Ухвала суду № 97675700, 14.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9409/21

Провадження №: 2/755/4903/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

у с т а н о в и в:

Департамент патрульної поліції звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що у відкритті провадження у цивільній справі слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Змістом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди завданої під час несення відповідачем служби у складі екіпажу управління патрульної поліції у розмірі 32 933,33 грн. внаслідок втрати газоаналізатора «Drager Alcotest 6820».

Згідно положення ст. 2 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони.

Статтею 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження ним публічної служби.

У випадку зобов`язання особи, яка перебуває чи перебувала на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеними нормами права прямо передбачено, що служба у Департаменті патрульної поліції є публічною службою.

У постанові від 27.05.2021 року винесеній у справі № 203/3782/19 предметом розгляду якої було стягнення з відповідача - інспектора Управління патрульної поліції на користь Департаменту патрульної поліції завданої майнової шкоди, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вказаний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Приймаючи постанову у справі, Верховний Суд, серед іншого, посилався на сталу судову практику, а саме висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23 січня 2019 року в справі № 825/730/16 (провадження № 11-934апп18) та від 13 лютого 2019 року в справі № 636/93/14-ц (провадження № 14-524цс18).

Також Верховним Судом не було встановлено підстав для відступу від вказаних правових позиції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що спірні правовідносини виникли з приводу відшкодування збитків, завданих відповідачем державі під час проходження публічної служби, є публічно правовими, спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України, тому у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 186, 260, 261 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження у справі № 755/9409/21 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити.

Роз`яснити позивачу його право звернення з даними позовними вимогами до адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя