Рішення № 97675024, 02.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13524/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат,

в с т а н о в и в:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2021 року позов Рівненської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Рівненської обласної державної адміністрації 178276,76 грн у відшкодування шкоди, завданої у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівнику часу вимушеного прогулу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Під час ухвалення рішення суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат відповідача на професійну правничу допомогу, так як до ухвалення судового рішення відповідач був позбавлений можливості з поважних причин надати суду відповідні докази до закінчення судових дебатів, про що представник відповідача зазначила в заяві від 13 травня 2021 року.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

19 травня 2021 року представник відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути з Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 20000 грн на професійну правничу допомогу.

Заява обгрунтована тим, що 12 січня 2021 року між Адвокатським бюро «Терещенко і партнери» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги у справі № 569/13524/20. Відповідно до п.4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 січня 2021 року сторонами погоджено, що ціна послуг адвокатського бюро становить 20000 грн. Ціна послуг є фіксованою, а тому розмір винагороди за надання правничої (правової) допомоги не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. ОСОБА_3 відповідно до п.4.2 договору від 12 січня 2021 року було сплачено на рахунок АБ «Терещенко і партнери» 10000 грн протягом 5 днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції. Решту суми понесених витрат в розмірі 10000 грн ОСОБА_3 має сплатити протягом 30 днів з дати оплати першої суми.

2 червня 2021 року суд отримав заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в яких представник позивача зазначає, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Представники відповідача під час розгляду справи подавали явно необгрунтовані заяви і клопотання, висловлювали безпідставні твердження та заперечення певних обставин, які мають значення для справи, а тому така поведінка сторони відповідача має бути враховвана судом при вирішення питання про розподіл судових витрат. Зокрема, під час розгляду справи відповідачем подано заяву про відвід судді, визнаний необгрунтованим; судом не взято до уваги доводи представників відповідача, якими вони обгрунтовували свої заперечення проти позовних вимог. Спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який незаконно звільнив ОСОБА_4 з посади першого заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації, що підтверджено рішеннями судів. Рівненським міським судом стягнуто з ОСОБА_3 55 % від суми, яку просила стягнути Рівненська обласна державна адміністрація, тому судові витрати повинні покладатися на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідач, не подавши розрахунку наданих йому адвокатом послуг, позбавив Рівненську обласну державну адміністрацію можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК України).

В судовому засіданні представник позивача просить відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з мотивів, які викладені у запереченні.

Представник відповідача ОСОБА_2 заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат підтримала та просить задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним ухвалити додаткове рішення щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

За приписами ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження факту надання адвокатом відповідачу професійної правничої допомоги представник відповідача ОСОБА_2 подала договір про надання правничої (правової) допомоги від 12 січня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Терещенко і партнери».

Відповідно до п.1.1 вказаного договору Адвокатське бюро в особі адвоката Король В.В. зобов`язується надати професійну правничу (правову) допомогу клієнту у цивільній справі № 569/13524/20 за позовом Рівненської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Повноваження представника відповідача ОСОБА_2 підтверджуються долученим до справи ордером на надання правничої (правової) допомоги від 14 січня 2021 року.

На виконання п.5.1 договору про надання правничої (правової) допомоги представником відповідача надано акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 18 травня 2021 року.

Згідно з п.4.2 договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 січня 2021 року сторонни погодили, що клієнт здійснює оплату за цим договором у два етапи: перший етап - 10000 грн клієнтом сплачуються протягом 5 днів з дня прийняття рішення судом першої інстанції у справі № 569/13524/20 на рахунок адвокатського бюро; другий етап - 10000 грн клієнт сплачує протягом 30 днів з дати оплати першої суми в розмірі 10000 грн на рахунок адвокатського бюро.

17 травня 2021 року відповідач ОСОБА_3 сплатив на рахунок АБ «Терещенко і партнери» 10000 грн згідно договору від 12 січня 2021 року, що підтверджується меморіальним ордером № @2PL558783.

Щодо покликання представника позивача на неподання відповідачем попереднього розрахунку суми судових витрат, то суд приймає до уваги, що відзив на позовну заяву поданий представником відповідача ОСОБА_5 , який до 12 січня 2021 року був одноосібним представником відповідача. Договір про надання правничої (правової) допомоги з АБ «Терещенко і партнери» укладений відповідачем після подання відзиву.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір гонорару встановлений ОСОБА_3 та АБ «Терещенко і партнери» у фіксованому розмірі. Зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої (правовї) допомоги від 12 січня 2021 року послуги були надані адвокатським бюро в особі адвоката Король В.В., про що свідчать матеріали справи, а отже, підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі від 12 січня 2021 року у вигляді сталої суми, яка не залежить від витраченого адвокатом часу, відсутність детального погодинного опису робіт не впливає на визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторонни або публічним інтересом до справи.

З огляду на сладність справи, ціну позову та значенням справи для відповідача суд не вважає розмір здійснених останнім витрат на оплату послуг адвоката неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і тручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За положеннями ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи не встановлено подання представником відповідача явно необгрунтованих заяв чи клопотань. Намагання відповідача відстояти свою позицію та використання для цього наданих йому законом процесуальних прав в даній конкретній справі суд не розцінює як затягування розгляду справи з огляду на докази, надані позивачем. Неприйняття судом до уваги під час ухвалення рішення заперечень представників відповідача також не свідчить про навмисне перешкоджання своєчасному розгляду справи, оскільки відповідачем оспорювалися не фактичні обставини справи як такі, а можливість врахування їх судом. Сторони не позбавлені права наводити свої мотиви щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а вже оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, здійснює суд.

Не призвів до затягування розгляду справи і заявлений відповідачем відвід судді, оскільки заява про відвід судді була подана відповідачем та розглянута в перерві між судовими засіданнями у справі.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторонни, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору.

Суд вважає, що поняття «неправильні дії сторони» необхідно розглядати у взаємозв`язку з поняттям «зловживання процесуальними правами». Суд не вбачає в діях сторони відповідача зловживання процесуальними правами, а тому підстави для застосування положень ч.9 ст.141 ЦПК України відсутні.

За правилами ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обідві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково в розмірі 55 % від заявленої позивачем до стягнення суми, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких суд відмовив.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 137, 141, 246, 258-259, 263-265, 270, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Стягнути з Рівненської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 9000 (дев`ять тисяч) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - Рівненська обласна державна адміністрація, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, майдан Просвіти, 1; код ЄДРПОУ 13986712;

відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне додаткове судове рішення складене 11 червня 2021 року.

Суддя