Рішення № 97678476, 12.02.2021, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2369/20

№ 2/207/283/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Білецькій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Південний відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), - про зменшення розміру заборгованості за аліментами,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд зменшити розмір заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за аліментами, нарахованими Південним ВДВС міста Кам`янське Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за виконавчим листом № 2-646, виданим Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 20.02.2009 року щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 08.01.2009 року до досягнення дитиною повноліття за період з 09.11.2010 року по 08.11.2018 рік у розмірі 92 804, 15, а також стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував з відповідачкою ОСОБА_2 у шлюбі, зареєстрованому 07.07.2006 року Дніпровським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 435. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно до свідоцтва про народження, виданого Баглійським відділом РАЦС Дніпродзержинського МУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 471. На виконанні в Баглійському ВДВС перебув виконавчий лист № 2-646-209, виданий 25.02.2009 року згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.02.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до її повноліття, починаючи з 08.01.2009 року. Але в листопаді 2010 року між позивачем та відповідачем було досягнуто мирової згоди щодо добровільної сплати аліментів та відповідачка подала письмову заяву до виконавчої служби та виконавчий лист було повернуто згідно п. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказана мирова згода не була належним чином укладена, а лише в усній формі, згідно даної мирової угоди позивач повинен був щомісячно сплачували аліменти в розмірі 350 грн., що він відповідно і виконував, про що свідчать відповідні квитанції.

В листопаді 2018 року відповідачка не повідомивши позивача звернулася до Південного ВДВС міста Кам`янське Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та подала заяву про повторне відкриття виконавчого провадження та стягнення з позивача на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів. Південний ВДВС міста Кам`янське Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) враховуючи те, що у заяві відповідачки відсутня дата стягнення аліментів, тобто з якого саме періоду починати стягнення, відповідно до чого стягнення аліментів проводиться з моменту подання даної заяви на примусове виконання, тобто стягнення аліментів мали б проводиться з 08.11.2018 року, але виконавча служба з власної ініціативи нараховує заборгованість з 09.11.2010 року, за останньою відміткою у виконавчому провадженні.

Звернувшись до виконавчої служби з проханням роз`яснити, чому саме з відповідної дати нарахована заборгованість, було повідомлено, що у зв`язку з тим, що в заяві про відкриття провадження стягувачкою не зазначено з якого періоду нараховувати заборгованість, відповідно до частини 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час провадиться в межах десятирічного строку, що передував пред`явленню виконавчого листа до виконання. Але в доданих документах до заяви про відкриття провадження відсутні будь-які дані щодо початку стягнення суми заборгованості, оскільки між позивачем та відповідачкою існувала усна домовленість, яку позивач виконував в повному обсязі.

Всі дії відповідачки були спрямовані на те, щоб вивезти доньку за межі України без згоди батька, оскільки спілкуватися з донькою йому не надають змоги, мобільний телефон заблокували, позивач не в змозі додзвонитися та поспілкуватися з донькою, всі його наміри закінчувалися негативно. Відповідачка має особисту неприязність до позивача, як до колишнього чоловіка, та жодного разу не зверталась до нього в добровільному порядку врегулювати питання щодо виїзду дитини за межі України. Про стягнення аліментів позивач дізнався лише на початку 2020 року, до цього періоду жодної постанови чи виклику до виконавчої служби йому не надходило.

Згідно матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в червні 2019 року відповідачкою отримано довідку про заборгованість по аліментам для перетинання кордону. Однак, 29.06.20219 року вона разом з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинула Україну та на теперішній час проживає в Рава-Руська. Тобто, фактично на сьогоднішній день дитина знаходиться за межами України без дозвільних на те документів, оскільки довідка про суму заборгованості, видана виконавчою службою має термін дії один місяць та дитина має бути повернута до України, а дитина знаходиться майже півтора роки за межами України, вказана обставина підтверджується інформацією від Державної прикордонної служби України від 17.08.2020 року за № 17/08/2020-67. Даний факт свідчить про те, що даний виконавчий лист було подано навмисно, не попередивши позивача про це, для того, щоб утворилася сума заборгованості для внесення до єдиного державного реєстру боржників України, та у відповідачки була можливість вивезти дитину за межі України без згоди батька.

Після розірвання шлюбу відповідачка не дає позивачу дитину для спілкування, проведення з нею часу, та відповідно до досягненого мирового врегулювання щодо аліментів позивач сплачував аліменти в тому обсязі, в якому сторони домовилися, та даний факт відповідачку влаштовував в повному обсязі. Позивач, як батько розумів, що даних коштів не достатньо для забезпечення належного соціального рівня дитини, та допомагав додатково, сплачував дитячий садочок, школу, купував речі та інше.

Відповідно до довідки з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у відношенні позивача ОСОБА_1 , виданої державним виконавцем Південного ВДВС міста Кам`янське Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), з 09.11.2010 по 30.06.2020 рік сума заборгованості по аліментам складає 138 512,15 грн.

З даною сумою заборгованості позивач не погоджується, оскільки момент відкриття виконавчого провадження становить саме 08.11.2018 рік, тобто сума заборгованості, яка підлягає стягнення має бути нарахована саме з 08.11.2018 року по теперішній час. Заборгованість в період з 09.11.2010 року по 08.11.2018 рік згідно даних державного виконавця складає 92 804, 15 коп., тобто дана сума не підлягає стягненню взагалі. З заборгованістю по аліментам в період з 09.11.2018 року по теперішній час позивач згоден в повному обсязі та зобов`язується погасити після врегулювання даного питання у судовому порядку.

