Рішення № 97679357, 15.06.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/558/21

Провадження №2/568/812/21

15 червня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

судді Сільман А.О.

секретаря судового засідання Саган В.В.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкоємцем та визнання права на земельну частку (пай)

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факт постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на земельну частку.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав без реєстрації зі своїм батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_4 заповів все своє майно, зокрема, замельну частку (пай) згідно сертифікату серії РВ № 0186705 сину ОСОБА_3 .

Позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 днак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки син померлого ОСОБА_3 , не прийняв спадщину у встановленому законом термін та не вступив в права спадкодавця.

Відтак позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на вказану земельну ділянку, тому змушений звернутись до суду за захистом свого права.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 28.04.21 року вказану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 26.05.21 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 15.06.21 р..

В судове засідання відповідач не з`явився. Разом з тим, подав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задоволити позов.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 виділено земельну частку (пай) на території Теслугівської сільської ради згідно Схеми поділу земель КСП ім. Л. Українки, що підтверджується довідкою № 919 від 14.12.20 р. та витягом з Журналу реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП ім. Л. Українки.

Однак, вказаний сертифікат втрачений. У зв`язку з чим, в газеті "Прапор перемоги" № 6 від 28.06.19 р. розміщено оголошення про втрату земельного сертифіката РВ № 0186705.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.01.01 р.

Відповідно до заповіту від 19.12.2002 р. ОСОБА_4 після смерті залишив все своє майно ОСОБА_3 (а.с. 14).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12.04.17 р.

Відповідно до свідоцтва на спадщину за законом від 29.11.17 р. спадкоємцем ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 .

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 видано спадкоємцю ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено (а.с.12).

Крім того, з довідки № 197 від 30.03.21 р. виданої Крупецькою сільською радою Дубенського р-ну Рівненської обл. вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2003-2004 р. проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_4 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_3 є таким, що фактично вступив в управління майном ОСОБА_4 .

З довідки № 279 від 31.05.21 р. вбачається, що ОСОБА_3 був єдиним сином та спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, у силу вимог ч.1 ст. 1299 ЦК України, спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину.

Оскільки, такі документи у позивача відсутні, він звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.п.3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Отже, у випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, досліджені судом докази підтверджують те, що ОСОБА_3 проживав з батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , на час відкриття спадщини.

Сумнівів у достовірності досліджених доказів, судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про встановлення факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання права на земельну частку (пай) згідно сертифікату РВ № 0186705, суд враховує настпуне.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_8 або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують своє право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв його син ОСОБА_3 , оскільки проживав разом з батьком на час відкриття спадщини.

Враховуючи той факт, що чоловік позивача не оформив свого права на спадщину після смерті його батька ОСОБА_4 , тому право на прийняття належної йому спадщини в порядку ч.1 ст. 1276 ЦК України перейшло до його спадкоємця - до позивача в порядку спадкової трансмісії.

Таким чином, позивач у справі є спадкоємцем ОСОБА_4 за спадковою трансмісією.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки, у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 264, 268, 315-319, 354 ЦПК України, су, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право на земльну частку (пай) згідно земельного сертифікату РВ № 0186705, розташованого за межами населеного пункту на території Теслугівської сільської ради, згідно схеми поділу земель КСП ім. Л. Українки, в порядку спадкової трансмісії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області (35541, вул.Довга, 68, с.Крупець Дубенського району Рівненської області),

Повний текст рішення виготовлений 16.06.21 р.

Суддя А.О. Сільман