Рішення № 97677709, 08.06.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9296/20

Провадження№2/522/767/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

08 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Звонецької І.М.,

розглянувши у загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пальміра» про усунення перешкод у користуванні власністю та спільним майном, про відшкодування збитків та моральної шкоди, а також про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСББ «ПАЛЬМІРА» про усунення перешкод у користуванні власністю та спільним майном, про відшкодування збитків та моральної шкоди, а також про зобов`язання вчинити певні дії.

Під час підготовчого засідання ОСОБА_1 надала суду заяву про зміну розміру позовних вимог з доказами про її відправку відповідачам разом з доданими до неї матеріалами.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що їй на підставі свідоцтва про право власності від 25.08.2010 року належить на праві приватної власності нежитлове приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 , яке розташоване на першому поверсі багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та являється вбудовано-прибудованим, а конструктивні елементи його покрівлі відносяться до конструктивних елементів зазначеного будинку.

В 2015 році ОСОБА_2 розпочав складати на даху її нежитлового приміщення каміння, інші металеві конструкції та сторонні предмети, а з часом влаштував на великій площі даху гору з каміння та палісадник, розмістив виноградник. Через вікна своєї квартири ОСОБА_2 виходить на дах її нежитлового приміщення, розпалює костер у мангалі та влаштовує пікніки, що на її думку може призвести до пожежі.

Вважає зазначені дії відповідача ОСОБА_2 протиправними, які призвели до того, що покриття даху нежитлового приміщення було пошкоджено та втратило свою герметичність, а вода стала проникати всередину її приміщення, що створює перешкоди в користуванні майном.

Позивач вважає, що покриття даху її нежитлового приміщення виконано з м`якого покрівельного матеріалу (руберойд, толь) та не передбачено для прогулянок по ньому, складання каміння та інших предметів, а також розпалювати вогонь.

ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ОСББ «ПАЛЬМІРА» з заявами щодо вжиття заходів по усуненню пошкоджень покриття даху та про зобов`язання власника палісадника його убрати.

11.06.2016 року директором ОСББ «ПАЛЬМІРА» ОСОБА_3 , інженером ОСОБА_4 , за участю позивача був складений акт № 1 про те, що в наслідок незаконного розміщення ОСОБА_2 палісадника на даху будинку над приміщенням позивача було пошкоджено покриття даху. При поливі палісадника та опадів виникає теч з стелі, яка зупиняє роботу приміщення та псує майно, а саме: меблі, кондиціонер, напільне покриття, світильники, електропроводку, звукове обладнання та стелю.

В грудні 2016 року ОСББ «ПАЛЬМІРА» звернулось до ОСОБА_2 з листом, в якому зазначило про те, що плоска (м`яка) крівля з бітумних матеріалів не пристосована для експлуатації, на ній не повинно бути механічного навантаження, а також просило не використовувати її та звільнити від тяжких предметів.

Але ОСОБА_2 на звернення ОСББ «ПАЛЬМІРА» не відреагував.

14.05.2018 року в приміщені приміщення знову зі стелі потекла вода, про що позивач повідомила ОСББ «ПАЛЬМІРА» заявою від 14.05.2018 року, в якій вона просила вжити заходів по усуненню пошкоджень даху.

В заяві від 29.05.2020 року позивач зазначила про те, що 25.05.2020 року та 28.05.2020 року в її приміщенні в черговий раз після дощу потекла вода з стелі, що призвело до пошкодження майна (був залитий диван, столи, стільці, вздулось дерев`яне напільне покриття, вийшов зі строю кондиціонер), а також знову просила ОСББ «ПАЛЬМІРА» вжити заходів по усуненню пошкоджень даху.

Також позивач вважає, що на підставі укладеного 25.08.2010 року між нею та ОСББ «ПАЛЬМІРА» договору «про відносини Власника приміщення та Управителя» Власник приміщення відповідно до п. 3.2.1. Договору має право вимагати від Управителя належного виконання покладених на нього обов`язків відносно утримання та експлуатації житлового комплексу.

Згідно п. 4.1.1., 4.1.2. Договору № б/н від 25.08.2010 року Управитель зобов`язаний здійснювати належну експлуатацію житлового комплексу та забезпечувати відповідні умови користування власним, неподільним та спільним майном володільців (тобто співвласників багатоквартирного будинку), а також здійснювати утримання будинку у відповідності з вимогами Договору та діючого законодавства України.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору № б/н від 25.08.2010 року Управитель проводить підготовку будинку та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Оскільки, ОСОБА_2 не звільняє дах від сторонніх предметів, а ОСББ «ПАЛЬМІРА» не проводить ремонт даху нежитлового приміщення позивача, відбуваються залиття її нежитлового приміщення та пошкодження майна – ОСОБА_1 вважає, що все це їй завдає матеріальну шкоду та великі душевні та психічні страждання, так як у неї порушився нормальний ритм та уклад життя і вона втрачає свій час на відновлення майна, прикладає значних зусиль для нормалізації свого життя.

