Рішення № 97678849, 14.06.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/535/21

провадження № 2/0274/791/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( заочне )

14.06.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого – судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В с т а н о в и в :

АТ КБ "ПРИВАТБАНК звернулось з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 13.11.2013 б/н у розмірі 16110,92 грн станом на 30.11.2020, з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором.

На обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що 13.11.2013 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідач уклали договір, за яким відповідач з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву та отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту. Відповідач, підписавши заяву-анкету, погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», що додані до позову, однак умови кредитного договору не виконує та має заборгованість в розмірі 16110,92 грн з яких: 13732,08 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2378,84 грн - заборгованість за простроченими процентами.

Ухвалою суду від 04.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача у матеріалах справи міститься клопотання, в якому він просить проводити розгляд справи у його відсутності позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, за адресою зареєстрованого місця проживання, причину неявки суду не повідомив.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Судом, відповідно до статті 280 ЦПК України ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.11.2013 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК" і ОСОБА_1 уклали кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», на виконання умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту (а.с. 16 ).

Відповідно до розрахунку боргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» нарахувало відповідачеві борг за кредитним ОСОБА_2 від 13.11.2013, який станом на 30.11.2020 становить 16110,92 грн з яких: 13732,08 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2378,84 грн - заборгованість за простроченими процентами (а.с. 7-13).

Відповідно до довідки, виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір б/н за яким видано кредитні карти. Остання № НОМЕР_1 зі строком дії до 09/21. Кредитний ліміт за картковим рахунком неодноразово змінювався, зокрема 13.11.2017 складав 12 000 грн (а.с. 14,15).

Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, що долучені банком до позовної заяви не містять підпису відповідача.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє саме підприємець (в даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляє Банк, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим, Банк повинен підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

За положеннями статей 77, 79-81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Банк, пред`являючи вимоги до відповідача про погашення кредиту, просить стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за відсотками, посилаючись на те, що між сторонами укладено кредитний договір на підставі анкети-заяви від 13.11.2013, Тарифів та Витягу з Умов та правил банківських послуг, які розміщені на банківському сайті та які невід`ємні частини цього договору.

Проте з наданої банком заяви-анкети від 13.11.2013 вбачається, що у цій анкеті-заяві, зазначені дані про особу позичальника та банківський продукт, який надається позичальнику, відсутні умови договору про погодження розміру процентів, тощо.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт - "Універсальна", "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (розміщені на сайті: https://privatbank.ua/), які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису позичальника.

Тому тарифи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 13.11.2013 між Банком та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви.

Відтак, позивач не довів факту прийняття ОСОБА_1 , запропонованих умов щодо розміру процентів за користування кредитом та процентів.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», що розміщені на банківському сайті, які не містять підпису відповідача не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 22.02.2012 між сторонами, шляхом підписання заяви-анкети.

Суд вважає, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви від 13.11.2013.

Факт отримання відповідачем грошових коштів на наявність боргу за простроченим тілом кредиту в розмірі 13732,08 грн доводиться випискою про рух коштів по рахунку та розрахунком боргу (а.с. 60-64).

Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачеві не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів.

Отже із відповідача належить стягнути борг за простроченим тілом кредиту в розмірі 13732,08 грн.

Нарахований банком борг за простроченими відсотками в розмірі 2378,84 грн не підтверджений доказами, оскільки Банк не надав суду доказів погодження сторонами у договорі від 13.11.2013 процентної ставки за користування кредитними коштами.

Таким чином, у задоволення позову в частині стягнення процентів в розмір 2378,84 грн. слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1934,80 грн.

Керуючись статтями 12-13,76-81,141,247,263-265, 273,280-282,354 ЦПК України, суд-

В и р і ш и в :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 / на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»/ місце знаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, тел. НОМЕР_4 / заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.11.2013 року в розмірі 13732,08 грн. та судовий збір в розмірі 1934,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий : Т.М. Вдовиченко