Ухвала суду № 97682089, 11.06.2021, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/2009/21

Номер провадження 1-кс/237/444/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.21 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Кучко Я.Ю., при секретарі Махно Ю.В., за участю слідчого СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Мізіної Г.С., прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Шинкаренка Є.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Мізіної Г.С., погоджене з прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Шинкаренком Є.С. за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052690000159 від «07» травня 2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Красногорівка Донецької області, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, який не працює, який зареєстрований та фактично мешкає: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Шинкаренком Є.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, та знову скоїв корисливий злочин, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, тобто підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

24.04.2021 року, близько о 09:00 годині, у ОСОБА_1 перебуваючи за адресою мешкання свого знайомого ОСОБА_2 , в саме: АДРЕСА_2 , виник злочинний намір на заволодіння чужим майном.

Так, ОСОБА_1 діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, не маючи наміру повертати гроші від продажу вищезазначеного майна, шляхом обману, заволодів чавунними батареями опалення на сім секцій кожна в кількості трьох штук, вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи складає 323,64 грн, що належать ОСОБА_2 .

Після чого, ОСОБА_1 розпорядився чужим майном на власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 324,64 гривень.

Таким чином, своїми діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, та знову скоїв корисливий злочин, а саме викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно, поєднана з проникненням у сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за таких обставин:

Під час досудового розслідування встановлено, що 25 квітня 2021 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, підійшов до домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , однак господаря будинку дома не було. Так, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття металевої хвіртки, проник на територію подвір`я, що є сховищем, звідки викрав майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: таз алюмінієвий об`ємом 10 л, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи складає 133,33 гривень, каструлю алюмінієву об`ємом 6 літрів, вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи складає 115,00 гривень, колосникі пічні чавунні у кількості 2 шт ( довжиною 36 см кожний, ширина у середній частині яких складає 4 см, ширина по краях складає 3 см, товщина яких складає 2см) вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи складає 56,66 гривень та робочу частину кувалди ( розміром 16х6,5х6,5 (см) сталевої прямокутної форми) вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи складає 250,00 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 554,99 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно поєднана з проникненням у сховище.

Сторона обвинувачення вважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі на строк до шести років, у зв`язку з чим, на думку сторони обвинувачення, існує ймовірний ризик, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні

Слідчий у судовому засіданні подане ним клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, що наведені в клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею враховується практика ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: 1) протоколом огляду місця події від 07.05.2021; 2) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 . 3) протоколом огляду від 08.05. 2021 ; 4) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 08.05.2021; 5) протоколом огляду від 08.05.2021; 6) протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 09.05.2021; 7) висновком експерта № СЕ 19/105-21/3579 від 19.05.2021; 8) висновком експерта № СЕ 19/105-21/3947 від 01.06.2021; 9) протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 31.05.2021; 10) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 21.05.2021; 11) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.05.2021; 12) протоколом огляду від 25.05.2021; 13) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.05.2021; 14)протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 31.05.2021; 15) протоколом слідчого експерименту від 01.06.2021 року.

Слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, приходить до висновку, що сукупність вищенаведених матеріалів дають підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчим суддею також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 під страхом суворого покарання за підозрою за вчинені кримінальне правопорушення може спробувати переховуватися на території Марїнського району Донецької області, або у іншому населеному пункті, як на території України, так і за її межами від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за вчинені кримінальні правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у найближчій перспективі, виключно у випадку визнання підозрюваного винним в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Підозрюваний може впливати на свідків та потерпілих шляхом їх вмовлянь або залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки показання свідків та потерпілих мають вагоме значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що особа, яка підозрюється у вчиненні розслідуваних кримінальних правопорушень, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне може чинити тиск на свідків та потерпілих з метою зміни ними показів.

Одночасно, згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінує в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушенні, у вчиненні яких він підозрюється, за які передбачене покарання: за ч. 3 ст. 185 від 3 до 6 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , матеріальний стан підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місті його постійного проживання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 ..

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти сукупності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та для дієвого виконання кримінального провадження необхідно обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б слугували гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та усунення зазначених ризиків. Так само суд вважає, що викладені у своїй сукупності обставини виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що з урахуванням сутності підозри, створює значні суспільні ризики, які переважать над правом особистої свободи підозрюваного, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у зв`язку з чим слідчий суддя, з врахуванням факту порушення підозрюваним обов`язків, покладених на нього за попередньою ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважає за можливе визначити розмір застави, який становитиме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Мізіної Г.С., погоджене з прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Шинкаренком Є.С., за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021052690000159 від 07.05.2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Красногорівка Донецької області, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, який не працює, який зареєстрований та фактично мешкає: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, тобто з 11.06.2021 року до 09.08.2021 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Розмір застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90800 грн.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів – ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача – (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча –UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатись з м. Красногорівка без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим в межах даного кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на підозрюваного на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 14 червня 2021 року.

Слідчий суддя Я.Ю. Кучко