Рішення № 97679339, 15.06.2021, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/445/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.06.2021 року

Корецький районний суд Рівненської області

у складі головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Дулюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Корець цивільну справу за позовом Великомежиріцької сільської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Великомежиріцька сільська рада, як орган опіки та піклування звернулась до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини.

Свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великомежиріцької сільської ради 27.04.2021 року, яка виконує дорадчі функції Великомежиріцької сільської ради, як органу опіки та піклування (згідно рішення виконавчого комітету від 16.04.2021 року №27 "Про утворення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великомежиріцької сільської ради"), розглянуто клопотання про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. При вивченні матеріалів: пояснень, акту обстежень, інформації, з`ясовано ряд обставин, які підтвердили, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, фінансово не забезпечує. Сімейні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не склалися і коли дочці виповнився один рік, то відповідач залишив сім`ю. В 2014 році ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_4 та змінила прізвище на " ОСОБА_5 ". ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла. Після смерті матері неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стала проживати разом з відповідачем. Проте, між дитиною та дружиною ОСОБА_1 склалися неприязні відносини, постійно виникали конфлікти. Після року спільного проживання ОСОБА_2 повернулася в с.Бранів Корецького району Рівненської області, де стала проживати з бабою - ОСОБА_7 , 1946 року народження, та братом ОСОБА_2 , 2001 року народження. З 01.09.2019 року по даний час ОСОБА_2 навчається в ДПТНЗ "Соснівський професійний ліцей" за спеціальністю "Кухар. Кондитер" та проживає у гуртожитку, додому приїзджає 1-2 рази на місяць. Після смерті ОСОБА_6 , відповідач звернувся до УПФ України із заявою про виплату пенсії по втраті годувальника. Картка була видана на ім`я ОСОБА_1 , але знаходилась в неповнолітньої ОСОБА_2 .. Проте, у зв`язку з борговими зобов`язаннями відповідача дана картка з жовтня 2020 року була заблокована відділенням банку і виплати на даний час отримати неможливо.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. Про день, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 пояснили, що відповідач проживає з новою сім`єю в Києві, не телефонує, не цікавиться життям дочки взагалі, фінансово не допомагає.

Заслухавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю та по справі можливе ухвалення заочного рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до клопотання №03-08/168 від 25.03.2021 року директора ДПТНЗ "Соснівський професійний ліцей", ОСОБА_2 зарекомендувала себе з позитивної сторони, відповідальна, старанна у навчанні. Дитина має великі психологічні та фінансові проблеми. Батько життям дочки не цікавиться, не допомагає фінансово, на дзвінки не відповідає. Через його боргові зобов`язання заблоковано пенсійні виплати ОСОБА_2 , тому дитини опинилась в безвихідному положенні.

Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї від 06.04.2021 року, перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з бабусею - ОСОБА_7 та у гуртожитку за місцем навчання. Умови в будинку ОСОБА_7 в повній мірі не створені, створені лише частково.

Як вбачається з висновку Великомежиріцької сільської ради, як органу опіки та піклування№320/02-12 від 27.04.2021 року з метою захисту прав дитини, Великомежиріцька сільська рада, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобовязані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний і моральний розвиток.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню, оскільки відповідач без поважних причин не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання обов`язків по її вихованню, а тому необхідно позбавити його батьківських прав.

Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 166, 180 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн..

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя