Рішення № 97679091, 11.06.2021, Карлівський районний суд Полтавської області

11.06.2021

єдиний унікальний номер справи 531/1427/20

номер провадження 2/531/25/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м.Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Черняєвої Т.М.,

за участю серетаря – Мельник О.В.,

представника відповідача – адвоката Мирко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору без номера від 09.06.2017 року, відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому кредитний ліміт на картці збільшено до 17500,00 грн. Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. У порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 13.08.2020 року має заборгованість – 35338,01 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту – 26601,73 грн., в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованості за поточним тілом кредиту; 26601,73 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; заборгованості за нарахованими відсотками – 0,00 грн., заборгованості за простроченими відсотками – 8736,28 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625 – 0,00 грн., нарахованої пені – 0,00 грн., нарахованої комісії – 0,00 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою від 21.10.2020 року, за заявою відповідачки ОСОБА_1 , здійснено перехід з розгляду справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення(виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 21.10.2020 року задоволено клопотання представника відповідачки – адвоката Мирко Р.О. про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року задоволено клопотання представника відповідача – адвоката Мирко Р.О. про витребування доказів по цивільній справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та витребувано з АТ КБ «Приватбанк» (наступні документи: - належним чином посвідчені копії рішень про встановлення кредитного ліміту до 17500,00 грн. та подальше його збільшення по Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку №б/н від 09.06.2017 року; - належним чином посвідчені копії первинних документів, які обліковують операції по погашенню кредиту, відсотків та штрафів, а також їх нарахування Банком по Кредитному договору; - оригінал Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку №б/н від 09.06.2017 року;- оригінал паспорту споживчого кредиту, який підписаний 29.01.2018 року.

20.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач висловив свої заперечення проти позову. Зазначено, що позивачем, в порушенням вимог закону, не доведено дотримання письмової форми укладення кредитного договору, не підтверджено, що саме з наданим до суду Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, ознайомлено відповідача. У зв`язку з цим, позивачем неправомірно в односторонньому порядку здійснено списання грошових коштів за рахунок кредиту у рахунок погашення нарахованих банком відсотків, чим умисно збільшено суму тіла кредиту, хоча фактично позичальник цих коштів не отримував. Наголосив на тому, що позивач зобов`язаний був подати до суду електронні докази в електронній копії, засвідченій електронно-цифровим підписом, що не було зроблено. Банком не було проведено із позичальником переддоговірної роботи: не надано детального розпису сукупної вартості кредиту та вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, не встановлено графіку погашення кредиту. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. (а.с.93-97)

30.10.2020 року, 09.11.2020 року на електронну пошту суду та 19.11.2020 року на адресу суду у паперовому вигляді, надійшла відповідь на відзив у якій наголошено на тому, що відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, тому відповідно до ст.634 ЦК України, вважається, що договір укладено у письмовій формі. У заяві зазначено, що підписавши заяву, відповідач ознайомився і згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, в т.ч. розміщеними на сайті. Отже, й даному випадку зміст договору зафіксовано в декількох документах (відповідно до ст.297 ЦК України): заяві позичальника, Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах, розташованих на сайті банку, а отже договір укладено у письмовій формі. Вказали, що при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами у справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначалися. Крім того, позичальник погодився із запропонованими тарифами, оскільки здійснював погашення заборгованості, що підтверджується випискою по рахунку. В заяві-анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак умовами договору визначено (п.2.1.1.2.3), що банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. У даному випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а не як споживчий кредит, тобто відповідач неправомірно у даному випадку, посилається на споживчих характер кредитування. Із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Відповідачем не вчасно вносилися кошти та у належному розмірі, у результаті чого заборгованість за тілом кредиту стала простроченою. Як вбачається з виписки по рахунках, 31.10.2018 року відповідач скористався послугою «Миттєва розстрочка», після чого оформлено переноси заборгованості з карти універсальної за допомогою вищевказаного сервісу, у відповідача виникло зобов`язання зі здійснення регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. Отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач належним чином умови договору належним чином не виконав, чим порушив договірні зобов`язання. Посилаючись на практику Верховного Суду, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.119-128, 136-145 та 151-160)

15.12.2020 року на електронну адресу суду та 24.12.2020 на поштову адресу суду надійшла відповідь щодо часткового виконання ухвали суду про витребування доказів, оскільки між банком та відповідачем в електронному вигляді будо укладено договір про надання банківських послуг, який складається із анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, який складається із анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, особисто підписаної позичальником за допомогою стилусу на планшеті, а також умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку. Підписавши анкету-заяву, клієнт згоден на використання електронного підпису стилусом для завірення копій документів. Укладення договору в електронному вигляді, не суперечить нормам чинного законодавства. До позовної заяви додано паперовий вигляд електронних Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також паспорту споживчого кредиту. Виходячи з вищевикладеного, позивач не має можливості надати оригінал Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також паспорту споживчого кредиту на виконання вимог ухвали суду. (а.с.177-178 та 189).

17.02.2021 року представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, згідно яких наголошено на тому, що електронні докази подаються до суду в оригіналі або електронній копії, засвідченій електронно-цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до Закону України «Про електронно цифровий підпис». Велика Палата Верховного Суду у справі №9901/43/19 у постанові від 14.02.2019 року зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже належним доказом у справі. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2018 року у справі №226/1204/18; від 04.12.2018 року у справі №2340/3060/18; від 23.11.2018 року у справі №813/1368/18; від 14.12.2018 року у справі №804/3580/18. Отже, як оригінал, так і копія електронного документа обов`язково мають бути засвідчені ЕЦП. ОСОБА_1 не надавала своєї згоди на використання власноручного підпису шляхом його відтворення на планшеті за допомогою стилусу, а посилання на це в Умовах та правилах надання банківських послуг є безпідставним, так як вони не є складовою кредитного договору, оскільки не мають підпису позичальника. Вважають безпідставним твердження позивача про збільшення кредитного ліміту у односторонньому порядку та встановлювати всі інші умови в Умовах та правилах банківського обслуговування. (а.с.207-210). Та 04.05.2021 року до суду направлено додаткові пояснення, згідно яких представник позивачки вказав, що ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг, вказаний кредитний договір є споживчим і на вказані правовідносини розповсюджується законодавство про захист прав споживачів, а банком порушено порядок дострокового повернення кредиту, не дивлячись на обов`язок банку провести досудове врегулювання спору, його не проведено, заявлені вимоги в частині стягнення 17111,19 грн. є передчасними і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вказана сума не є простроченою і строк її сплати, на момент пред`явлення банком позову, не настав. (а.с.224-226)

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце його проведення. У наданій суду письмовій заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час судового розгляду, не повідомила про причини неявки.

Представник відповідачки – адвокат Мирко Р.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві та додаткових поясненнях.

Суд, заслухавши представника відповідача адвоката Мирко Р.О., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно ст.ст.525, 526, 527, 530, 625 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.638 ч.1 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ст.1054 ч.1 ЦК України.

Судом встановлено, що матеріали справи містять копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 09.06.2017 року, де викладено дані про ОСОБА_1 та вказано про бажання приєднатися до Умов і Правил надання банківських послуг, проте бажаний кредитний ліміт не визначено та відсутні будь-які істотні умови договору (а.с.11).

На виконання ухвали суду від 02.12.2020 року про витребування оригіналів письмових доказів, АТ КБ "ПриватБанк" надано лист №1979282-ВБ від 10.12.2020 року, яким повідомлено, що сторонами в електронному вигляді було укладено Договір про надання банківських послуг, який складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил падання банківських послуг у ПриватБанку особисто підписаної позичальником за допомогою стилусу на планшеті, а також Умов і Правил надання банківських послуг, Тарифів банку. Укладення договору в електронному вигляді не суперечить нормам чинного законодавства. До позовної заяви долучено паперовий вигляд електронної Анкети-заяви, проте АТ КБ "ПриватБанк" не має можливості надати її оригінал на виконання вимог ухвали суду.

У розрахунку заборгованості проведеному АТ КБ "ПриватБанк" станом на 13.08.2020 року вказано, що загальна сума заборгованості становить 35338,01 грн., яка складається з заборгованості: за тілом кредиту – 26601,73 грн., в т.ч.: 0,00 грн. – заборгованість заборгованість за поточним тілом кредиту; заборгованість за простроченим тілом кредиту – 26601,73 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками – 0,00 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 8736,28 грн.; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.525; нарахована пеня – 0,00 грн.; нарахована комісія – 0,00 грн.

На підтвердження використання карткового рахунку АТ КБ "ПриватБанк" надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.01.2018 року по 01.08.2020 року (а.с.74-76).

Аналізуючи докази по справі судом встановлено, що позивачем суду надано лише копію анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 09.06.2017 року та зазначено про відсутність її оригіналу із підписом відповідача, а відповідно відсутній договір про який вказує позивач.

Досліджуючи копію анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 09.06.2017 року встановлено, що вона не містить умов договору про встановлення кредитного ліміту, нарахування відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

До анкети додано документ без назви у вигляді анкети із визначенням основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, визначенням відсоткової ставки за кредитом, порядку повернення кредиту та інших відомостей (а.с.12-13), який суду надано лише у вигляді копії.

АТ КБ «ПриватБанк» пред`являючи вимоги про погашення кредиту просив стягнути тіло кредиту та заборгованість за простроченими відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифи банку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємну частину договору.

Витягом із Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг із Умов і Тарифи банку надавались для ознайомлення відповідачу та він погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати тіла кредиту та відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у період - з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів і Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин і без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про тіло кредиту, відсотки, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів), надані банком Витяг із Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанк, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину договору, який укладено сторонами. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок нарахування тіла кредиту, відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17.

Надані до суду копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.11-13) не визнаються судом як належний доказ, оскільки не містять головного реквізиту для подання такого виду доказу – електронно-цифрового підпису. Така ж правова позиція висловлена у постанові від 14.02.2019 року Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/43/19. Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2018 року у справі №226/1204/18; від 04.12.2018 року у справі №2340/3060/18; від 23.11.2018 року у справі №813/1368/18; від 14.12.2018 року у справі №804/3580/18.

Зваживши у сукупності надані АТ КБ "ПриватБанк" докази по справі, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторонами укладено договір, обумовлено у письмовому вигляді кредитний ліміт, можливість нарахування відсотків, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів). Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані у позовній заяві. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які підтверджують суму наданого ОСОБА_1 кредитного ліміту та умови його надання. Оригінал Анкети-заяви, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку з підписами відповідача до суду не надано. Встановлені судом обставини не підтверджують укладання кредитного договору. Відсутні докази надання відповідачу банківських карт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити за його недоведеністю та безпідставністю.

Судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідача, оскільки позовні вимоги залишено без задоволення, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.525-527, 530, 625, 638, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 16.06.2021 року.

Суддя Т.М.Черняєва