Представник позивача з`явився до судового засідання, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

17.12.2020 року представник ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву позивача.

В відзиві представник Відповідача зазначає про те, що періодичне з`явлення ОСОБА_2 на площі покрівлі даху належного позивачу приміщення пов`язано з обслуговуванням ним вікон та елементів зовнішнього фасаду його квартири АДРЕСА_2 , а також прибирання ним сміття та недопалок цигарок з верхніх поверхів. ОСОБА_2 нікому не чинив перешкод в потраплянні на покрівлю даху та навіть готовий надавати можливість проходу через свою квартиру відповідним працівникам обслуговуючих організацій та екстрених служб на територію даху.

Також в відзиві представник Відповідача обґрунтовує перебування на даху приміщення позивача вазонів з рослинами, які інстальовані різним камінням, облаштуванням ОСОБА_2 власними силами загального виду з вікон своєї квартири.

Вважає наданий позивачем висновок судового експерта № 110 від 28.08.2020 року за наслідками проведення будівельно-технічної експертизи передчасним та необ`єктивним і оскільки відсутня протиправна поведінка в діях ОСОБА_2 - просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відповідача про усунення перешкод у користуванні власністю та спільним майном, про відшкодування збитків та моральної шкоди.

Представник ОСББ «ПАЛЬМІРА» надав суду відзив на позовну заяву позивача, в якому зазначив, що Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.

Тому просить: - зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належним її на праві приватної власності нежитловим приміщенням ресторану-магазину № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у вигляді проведення ремонту та усунення дефектів покрівлі даху першого поверху багатоквартирного будинку, що знаходиться за згаданою адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні спільним майном (дахом першого поверху) будинку АДРЕСА_1 шляхом звільнення даху першого поверху зазначеного будинку від каміння, рослин та металевих конструкцій та інших предметів.

Також представник ОСББ «ПАЛЬМІРА» в відзиві зазначає про те, що договором від 25.08.2010 року, який укладений між Позивачем та Відповідачем «про відносини Власника приміщення та Управителя» не було прописано обов`язку ОСББ «ПАЛЬМІРА» щодо проведення ремонтних робіт та усунення дефектів покрівлі даху першого поверху багатоквартирного будинку,

З зазначених підстав просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «ПАЛЬМІРА» про зобов`язання Відповідача провести ремонт та усунути дефекти покрівлі даху першого поверху багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також про стягнення з Відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 4624,40 грн. та витрат, що пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник, а також представник відповідача ОСББ «ПАЛЬМІРА» в судові засідання призначені судом на 13.05.2021 року, 08.06.2021 року не з`явились, сповіщені належним чином, доказів про поважні причини своєї неявки суду не надали. У зв`язку з чим, на підставі ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, надані суду докази в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та експерта суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на підставі свідоцтва про право власності від 25.08.2010 року на праві приватної власності нежитлове приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 , що знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене нежитлове приміщення являється вбудовано-прибудованим, а конструктивні елементи його покрівлі відносяться до конструктивних елементів зазначеного будинку.

ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 та він через вікно своєї квартири періодично виходить на покрівлю даху належного позивачу приміщення для обслуговування вікон та елементів зовнішнього фасаду його квартири та для прибирання сміття та недопалок цигарок з даху. В судовому засідані відповідач підтвердив що саме він склав на покрівлі даху нежитлового приміщення Позивача каміння та інші металеві предмети та конструкції та розмістив рослини які поливає для влаштування виду з вікон.

Також відповідач підтвердив, що дозволів від інших співвласників багатоквартирного будинку, ОСББ «ПАЛЬМІРА» та державних органів ОСОБА_2 не отримував.

Заявами від 27.10.2015 року, від 31.05.2016 року, від 11.06.2016 року Позивач зверталась до ОСББ «ПАЛЬМІРА» щодо вжиття заходів по усуненню пошкоджень покриття даху та про зобов`язання власника палісадника його убрати.

Відповідно до акту № 1 від 11.06.2016 року, який підписаний директором ОСББ «ПАЛЬМІРА» ОСОБА_3 , інженером ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в наслідок незаконного розміщення ОСОБА_2 палісадника на даху будинку над приміщенням ОСОБА_1 було пошкоджено покриття даху. При поливі палісадника та опадів виникає теч з стелі, яка зупиняє роботу приміщення та псує майно, а саме: меблі, кондиціонер, напільне покриття, світильники, електропроводку, звукове обладнання та стелю.

