Ухвала суду № 97678486, 15.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3945/21

Провадження № 1-кс/185/1086/21

У Х В А Л А

15 червня 2021 року м.Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., прокурора Зейналової О.П., старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Овсієнко А.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Михайлюка Б.Л., у судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді розглянувши, погоджене з прокурором Павлоградської окружної прокуратури Зейналовою О.П., клопотання слідчого СВ Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Овсієнко А.І., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041370000314 від 18.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Росії м. Пермь, Пермьської області, українця, громадянина України, маючого повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 07.02.2017 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 190, ст. 395, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений 19.02.2021 по відбуттю строку покарання, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

14.06.2021 до суду надійшло клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання подане одночасно з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до зазначеного клопотання, ОСОБА_1 , 18.05.2021 приблизно о 11 год. 55 хв., знаходячись у приміщенні торгівельного залу магазину Ясень ФОП « ОСОБА_2 », побачив на робочому столі мобільний телефон марки RedmiNote 9 синього кольору при цьому у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне, умисне, таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_3 , та він визначив вказаний телефон як об`єкт свого злочинного посягання.

В той же час, ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись у приміщенні торгівельного залу магазину Ясень ФОП « ОСОБА_2 », впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, взяв з робочого стола мобільний телефон марки RedmiNote 9 синього кольору, та в подальшому з місця правопорушення зник, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон марки RedmiNote 9 синього кольору, загальна ринкова вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №19/104-17\2\19390 від 18.05.2021, станом на 18.05.2021 складала 4626,16 гривень, при цьому з місця правопорушення зник, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця.

Продовжуючи свою злочину діяльність ОСОБА_1 18.05.2021 приблизно об 12 год. 30 хв., перебуваючи на вулиці, а саме на зупинці транспортного засобу за адресою м. Павлоград вул. Соборна 105, побачив раніше йому невідомого чоловіка, а саме. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який сидів на лавці та у якого в лівому кармані сорочки знаходився мобільний телефон марки «ОРРО» чорного кольору. В той же час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, відкрите викрадення чужого майна, та він визначив вказаний мобільний телефон як предмет свого посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите повторне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, попередньо знаючи, що мобільний телефон марки «ОРРО» чорного кольору належить ОСОБА_4 . Останній 18.05.2021 близько 12 години 30 хвилин перебуваючи на вулиці а саме на зупинці транспортного засобу за адресою м. Павлоград вул. Соборна 105, розуміючи що його за його діями спостерігають оточуючі, шляхом ривку діючи умисно заволодів мобільним телефоном «ОРРО» чорного кольору, який лежав в лівому кармані сорочки ОСОБА_4 , загальна ринкова вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №19/104-17\2\19393 від 18.05.2021, станом на 18.05.2021 складала 3292,13 гривень. В результаті вказаних дій ОСОБА_5 з місця правопорушення зник, з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд.

05.06.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

14.06.2021 ОСОБА_1 оголошений у розшук.

Підозра ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких додані до клопотання.

Відносно ОСОБА_1 наявні наступні ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме передбачені пунктами :

п. 1) ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних, корисливих кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 4 до 6 років, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, під загрозою застосування до нього суворого покарання у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

п. 3) ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, так як підозрюваний ОСОБА_1 володіє відомостями щодо місця проживання свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі;

п. 5) підозрюваний ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, оскільки є раніше неодноразово судимий, а також немає офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність законного достатнього джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя підозрюваного, є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може вчините інші, в тому числі корисливі, кримінальні правопорушення.

Таким чином, оцінюючі в сукупності всі зібрані обставини при кримінальному провадженні та наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, а також наявність зазначених ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, наявні підстави щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обов`язків підозрюваного та не забезпечить запобігання вищезазначених ризиків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні. Слідчий зазначив, що після вручення підозри працівники поліції виїжджали за місцем мешкання підозрюваного, але дома його не було, телефон матері не відповідав, були опитані сусіди, які пояснили, що давно його не бачили, на підставі чого 14.06.2021 підозрюваного було оголошено у розшук, було подано дане клопотання про обрання запобіжного заходу разом з клопотанням про затримання з метою приводу підозрюваного. 14.06.2021 була отримана ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання підозрюваного, працівники поліції прибули за місцем проживання підозрюваного, повідомили його матері про наявність ухвали, пред`явили посвідчення, але мати через балкон відмовилась відчиняти двері, зазначила, що ОСОБА_1 вдома не має. На підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та затримання особи , підозрюваної у вчиненні злочину. В ході обшуку було виявлено та затримано ОСОБА_1 14.06.2021 об 18.43 год, який намагався втекти через балкон.

Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що він не згоден з клопотанням, до інкримінованих подій він причетний, його не оговорюють, але він не згоден з кваліфікацією, телефони хотів повернути. Він проживає з мамою за зазначеною адресою АДРЕСА_1 з дитинства, з 05.06.2021 після пред`явлення йому підозри продовжував проживати за зазначеною адресою, не завжди ночував дома, з м. Павлоград не виїздив. Він не переховувався, до поліції його ніхто не викликав, повісток не було, телефоном також не викликали, він не розуміє чого його оголосили у розшук та чого його затримали. 14.06.2021 він був вдома, спав, працівники поліції приходили, але вони не одразу показали посвідчення, мати їх не пустила, вони вибили двері.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що клопотання не обґрунтоване, ризики не доведені, тому підлягає задоволенню частково, з обранням запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Підозрюваний проживає з мамою, має постійне місце проживання. В нього виникають питання щодо законності затримання підозрюваного та проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є мамою підозрюваного, він проживає разом з нею за адресою АДРЕСА_1 , в нього порушена психіка, про кримінальні провадження син їй не повідомляв, викликів до поліції не було. Приходив працівник поліції її опитувати стосовно сина, вона відмовилась надавати пояснення. 14.06.2021 син був вдома, спав, приходили працівники поліції, двері вона не відчинила тому, що вона не впевнена чи є кримінальне провадження чи не має, дозволу на обшук їй не надали, через балкон їй показували посвідчення та зазначали, що є ухвала про дозвіл на затримання її сина, але вона зазначила, що сина дома не має, працівників поліції не пустила в квартиру.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, встановлене наступне.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Частиною 1статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 КПК України.

Статтею 178 КПК України визначено коло обставин, які слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Судом врахована позиція Європейського суду з прав людини – рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011 відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Слідчий суддя враховує, що встановлення всіх обставин кримінального провадження, доведення факту вчинення злочину та відповідна правова кваліфікація є метою досудового розслідування.

Крім цього, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Враховуючи наявні у матеріалах клопотання та досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що на даний час є достатні підстави вважати підозру обґрунтованою, так як на даний час існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова, могла вчинили правопорушення, та дана інформація не спростована іншими доказами.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків, спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення

Прокурор та слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаються на ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, з`ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з такого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Becciev v. Moldova Бекчиєв проти Молдови», § 58, відповідно до якого ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Судом також врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Selcuk v. Turkey Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Відповідно до матеріалів клопотання встановлено, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, має певні соціальні зв`язки, проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з мамою, не одружений, утриманців не має.

Враховуючи дані про підозрюваного та те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, обставини та обґрунтування сторони обвинувачення, позицію та обґрунтування сторони захисту, встановлені в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи вищевказані ризики, слідчий суддя, також, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Слідчий суддя вважає встановленим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, так як 05.06.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, постановою слідчого від 14.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук, 14.06.2021 слідчим суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області постановлено ухвалу про затримання підозрюваного з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, 14.06.2021 як невідкладна слідча дія в порядку ч.3 ст. 233 КПК України - безпосереднє переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні злочину, було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено ОСОБА_1 , який намагався покинути кухню через балкон, та був затриманий на місці. Обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем проживання, також, не зможе запобігти зазначеним ризикам, так як в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний проживає з мамою, яка на вимогу працівників поліції на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відмовилась відкривати двері, повідомила про відсутність підозрюваного вдома, що не відповідало дійсності.

Отже, з огляду на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і не попередить спроби вчинити вищевказані дії. Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину, встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України належать до нетяжкого та тяжкого злочинів, обставини вчинених кримінальних правопорушень, розмір шкоди, майновий стан підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати мінімальний розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст.176-178,183,186,193-194,196,197,205,309,372,395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Овсієнко А.І. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021041370000314 від 18.05.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України про застосування до підозрюваного: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 53 дні до 18.43 год 05 серпня 2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 , а саме з 18.43 год. 14.06.2021.

Строк дії ухвали - до 18:43 год 05 серпня 2021 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста гривень 00 копійок), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з м. Павлоград Дніпропетровської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків не може перевищувати двох місяців.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених обов`язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя А. С. Зінченко