Вирок № 97675284, 15.06.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

№697/1590/19

1-кп/707/74/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Щербак-Стерниш Д.П.

прокурорів Радченко Ю.В., Левченка Р.М.

потерпілої ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілих Логвина О.О.

захисника Мосійчука В.М.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12019250160000231 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Левченкове, Драбівського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину-інваліда, працюючого в ПП «Канів-Граніт» водієм, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , маючого погашену судимість,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України,-

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 01 травня 2019 року, близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на автомобільній дорозі, біля магазину «Продукти», по вул. Героїв Бронепоїзду, 1, в м. Каневі, Черкаської області, діючи умисно, маючи мету - нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_2 декілька ударів рукою в область обличчя, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: травми голови зі струсом головного мозку, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; крововиливи повік лівого ока та верхньої повіки правого ока, крововилив в білкову оболонку лівого очного яблука, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, у відповідності до висновку експерта № 02-01/573 від 23 травня 2019 року.

Він же, 01 травня 2019 року, близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на автомобільній дорозі, біля магазину «Продукти», по вул. Героїв Бронепоїзду, 1, в м. Каневі, Черкаської області, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_1 , декілька ударів рукою в область рук, обличчя, шиї та передпліччя, чим спричинив ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 04-01/07 від 10.02.2021 року, тілесні ушкодження у вигляді: травми четвертого пальця правої кисті з переломами середньої фаланги пальця та з крововиливом (синцем) м`яких тканин пальця, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травми носа з переломом кісток носа, раною м`яких тканин носа; перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; крововиливи повік обох очей тильної поверхні лівої кисті, обох передпліч, садна шиї до категорії, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням показів обвинуваченого, потерпілих, свідків, та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні документах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що 01.05.2019 року він їхав з роботи і зателефонував дружині, щоб вона готувала вечерю. Керуючи автомобілем та рухаючись по вул. Г.Бронепоїзда, ОСОБА_3 побачив як в його бік різко вискочив автомобіль марки «Жигуль», внаслідок чого ОСОБА_3 застосував екстрене гальмування. Обвинувачений вийшов з автомобіля і підійшов до вікна «Жигуля» з боку водія. Водій автомобіля «Жигуль» нецензурно висловився в бік ОСОБА_3 , внаслідок чого обвинувачений його вдарив навідмашку по губам і забрав ключі від замка запалення. З автомобіля вискочила жінка і стала дряпати ОСОБА_3 , рвати йому футболку та вдарила ногою по його автомобілю. ОСОБА_3 її не бив, лише відштовхнув. Жінка сама чіплялася до нього, і коли він наносив удар водію, не закривала голову останньому від удару. Після конфлікту, ОСОБА_3 сів у свій автомобіль і поїхав додому, де випив стакан горілки. Ключі від замка запалення обвинувачений забрав на емоціях. На час конфлікту обвинувачений не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Хуліганський дій ОСОБА_3 не вчиняв. Конфлікт стався через ОСОБА_2 , який грубо звернувся до обвинуваченого. Свою вину у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_3 не визнав на судовому слідстві, однак в подальшому визнав, перед судовими дебатами, проте додаткові покази надавати відмовився.