14.05.2018 року в приміщенні Позивача знову зі стелі та кондиціонера потекла вода, про що вона повідомила ОСББ «ПАЛЬМІРА» в письмовій заяві від 14.05.2018 року

В наступній заяві від 29.05.2020 року на ОСББ "ПАЛЬМІРА" Позивач зазначила про те, що 25.05.2020 року та 28.05.2020 року в її приміщенні в черговий раз після дощу потекла вода з стелі, що призвело до пошкодження майна (був залитий диван, столи, стільці, вздулось дерев`яне напільне покриття, вийшов зі строю кондиціонер), а також вона знову просила ОСББ «ПАЛЬМІРА» вжити заходів по усуненню пошкоджень даху.

Однак, ОСОБА_2 жодних дій по звільненню даху від встановленим їм предметів та рослин не вчиняє а ОСББ «ПАЛЬМІРА» його покриття не відремонтувало.

На підставі договору № 51/11/08/20 від 11.08.2020р. ОСОБА_1 замовила проведення будівельно-технічної експертизи, вартість якої вона оплатила на підставі рахунку № 110 від 11.08.2020 року в сумі 5000 грн., що підтверджується квитанцією № ПН1773 від 12.08.2020 року.

Перед експертом були поставлені наступні питання:

1) Які пошкодження матеріалів та конструкцій нежитлового приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 виникли в результаті залиття ?

2) Яка технічна причина пошкоджень матеріалів та конструкцій нежитлового приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ?

3) Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття нежитлового приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ?

4) Який розмір завданої майнової шкоди матеріалам та конструкціям нежитлового приміщення ресторану-магазину №1 по АДРЕСА_1 унаслідок його залиття ?

Відповідно до висновку судового експерта від 28.08.2020 р. № 110 за результатами проведеної ним будівельно-технічної експертизи:

1) Під час проведення обстеження виявлені пошкодження матеріалів нежитлового приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , які виникли в результаті залиття та наведені на стор. 8-10 дослідницької частини висновку, а саме:

-тріщина в оздоблювальному шарі стелі. Розмір декоративної частини стелі, на якій існують пошкоджень в вигляді тріщини та відшарування – 2,4м х 1 м х 2 шт. = 4,8 м2, де – 2,4 м – довжина полоси до кондиціонера, 1м – ширина полоси, 2 шт. – на стелі існують дві полоси декоративного оздоблення по ширині приміщення: до кондиціонера та після кондиціонера;

-відшарування покриття оздоблювального шару стелі;

-тріщини та відшарування оздоблювального шару стелі в місці приєднання до кондиціонеру;

-тріщини та відшарування в місці розташування коробу;

-тріщини та потьоки на декоративній частині стіни (від короба до низу стіни);

-встановлена локалізація затоплення, а саме - затоплення відбувалось на відстані 12-13 м від зовнішньої стіни (в місці розташування входу до приміщення), потрапляння води йшло в даному сегменті приміщення по всій його ширині. Існують пошкодження (замокання та розбухання) в тому числі і покриття підлоги – ламінаду;

2) Технічні причини пошкоджень опоряджувальних матеріалів та конструкцій нежитлового приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 наступні:

-протікання через огороджувальні конструкції даху внаслідок незадовільного технічного стану рулонного руберойдного покриття (в тому числі і примикань до вертикальних поверхонь – стін кв. АДРЕСА_3 ), який спровокований в тому числі і використанням покрівлі в якості експлуатованої покрівлі, що збільшує знос та не відповідає вимогам п. 5.3.2 та додатку А ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд», а також захаращеністю покрівлі, що виражене в складеному та розкиданому камінні, камінні, яке утворює ємності для вирощування багаторічних рослин; наявності сторонніх предметів (мангалу, ємності для компосту, пристрою для фарбування поверхонь), що унеможливує необхідний відвід атмосферних опадів, їх затримку на поверхні покрівлі та протікання через пошкоджене покриття, а також складене каміння може механічно пошкоджувати руберойде покриття.

3) Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття нежитлового приміщення ресторану-магазину № 1 по АДРЕСА_1 складає 38’086 грн.

4) Розмір завданої майнової шкоди опоряджувальним матеріалам та конструкціям нежитлового приміщення ресторану-магазину № 1 по АДРЕСА_1 унаслідок його залиття складає 36’922 грн.

Крім того, в судовому засіданні експерт відповів на запитання суду та сторін та пояснив, що під час проведення експертизи був присутній ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та керівник ОСББ «ПАЛЬМІРА», який надав для огляду технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 , відповідно до якого, покрівля над нежитловим приміщенням ресторану-магазину № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 є не експлуатованою (відсутня в технічному паспорті в якості тераси), витяг з якого йому був наданий позивачем.

Покриття з руберойду не передбачає її експлуатації в якості покрівлі, що експлуатується згідно вимог п. 5.3.2 та додатку А ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд»: «Покриття, що експлуатуються можна передбачати наступних типів: покриття під пішохідне навантаження, покриття під автомобільне навантаження, комбіновані варіанти покриттів у поєднанні із зеленою зоною».

Згідно додатку А ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» передбачаються три типу експлуатованої покрівлі:

- з асфальтним покриттям, в якому передбачаються наступні шари: покрівля, стяжка, праймер бітумний, захисна прокладка, розділююча прокладка, схилоутворюючий шар з вирівнюючою стяжкою, теплоізоляція, асфальтобетонне покриття;

- з тротуарною плиткою, в якому передбачаються наступні шари: покрівля, стяжка, праймер бітумний, захисна прокладка, схилоутворюючий шар з вирівнюючою стяжкою, теплоізоляція, тротуарна плитка, залізобетонна плита;

- з рослинним ґрунтом, в якому передбачаються наступні шари: покрівля, праймер бітумний, дренажна мембрана, розділююча прокладка, схилоутворюючий шар з вирівнюючої стяжки, теплоізоляція, зелена покрівля, залізобетонні плити.

Таким чином, експлуатація відповідачем покрівлі нежитлового приміщення ресторану-магазину №1 по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п. 5.3.2 та додатку А ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» та збільшує знос незадовільного технічного стану покриття.

Також експерт пояснив, що захаращеність покрівлі, що виражене в складеному та розкиданому камінні, камінні, яке утворює ємності для вирощування багаторічних рослин; наявності сторонніх предметів (мангалу, ємності для компосту, пристрою для фарбування поверхонь) унеможливує необхідний відвід атмосферних опадів, їх затримку на поверхні покрівлі та протікання через пошкоджене покриття, а також складене каміння може механічно пошкоджувати руберойде покриття. Протікання через огороджувальні конструкції даху внаслідок незадовільного технічного стану рулонного руберойдного покриття (в тому числі і примикань до вертикальних поверхонь – стін кв. АДРЕСА_3 ), який спровокований в тому числі і використанням покрівлі в якості експлуатованої покрівлі, що збільшує знос та не відповідає вимогам п. 5.3.2 та додатку А ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд».

Суд вважає висновки експерта на поставлені перед ним питання повними та ясними, а сам висновок експерта від 28.08.2020 року № 110 містить зрозумілі та чіткі відповіді на всі поставлені перед експертом питання, в тому числі з посиланням на ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель та споруд» щодо типу експлуатованої покрівлі.

16.09.2020 року судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого засідання по справі № 522/9296/20 та вона була призначена до судового розгляду по суті на 28.10.2020 року.

В судові засідання які призначались судом на 17.12.2020 року, 02.02.2021 року, 03.03.2021 року відповідач ОСОБА_2 та його представник з`являлись, але вони не повідомили суду поважні причини з яких до відзиву на позовну заяву не був наданий висновок іншого судового експерта з питань, які відповідач міг поставити перед експертом на власний розсуд.

06.04.2021 року в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про витребування у ОСОБА_1 проекту будівництва багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в задоволені якого судом було відмовлено, оскільки докази про передачу проекту Позивачу відсутні і тому клопотання засноване на припущеннях.

12.05.2021 року представник ОСОБА_2 надав суду клопотання в якому знову просив витребувати від ОСОБА_1 проект будівництва багатоквартирного житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також просив призначити по справі додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до ч. 2. ст. 44 ЦПК України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути клопотання.

Ст. 197 ЦПК України передбачено, що суд у підготовчому засіданні вирішує питання про витребування додаткових доказів, а також про призначення експертизи.

Також заслуговує уваги те, що розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 2176 від 31.12.2008 року був затверджений акт державної приймальної комісії від 20.12.2008 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту – багатоповерхового житлового комплексу з паркінгом та групою адміністративно-громадських приміщень, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (будівельний номер), та вважати об`єкт - багатоповерховий житловий комплекс з паркінгом та групою адміністративно-громадських приміщень, загальною площею 71439,40 кв.м, в т.ч. житлові квартири, загальною площею 41424,60 кв.м, нежитлові адміністративно-громадські приміщення (офісні та торгівельні приміщення), площею 4371,80 кв.м, паркінг, площею 9534,0 кв.м – прийнятим в експлуатацію. Присвоєно значеному житловому комплексу поштову адресу – АДРЕСА_1 , а його замовником було ТОВ «Одеський центр дозвілля».

