Ухвала суду № 97683739, 16.06.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4045/21

Провадження № 2/750/1310/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Гольцової С.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

16.04.2021 ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» та просить визнати недійсним та скасувати рішення комісії аппарату управління ПАТ «Чернігівобенерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ оформлене протоколом №902 від 08.08.2018 року прийняте в результаті розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 000671 від 04.05.2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 4 травня 2018 року представниками ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» при перевірці приладу обліку електроенергії, обстеженні електроустановок щодо повноти обліку споживання електричної енергії, за адресою: АДРЕСА_1 , був виявлений факт порушення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. з відповідними змінами та доповненнями (надалі - «ПКЕЕ»). 04 травня 2018 року представниками АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» був складений Акт про порушення ПКЕЕ № 000671 відносно ФОП ОСОБА_2 08 серпня 2018 року відбулося засідання комісії апарату управління ПАТ «Чернігівобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ. В результаті комісією було прийнято рішення: провести нарахування згідно Постанови НКРЕКП № 562 від 04.05.2006 року «Про визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення ПКЕЕ», відповідно до п. 2.6. з 04.11 2017 р. дати останнього контрольного огляду 3.33 ПКЕЕ за 181 днів, тому просив визнати недійсним та скасувати рішення комісії аппарату управління ПАТ «Чернігівобенерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ оформлене протоколом №902 від 08.08.2018 року прийняте в результаті розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 000671 від 04.05.2018 року.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову та подав заяву, в якій вказав, що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції.

17 жовтня 2008 року між ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», правонаступником якого є АТ «Чернігівобленерго», та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір про постачання електричної енергії № 437, за умовами якого постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 12,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

04 травня 2018 року працівниками Бобровицького РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» при перевірці торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 , в присутності ФОП ОСОБА_2 було виявлено порушення п. 10.2.26, п. 10.2.9 Правил користування електроенергією (далі ПКЕЕ), а саме, виявлено спрацювання індикатора магнітного поля № 8678172, що встановлений на корпусі приладу обліку № 011076081010243.

По факту виявленого порушення за участю споживача ФОП ОСОБА_2 представниками позивача складено акт про порушення № 000671 від 04 травня 2018, до якого додано схему підключення електроустановок споживача (т. 1 а.с. 12).

16 липня 2018 року ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом було направлено запрошення на засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ на 08 серпня 2018 року о 14 год, яке було отримано позивачем 18 липня 2018 року.

08 серпня 2018 року відбулось засідання комісії апарату управління ПАТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, на якому був розглянутий акт про порушення № 000671 від 04 травня 2018 року. З протоколу засідання вбачається, що ОСОБА_2 присутнім на засіданні не був.

За результатами розгляду акту про порушення комісія прийняла рішення провести розрахунок не донарахованої електроенергії по акту № 000671 від 04 травня 2018 року згідно з п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією. Відповідно до розрахунку загальна сума нарахованих до сплати коштів за період з 04 листопада 2017 року (дата останнього огляду) по 04 травня 2018 року становить 138 771,86 грн.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 02.03.2021 позов АТ «Чернігівобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Чернігівобленерго» збитки по відшкодуванню не облікової електричної енергії в сумі 138771 грн. 86 коп. та 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31.05.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 02.03.2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом АТ «Чернігівобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрито. Роз`яснено позивачеві Акціонерному товариству «Чернігівобленерго», що розгляд даної справи віднесено до господарської юрисдикції.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У відповідності до приписів ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин (ч. 5 ст. 26 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18.

З аналізу наведених норм вбачається, що ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, який виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо б передбачала б вирішення такого спору судом іншої інстанції (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, наявна у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом ст.ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст.ст. 202-208 ГК України та ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що спір у даній справі, який виник в результаті порушення суб`єктом господарювання ОСОБА_2 положень укладеного договору на постачання електричної енергії для приміщення (торгівельного павільйону), що використовувалось для здійснення підприємницької діяльності, належить до спорів, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки правовідносини між сторонами виникли з договору про постачання електроенергії, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинилися.

За приписами п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про визнання недійсним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Карапута