Потерпіла ОСОБА_1 в суді показала, що 1 травня 2019 року близько 16 години 00 хвилин вона зі своїм чоловіком ОСОБА_2 від`їжджала на власному автомобілі від магазину «Продукти», по вул. Героїв Бронепоїзду, 1, в м. Каневі. Чоловік був за кермом. Коли виїхали на проїжджу частину, вона почула різкий звук гальм і побачила, що зліва від них зупинився автомобіль «БМВ». ОСОБА_2 почав їхати назад, щоб надати шлях автомобілю, що зупинився. В цей час, з автомобіля «БМВ» вийшов незнайомий чоловік, (на даний час вона знає, що це ОСОБА_3 ), підійшов до їхнього автомобіля та почав нецензурно лаятися. Через відчинене вікно водійських дверей ОСОБА_3 почав завдавати удари кулаками ОСОБА_2 в скроню. Від ударів ОСОБА_2 упав на потерпілу, яка сиділа з переду на пасажирському сидінні. ОСОБА_3 однією рукою підтягнув ОСОБА_2 до себе, а іншою продовжував наносити удари. Потерпіла ОСОБА_1 руками закривала голову ОСОБА_2 , в якого вже почала іти кров, але ОСОБА_3 продовжував наносити удари, частина з яких попала по руках потерпілої ОСОБА_1 . Потім, ОСОБА_3 витягнув ключі із замка і пішов з ними. Потерпіла вискочила за ним з проханням повернути ключі, він не реагував. Потерпіла підбігла до автомобіля «БМВ» і ногами вдарила по дверцятах. В цей час до неї підійшов ОСОБА_3 та вдарив її в обличчя кулаком, потерпіла намагалася у відповідь також нанести ОСОБА_3 удар, порвала йому футболку, після чого ОСОБА_3 її вдарив ще раз і зламав їй ніс, внаслідок чого пішла кров. В цей час, незнайома жінка почала кричати і ОСОБА_3 сів до «БМВ» та поїхав. Незнайомий чоловік знайшов ключі від автомобіля і повернув їм. Потерпіла зателефонувала доньці та повідомила про цю подію. Донька приїхала на місце, в в цей час повернувся ОСОБА_3 та знову почав ображати ОСОБА_2 та погрожувати йому. На зауваження їхньої доньки, він її грубо відштовхнув. В цей час приїхала поліція і ОСОБА_3 відійшов. Крім того, ОСОБА_4 пояснила суду, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що 1 травня 2019 року близько 16 години 00 хвилин він зі своєю дружиною ОСОБА_1 від`їжджав на власному автомобілі від магазину «Продукти», по вул. Героїв Бронепоїзду, 1, в м. Каневі. Він був за кермом. Коли виїхали на проїжджу частину, він почув різкий звук гальм і побачив, що зліва від них зупинився автомобіль «БМВ». Він почав їхати назад, щоб надати шлях автомобілю, що зупинився. В цей час, з автомобіля БМВ вийшов незнайомий чоловік, (наданий час він знає, що це ОСОБА_3 ), підійшов до їхнього автомобіля та почав нецензурно лаятися. Через відчинене вікно водійських дверей ОСОБА_3 почав завдавати йому удари кулаками в скроню. Від ударів потерпілий упав на дружину, яка сиділа з переду на пасажирському сидінні. ОСОБА_3 продовжував наносити удари. Потерпіла ОСОБА_1 руками закривала йому голову, оскільки в нього вже почала іти кров, але ОСОБА_3 продовжував наносити удари, частина з яких попала по руках потерпілої ОСОБА_1 . Потім, ОСОБА_3 витягнув ключі із замка і викинув їх. Потерпіла вискочила за ним з проханням повернути ключі. Він, ОСОБА_2 , вийшов також із машини та почав шукати ключі, в цей час почув, як дружина крикнула, що ОСОБА_3 зламав їй ніс. ОСОБА_2 пішов до ОСОБА_3 . В цей час, незнайома жінка почала кричати і ОСОБА_3 сів до «БМВ» та поїхав. Незнайомий чоловік знайшов ключі від автомобіля і повернув їм. Потерпіла зателефонувала доньці та повідомила про цю подію. Донька приїхала на місце та викликала поліцію, в цей час повернувся ОСОБА_3 та знову почав ображати його та погрожувати йому, на зауваження їхньої доньки, він її грубо відштовхнув. В цей час приїхала поліція і ОСОБА_3 відійшов. Крім того, ОСОБА_2 пояснив суду, що ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_5 у суді показала, що 1 травня 2019 року приїхала до батьків у м.Канів. Близько 16-ї години зателефонувала мама і повідомила, що їх з батьком побили біля магазину. Свідок під`їхала на місце події за 15 хвилин та побачила, що в автомобілі сидить мама з розбитим носом, з якого текла кров, а у батька була почервоніла ліва сторона обличчя. Свідок викликала поліцію, через декілька хвилин під`їхав білий автомобіль «БМВ», з якого вийшов ОСОБА_3 і відштовхнув її, схвативши за комір, та сказав, що зараз буде вбивати. Він перебував в стані алкогольного сп`яніння. В цей час під`їхали працівники поліції і ОСОБА_3 відійшов.

