перехід проїзної частини, та не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив п. 18.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 122 КУпАП.

12.05.2021 поліцейським роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Пугачем Д.С. було винесено постанову серії серії ЕАН №4195671 від 12.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Як убачається з даної постанови, правопорушення полягає в тому, що 12.05.2021, об 11 год. 37 хв., у м. Чернігові по вул. Кирпоноса, 3, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Е 430», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух прямо зі смуги, яка призначена для повороту ліворуч, а також перетнув дорожню розмітку 1.1 «вузька суцільна лінія», чим порушив п. 11 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП.

Не погоджуючись з даними постановами, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1.10 ПДР, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску.

Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.

Відповідно до п. 18.1 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Пункт 18.3 ПДР передбачає, що проїжджаючи повз пішоходів, які не встигли закінчити перехід проїзної частини і вимушено перебувають на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, водії повинні дотримуватись безпечного інтервалу.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави дійти висновку, шо вказані вимоги ПДР передбачають, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов`язково повинен своїм маневром показати пішоходам, шо він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.

Забороняється здійснювати об`їзд пішохода, який перебуває на пішохідному переході незалежно від відстані між ним і транспортним засобом, а також збільшувати швидкість з метою «проскочити» перед пішоходом, який ступив на нерегульований пішохідний перехід.

Таким чином, водій повинен врахувати можливі маневри пішохода на пішохідному переході (пішохід може зупинитися, передбачаючи небезпеку, побігти або уповільнити хід) і спрогнозувати можливий розвиток ситуації: якщо ймовірно, що шляхи руху пішохода (незалежно від того, як він рухається) і транспортного засобу можуть перетнутися на переході, - уникнути такої ситуації, тобто дати дорогу пішоходу.

Вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 04.12.2019 у справі № 751/4821/17.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до положень ст. ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписом частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказані норми закону можна дійти висновку, що саме суб`єкт владних повноважень у випадку оскарження його рішень, дій чи бездіяльності на підтвердження їх правомірності зобов`язний надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Із відеозапису, наданого відповідачем, убачається, що позивач не показав пішоходам, шо він дає дорогу, не знизив швидкість та об`їхав пішоходів, які перебували на пішохідному переході, перетнувши при цьому суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну смугу. Крім того, ОСОБА_1 проїхав перед іншим пішоходом, який вже ступив на нерегульований пішохідний перехід.

За вказаних обставин, суд доходить висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, оскільки відповідачем надано достатні та допустимі докази на підтвердження вини позивача.

Щодо оскаржуваної постанови серії ЕАН №4195671 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9 цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, вимогами пункту 11.1 ПДР передбачено, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, ОСОБА_1 , маючи намір здійснити рух прямо, мав заздалегідь зайняти крайню праву смугу для руху, яка б дозволила йому здійснити рух у цьому напрямку. Натомість, як убачається з наданого відповідачем відеозапису, позивач, всупереч вимогам Правил дорожнього руху, перетнув суцільну лінію розмітки 1.1 та здійснив рух прямо із крайньої лівої смуги руху, яка призначена для повороту ліворуч, чим порушив правила розташування транспортного засобу на проїзній частині.

Доводи позивача про вимушеність такого маневру не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП в частині розташування транспортного засобу на проїзній частині.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до частини другої статті 279 КУпАП головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Таким чином, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справ про адміністративні правопорушення, передбачене частинами першою та другою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.

При цьому, суд зауважує, що з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що поліцейські жодним чином не перешкоджали позивачу у користуванні своїми правами, у тому числі, не обмежували у праві отримувати правову допомогу в телефонному режимі. Більше того, зі змісту розмови позивача з поліцейськими убачається, що він правовою допомогою адвоката скористався у телефонному режимі.

Згідно чинного законодавства до повноважень та обов`язків поліцейського патрульної поліції не входить надавати юридичний захист та забезпечувати адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Законодавством не визнана обов`язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов`язана з обов`язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський згідно із законодавством лише ознайомлює особу із її правами, однак, виключно правопорушник вирішує, чи скористається він своїми правами і в який спосіб.

Отже, за вказаних обставин, неправомірних дій чи бездіяльності поліцейських в частині дотримання прав позивача на правову допомогу під час розгляду справ про притягнення останнього до адміністративної відповідальності не вбачається.

Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно п. 3 розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (стаття 36 КУпАП). У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, обов`язок поліцейського накласти стягнення за одне правопорушення з числа вчинених, виникає лише в тому випадку, якщо справи про кілька правопорушень розглядаються одним і тим самим поліцейським. При цьому, якщо справи розглядаються різними поліцейськими, то стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

З огляду на те, що ОСОБА_1 вчинив кілька не пов`язаних один з одним адміністративних правопорушень, поліцейські провели два окремих розгляди справи щодо кожного з вчинених правопорушень та правомірно винесли відносно ОСОБА_1 дві постанови серії ЕАН № 4195572 від 12.05.2021 та ЕАН № 4195671 від 12.05.2021.

Таким чином, вказане свідчить про те, що поліцейський роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП капрал поліції ОСОБА_2 та поліцейський роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_3 під час винесення постанов серії ЕАН №4195572 та серії ЕАН №4195671 від 12.05.2021 та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, не порушивши прав позивача.

За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач:ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 37972475.

Суддя