Суд встановлює, що наданий представником відповідача ОСОБА_2 лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області № 1015-05/1-267 від 11.02.2021 року не має жодного відношення до обставин справи та стосується зовсім іншого об`єкту «торгово-офісного комплексу з паркінгом по АДРЕСА_1 / АДРЕСА_1 », якій розташований за іншою адресою, замовником будівництва якого виступає ТОВ «АГС Проперти Девелопмент».

Оскільки Відповідач та його представник у підготовчому засіданні не заявляли клопотання про призначення експертизи та не повідомили поважні причини з яких вони своїм правом на це не скористались – клопотання представника ОСОБА_2 від 12.05.2021 року залишенно судом без розгляду.

Суд погоджується з доводами представника Позивача про те, що руберойд не відноситься до експлуатованої покрівлі, тому розраховувати навантаження на нього не має підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 року № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку – приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

ч. 1, 2 ст. 5 Закону № 417-VIII передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 417-VIII реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним (п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону № 417-VIII).

Згідно з ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою усіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений такою особою без повноважень або з перевищенням повноважень, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника.

Таким чином, передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і та інше) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 всупереч волі інших співвласників багатоквартирного будинку здійснив самочинне захоплення і виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (частини конструктивних елементів покрівлі даху вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень першого поверху багатоквартирного будинку).

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 обмежив права позивача на використання належного нежитлового приміщення, а також на використання спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі він обмежив права інших співвласників будинку, які мають право визначати умови і порядок спільного використання площі зовнішньої частини покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень першого поверху багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. При цьому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Таке тлумачення зазначених норм закону відповідає висновкам Верховного суду, викладеним у постанові від 12 березня 2018 року у справі № 668/10548/15-ц.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, що завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, а також внаслідок ушкодження здоров`я. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконним діями або бездіяльністю інших осіб». Моральна шкода може полягати зокрема у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації

За правилами ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода стосовно фізичних осіб може бути визначена як фізичний або душевний біль та страждання, зазнані у зв`язку з протиправним поводженням інших осіб (завданням каліцтва, іншого ушкодження здоров`я, спричиненні смерті близьких людей, знищення або пошкодження майна, приниження честі, гідності тощо).

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Крім того, Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, у своїх рішеннях зазначає, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість, якість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справі «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онерїлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»). Йдеться про дотримання принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли вирішується питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онерїлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі»).

За таких підстав, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій ОСОБА_2 , причинний зв`язок між ними, що призвело до завдання Позивачу шкоди, врахувавши акт про залиття нежитлового приміщення, заяви Позивача та висновок експерта, обставини та тривалість часу, протягом якого позивач вживає заходи для відновлення своїх порушених прав, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Суд вважає що з урахуванням співмірності заподіяної майнової шкоди та створених ОСОБА_2 перешкод – з нього має бути стягнута моральна шкода на користь ОСОБА_1 в розмірі 5’000 грн.

Також суд вважає передчасними позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСББ «ПАЛЬМІРА» провести ремонт та усунути дефекти покрівлі даху першого поверху багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки з початку ОСОБА_2 повинен звільнити дах від сторонніх предметів, а після цього за зверненням Позивача або з власної ініціативи ОСББ «ПАЛЬМІРА» зможе провести ремонт покрівлі даху.

Питання щодо розподілу витрат суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пальміра» про усунення перешкод у користуванні власністю та спільним майном, про відшкодування збитків та моральної шкоди, а також про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2

-усунити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належним їй на праві приватної власності нежитловим приміщенням ресторану-магазину № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та спільним майном (дахом першого поверху) будинку АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_2 звільнити дах згаданого нежитлового приміщення ресторану-магазину № НОМЕР_1 від сторонніх предметів та споруд (складеного та розкиданого каміння, каміння, яке утворює ємності для вирощування рослин; мангалу; ємності для компосту; пристрою для механічного фарбування поверхні та інших сторонніх предметів та рослин) шляхом їх демонтажу та видалення з даху;

-не використовувати покрівлю (дах першого поверху) будинку АДРЕСА_1 в якості експлуатованої покрівлі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на відшкодування майнової шкоди 36922 грн., завданої опоряджувальним матеріалам та конструкціям вищезазначеного нежитлового приміщення ресторану-магазину № 1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 та з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пальміра» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4624,40 грн., а також витрати, що пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5000, 00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 15.06.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

08.06.21