Свідок ОСОБА_6 в суді показала, що 1 травня 2019 року вона перебувала поблизу магазину «Продукти», по вул. Героїв Бронепоїзду, 1, в м. Каневі та бачила, як невідомий їй чоловік (на даний час вона знає, що це ОСОБА_2 ) вийшов з магазину та сів до автомобіля і почав виїжджати на проїжджу частину. В цей момент з вул. Енергетиків виїхала біла іномарка та різко зупинилася. З іномарки вийшов чоловік (в судовому засіданні свідок вказала, що це був саме ОСОБА_3 ) та почав кричати та бити ОСОБА_2 кулаками, наносячи удари у вікно автомобіля. Свідок почала кричати, що викличе поліцію. ОСОБА_3 забрав ключі з автомобіля ОСОБА_2 та викинув їх. В машині з ОСОБА_2 сиділа жінка (як в подальшому дізналась свідок це була ОСОБА_1 ), яка закривала голову ОСОБА_2 від ударів ОСОБА_3 . Після того, як ОСОБА_7 забрав ключі та викинув їх, ОСОБА_8 вискочила з автомобіля і почала махати на ОСОБА_3 ногами, останній розвернувся і вдарив її кулаком в обличчя, вона почала падати і вчепилася за футболку обвинуваченого. В ОСОБА_1 почала сильно іти кров з розбитого обличчя.

Крім того, свідок пояснила, що ОСОБА_3 в своєму автомобілі був один, це вона чітко бачила, перебував за кермом, коли вискочив з автомобіля поводив себе дуже агресивно, потерпілі його не провокували, автомобіль ОСОБА_2 , взагалі не заважав рухові зустрічних автомобілі. Свідок вважає, що ніякої загрози ОСОБА_3 від дій ОСОБА_1 не було і необхідності так жорстоко бити її в обличчя, на думку свідка, також не було.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам потерпілих та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , суд вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст. 65, 66, 95, 96, 352 КПК України тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав потерпілого та свідка. Потерпілі та свідки були допитані в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані ними добровільно, без будь-якого тиску або примусу, однак під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Судом безпосередньо у судовому засіданні, у порядку ст. 358 КПК України, досліджені надані стороною обвинувачення під час судового провадження, як доказ вини обвинуваченого, наступні документи ( спеціально створені з метою збереження інформації матеріальні об`єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин):

висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №02-01/477 від 03.05.2019 року, згідно якого під час проведення огляду на підставі самозвернення ОСОБА_1 виявлено: синці повік обох очей; рану ділянки спинки носу; синець тильної поверхні лівої кисті; перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті; синець четвертого пальця лівої кисті. Згідно із наданими ОСОБА_1 медичними документами при її зверненні за медичною допомогою лікарями за допомогою рентгенологічного дослідження встановлено перелом кісток носу. Вказані вище ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів, приблизно за 2-3 доби до проведення огляду ОСОБА_1 на підставі самозвернення, що підтверджується їх видом та морфологічними властивостями. Вказаний вище перелом кісток носу та перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті у ОСОБА_1 у своєму клінічному перебігу супроводжується розладом здоров`я понад 6, але менше як 21 добу і за цією ознакою належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я. Всі інші тілесні ушкодження (cинці та садна) у ОСОБА_1 за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень (Т.1, а.с. 86-87);

довідка про огляд чергового лікаря на стан сп`яніння ОСОБА_3 від 01.05.2019 року, якому встановлено діагноз – алкогольне сп`яніння (Т.2, а.с. 18);

протокол слідчого експерименту від 15.05.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_2 (Т.2, а.с. 27-28);

фототаблиця до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.05.2019 року (Т.2, а.с. 29-30);

протокол проведення слідчого експерименту від 15.05.2019 року за участю потерпілої ОСОБА_1 (Т.2, а.с. 31-32);

фототаблиця до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.05.2019 року (Т.2, а.с. 33-37);

висновок експерта №02-01/573 від 23.05.2019 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце наступні тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, травма носу з забитою раною та переломом кісток носу, викривленням носової переділки та лівобічним порушенням носового дихання легкого ступеню, крововиливи повік, тильної поверхні лівої кисті та четвертого пальця лівої кисті, обох передпліччів, садна шиї, перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу та обставинам, вказаному в ухвалі про призначення експертизи та в медичній документації та відносяться: травма голови зі струсом головного мозку, травма носу з забитою раною та переломом кісток носу викривленням носової переділки та лівобічним порушенням носового дихання легкого ступеню, перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; крововиливи повік, тильної поверхні лівої кисті та четвертого пальця лівої кисті, обох передпліччів, садна шиї до категорії легких тілесних ушкоджень. Вищевказані ушкодження, у ОСОБА_1 , могли виникнути за обставин, вказаних в протоколі проведення слідчого експерименту від 15.05.2019 р., за її участю.

У ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, крововиливи повік лівого ока та верхньої повіки правого ока, крововилив в білкову оболонку лівого очного яблука. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в ухвалі про призначення експертизи та в медичній документації та відносяться: травма голови зі струсом головного мозку до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; крововиливи повік лівого ока та верхньої повіки правого ока, крововилив в білкову оболонку лівого очного яблука до категорії легких тілесних ушкоджень. Вищевказані ушкодження, у ОСОБА_2 , могли виникнути за обставин, вказаних в протоколі проведення слідчого експерименту від 15.05.2019 р.. за його участю (Т.2, а.с. 41-44);

висновок спеціаліста в галузі судової-медичної експертизи від 20.08.2020 року №02-01/768, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце наступні тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, травма носу з забитою раною та переломом кісток носу, викривленням носової переділки та лівобічним порушенням носового дихання легкого ступеню, крововиливи повік, тильної поверхні лівої кисті та четвертого пальця правої кисті, обох передпліччів, садна шиї, перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті, травма четвертого пальця правої кисті з переломами підкіркового шару та підголівчастої ділянки. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу та обставинам, вказаним оглянутою та в медичній документації та відносяться: травма четвертого пальця правої кисті з переломами підкіркового шару та підголівчастої ділянки до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травма голови зі струсом головного мозку, травма носу з забитою раною та переломом кісток носу викривленням носової переділки та лівобічним порушенням носового дихання легкого ступеню, перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; крововиливи повік, тильної поверхні лівої кисті та четвертого пальця правої кисті, обох передпліччів, садна шиї до категорії легких тілесних ушкоджень (Т.2, а.с. 88-89);

висновок експерта №04-01/07 від 26.03.2021 року, згідно якого у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: травма четвертого пальця правої кисті з переломами середньої фаланги пальця та з крововиливом (синцем) м`яких тканин пальця; травма носа з переломом кісток носа, раною м`яких тканин носа; перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті; крововиливи повік обох очей тильної поверхні лівої кисті, обох передпліч, садна шиї. Вказані ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів), по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в наданих на комісійну судово-медичну експертизу медичних документах, тобто 01.05.2019р. та відносяться: травма четвертого пальця правої кисті з переломами середньої фаланги пальця та з крововиливом (синцем) м`яких тканин пальця до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травма носа з переломом кісток носа, раною м`яких тканин носа; перелом нігтьової пластинки п`ятого пальця лівої кисті до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; крововиливи повік обох очей тильної поверхні лівої кисті, обох передпліч, садна шиї до категорії легких тілесних ушкоджень. Виставлений невропатологом діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, не підтверджений клінічною картиною травми та інструментальними методами дослідження і тому згідно п. 4.6 “Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” / затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р./, вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається (Т.2, а.с. 152-162).

Дані докази за свою є належними та допустимим у розумінні норм КПК України. Щодо висновку експерта №02-01/573 від 23.05.2019 року в частині виявленої помилки при зазначенні кінцівок рук з описанням виявленого ушкодження у потерпілої ОСОБА_1 , суд зазначає, що приймає до уваги даний доказ, проте враховує виявлену помилку, про яку в судовому засіданні підтвердив судово-медичний експерт Шуклін, і яка була виправлена при проведенні подальших експертних досліджень.

Порушень вимог ст. 87 КПК України не установлено.

Всі наведені судом, задокументовані у різній спосіб докази, повністю узгоджуються між собою, мають взаємодоповнюючий характер та не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а тому суд кладе їх в основу вироку, критично оцінюючи версію захисту обвинуваченого, і відхиляючи його показання, які суперечать цим даним.