В наданій суду письмовій заяві представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить задовольнити позов, розглянути справу без її участі та без участі позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, наслідки ухвалення заочного рішення зрозумілі.

Представник третьої особи - Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, в направленій до суду письмовій заяві просить суд розглянути справу без участі представника.

У зв`язку з тим, що відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про місце, час та дату розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про поважні причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 280 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, взявши до уваги позицію сторін, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, про що свідчить свідоцтво про шлюб (арк.с. 11), видане Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 435. Від шлюбних відносин мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження (арк.с. 12), видане Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 471.

12 листопада 2018 року за заявою відповідачки ОСОБА_2 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Квашиним А.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-646-209 (арк.с. 13), виданого 25.02.2009 року згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.02.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до її повноліття, починаючи з 08.01.2009 року.

Згідно матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в червні 2020 року відповідачкою отримано довідку про заборгованість по аліментам (арк.с. 17). Згідно вказаної довідки з 09.11.2010 по 30.06.2020 рік сума заборгованості по аліментам складає 138 512,15 грн.

З даною сумою заборгованості позивач не погоджується, оскільки датою відкриття виконавчого провадження є саме 08.11.2018 рік, тобто сума заборгованості, яка підлягає стягненню має бути нарахована саме з 08.11.2018 року по теперішній час. Крім того, в листопаді 2010 року між позивачем та відповідачем було досягнуто мирової згоди щодо добровільної сплати аліментів та відповідачка подала письмову заяву до виконавчої служби та виконавчий лист було повернуто згідно п. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказана мирова згода не була належним чином укладена, а лише в усній формі, згідно даної мирової угоди позивач повинен був щомісячно сплачували аліменти в розмірі 350 грн., що він відповідно і виконував, про що свідчать відповідні квитанції (арк.с. 20-31). Позивач, як батько розумів, що даних коштів не достатньо для забезпечення належного соціального рівня дитини, та допомагав додатково, сплачував дитячий садочок, школу, купував речі та інше.

Звернувшись до виконавчої служби з проханням роз`яснити, чому саме з відповідної дати нарахована заборгованість, було повідомлено, що у зв`язку з тим, що в заяві про відкриття провадження стягувачкою не зазначено з якого періоду нараховувати заборгованість, відповідно до частини 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час провадиться в межах десятирічного строку, що передував пред`явленню виконавчого листа до виконання. Але в доданих документах до заяви про відкриття провадження відсутні будь-які дані щодо початку стягнення суми заборгованості, оскільки між позивачем та відповідачкою існувала усна домовленість, яку позивач виконував в повному обсязі.

Згідно інформації від Державної прикордонної служби України від 17.08.2020 року за № 17/08/2020-67 (арк.с. 19) 29.06.20219 року відповідачка разом з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинула Україну та на теперішній час проживає в Рава-Руська. Тобто, фактично на сьогоднішній день дитина знаходиться за межами України без дозвільних на те документів, оскільки довідка про суму заборгованості, видана виконавчою службою має термін дії один місяць та дитина має бути повернута до України, а дитина знаходиться майже півтора роки за межами України. Даний факт свідчить про те, що виконавчий лист було подано відповідачкою навмисно, не попередивши позивача про це, для того, щоб утворилася сума заборгованості для внесення до єдиного державного реєстру боржників України, та у відповідачки була можливість вивезти дитину за межі України без згоди батька. Відповідачка не зверталась до позивача для врегулювання питання щодо виїзду дитини за межі України. Про стягнення аліментів позивач дізнався лише на початку 2020 року, до цього періоду жодної постанови чи виклику до виконавчої служби йому не надходило.

Позивач згоден з заборгованістю по аліментам в період з 09.11.2018 року по теперішній час та зобов`язується сплачувати аліменти на утримання доньки.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язку щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати (ст. 191 СК).

Згідно ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Таким чином, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач ОСОБА_1 , починаючи з 2010 року в добровільному порядку надав матеріальну допомогу відповідачу ОСОБА_2 на утримання їх доньки ОСОБА_4 . Відповідачка звернулась до виконавчої служби з заявою про стягнення аліментів з позивача на підставі рішення суду лише 09 листопада 2018 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя. Викладене повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові №343/860/17 від 21.11.2018 року та №344/12158/16-ц від 01.08.2018 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Південний відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), - про зменшення розміру заборгованості за аліментами.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім у справі судові витрати - судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180, 191, 197 СК України, ст. ст. 10-13, 81, 141, 258 - 259, 263 – 265, 268, 280 – 284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Південний відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), - про зменшення розміру заборгованості за аліментами.

Зменшити розмір заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за аліментами, нарахованими Південним ВДВС міста Кам`янське Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за виконавчим листом № 2-646, виданим Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 20.02.2009 року щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 08.01.2009 року до досягнення дитиною повноліття за період з 09.11.2010 року по 08.11.2018 рік у розмірі 92 804, 15.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Південний відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ЄДРПОУ 34974582, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Ялтинська 2.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий у справі Погребняк Т.Ю.