Також суд не бере до уваги покази свідка захисту ОСОБА_9 , який є товаришем ОСОБА_3 та повідомив суду, що він 1 травня 2019 року перебував в автомобілі ОСОБА_3 під час конфлікту останнього з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . За версією свідка ОСОБА_3 не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , а лише сперечався з ним. ОСОБА_1 в цей час вискочила з автомобіля підбігла до автомобіля ОСОБА_3 та почала бити ногами по дверцятах автомобіля ОСОБА_3 , а потім накинулася на нього самого та порвала йому футболку. ОСОБА_3 її відштовхнув, сів до автомобіля і вони поїхали.

Дані покази на думку суду є неправдивими і направленими на сприяння обвинуваченому ухилитися від покарання, оскільки повністю не узгоджуються з показами потерпілих, та свідка ОСОБА_6 , які чітко зазначили, що ОСОБА_3 був в автомобілі один та не відповідають фактичним обставинам справи, встановленими судом.

Також суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_10 , який не був безпосереднім свідком подій, є товаришем ОСОБА_3 і повідомив суду, що 1 травня 2019 року після 16-ї години до нього приїхав ОСОБА_3 . Він був в порваній футболці, тверезий, попросив дати йому чарку горілки, випив її, а потім попросив з`їздити з ним за кермом на місце події. Суд покази свідка ОСОБА_10 в частині того, що ОСОБА_3 приїхавши до нього був тверезий, оцінює критично, оскільки відповідно до довідки про огляд чергового лікаря на стан сп`яніння ОСОБА_3 від 01.05.2019 року, останньому встановлено діагноз – алкогольне сп`яніння. Даний огляд проводився через певний проміжок часу після подій, і беручи до уваги фізичні дані ОСОБА_3 , який повідомив суду, що має зріст 193 см та вагу понад 120 кг, є сумнівним, що одна чарка горілки, випита за значний проміжок часу до огляду дала можливість лікарю визначити стан ОСОБА_3 , як такого, що перебуває в стані сп`яніння.

За таких обставин суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК Українита ч. 1 ст. 122 КК України, за обставин, встановлених судом.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України - судом не встановлено. Суд не враховує твердження прокурора щодо наявності в діях та поведінці обвинуваченого ознак щирого каяття, оскільки розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений кається. Обвинувачений не вчинив жодних дій направлених на виправлення наслідків вчиненого, та не відшкодував заподіяну шкоду потерпілим.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України суд відносить – вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення відповідного покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У своєму рішенні у справі «Орлов проти України» від 11.02.2016 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що «… національні суди за жодних обставин не повинні дозволяти випадків, за яких завдання тілесних і моральних страждань залишатиметься безкарним. Це важливо для забезпечення громадської впевненості у принципі верховенства права і його підтримки, а також у попередженні будь-яких ознак толерантності органів влади до незаконних дій або співучасті у них».

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:

позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання (зокрема потерпілі просили засудити до реальної міри покарання);

відношення обвинуваченого до вчиненого (відсутність щирого каяття, невідшкодування шкоди потерпілим);

ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до: ч. 2 ст. 125 КК України – кримінальний проступок, ч. 1 ст. 122 КК України – злочин невеликої тяжкості;

наявність обтяжуючої покарання обставини, як то вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння;

особливості й обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України: форму вини (прямий умисел), мотив (хуліганський) і мету (спричинення болю та страждань особі), спосіб (нанесення ударів руками), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (завдання потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я);

особливості й обставини вчинення кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України: форму вини (прямий умисел), мотив (хуліганський) і мету (спричинення болю та страждань особі), спосіб (нанесення ударів руками), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали (завдання потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень);

суспільний інтерес виражається у нехтуванні обвинуваченим загальноприйнятими нормами поведінки, які виразились в тому, що кермуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, обвинувачений обурився через дії водія іншого транспортного засобу, і вирішив вчинити самосуд, замість виклику працівників поліції або вирішення конфлікту мирним шляхом. У зв`язку з чим будучи значно сильнішим фізично, умисно завдав водію іншого транспортного засобу, а саме – ОСОБА_2 , декілька ударів рукою в обличчя через відчинене вікно, і забрав ключі від запалення до автомобіля. Пасажир ОСОБА_1 , яка сиділа біля водія і намагалася захистити останнього від нападу ОСОБА_3 , закриваючи обличчя ОСОБА_2 долонями рук, отримала ушкодження кінцівок пальців рук, внаслідок нанесених ударів. Задля того щоб повернути ключі від замка запалення до автомобіля, ОСОБА_1 залишила останній, і підійшла до ОСОБА_3 , з яким у неї продовжився словесний конфлікт, внаслідок чого обвинувачений, достовірно знаючи, що перед ним жінка, умисно наніс їй удари по обличчю, при цьому розумів, що завдає потерпілій значного фізичного болю;

поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій: розуміння обвинуваченим наслідків своїх дій та бажання щодо їх настання; відсутність щирого каяття; не надання першої медичної допомоги;

особу обвинуваченого: має на утриманні малолітнього сина-інваліда, працюючий наразі водієм в ПП «Канів-Граніт»; за попереднім місцем роботи характеризується позитивно; за попереднім місцем проживання, згідно даних виконкому Левченківської сільської ради характеризується позитивно, однак за даними дільничного офіцера поліції сектору превенції Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - посередньо; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; має погашену судимість.

Аналізуючи покази учасників судового провадження та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити за ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту, а за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Суд не погоджується з позицією державного обвинувача, щодо можливості застосування до ОСОБА_3 положень статті 75 КК України, в зв`язку з наступним.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наполягали на реальній мірі покарання. ОСОБА_3 фактично вину не визнав, шкоду не відшкодував. Характер вчиненого ОСОБА_3 свідчить про його агресивну та антисоціальну поведінку. ОСОБА_3 має міцну статуру, та користуючись цим, вирішує конфліктні ситуації силою, не зважаючи на те хто перед ним, чи то жінка, чи людина похилого віку.

За таких обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе лише при реальному відбутті покарання.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 20000 грн. - в якості моральної шкоди, 8770 грн. – в якості втраченої вигоди, 20000 грн. – майбутніх витрат на септопластику носу та 3879,80 грн. – матеріальних витрат (Т.1, а.с. 51-53).

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 10000 грн. – моральної шкоди та 340,72 грн. – матеріальної шкоди (Т.1, а.с. 78-80).

Представником потерпілої ОСОБА_1 – адвокатом Логвином О.О. подано заяву про покладення на обвинуваченого витрат, повязаних з оплатою допомогою представника потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 8000 грн. (Т.1, а.с. 170).

Згідно ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.

Відповідно до вимог ст.16 ЦК способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди. Потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі наданих чеків, товарних накладних про придбання медичних препаратів та оплату послуг, доведено понесені матеріальні збитки, що завдані неправомірними діями ОСОБА_3 . Суд вважає, що останні підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 витрат на майбутню септопластику носу та упущену вигоду, суд приходить до висновку про їх безпідставність. Зокрема ОСОБА_1 не доведено факт упущеної вигоди, яка сталася з вини обвинуваченого. З приводу вимоги ОСОБА_1 щодо септопластики носу, суд вважає останню передчасною, необґрунтованою з боку медичної необхідності, та ціни.

Статтею 23 ЦК передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

З системного аналізу закону випливає, що моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні інших цивільних прав, нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнавав позивач, характеру немайнових втрат, та з урахуванням інших обставин.

З урахуванням ступеню тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, ступеню понесених тілесних та душевних страждань, отриманих негативних наслідків, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 в якості моральної шкоди – 5000 грн., а на користь ОСОБА_1 – 15000 грн.

Вимога потерпілої ОСОБА_1 щодо стягнення з обвинуваченого понесених нею витрат на правову допомогу підлягає до задоволенню частково - в розмірі 3000 грн, оскільки саме в такій сумі визнана обвинуваченим. В іншій частині необхідно відмовити, оскільки потерпілою та її представником не подано детальний опис робіт адвоката.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази у справі відутні.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.

Оскільки ОСОБА_3 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, і жоден інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_3 переховуватись від суду, суд обирає щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком суду законної сили.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.125 КК України – три місяці арешту;

- за ч. 1 ст. 122КК України – один рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді одного року позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_3 під варту із зали суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його взяття під варту – тобто з 15.06.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , матеріальну шкоду в сумі - 340,72 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої у АДРЕСА_3 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , матеріальну шкоду в сумі - 3879,80 грн., моральну шкоду в сумі – 15000,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі - 3000,00 грн.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Є. П. Тептюк