Рішення № 97672945, 14.06.2021, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/582/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої, крім іншого, входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1 .

Поряд з тим зазначив, що на спадщину після смерті тітки він претендує як спадкоємець за заповітом, оскільки ще за життя померла зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, вона все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, та все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла йому.

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 .

В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у його відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача Борщівської міської ради – міський голова Чопик І.К. подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у відсутності представника міської ради, при цьому зазначив, що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Цигани Борщівського району Тернопільської області померла баба позивача ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого 05 лютого 2021 року Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного ствну Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано – Франківськ).

Поряд з тим встановлено, що за життя померла зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, та все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 .

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 19 березня 1998 року, посвідченим секретарем виконавчого комітету Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, зареєстрованим в реєстрі за № 5.

Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, яку прийняла її дочка ОСОБА_4 , вступивши в оперативне управління її спадковим майном, крім того, за її заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, Борщівською державною нотаріальною конторою до майна померлої було відкрито спадкову справу за №50/2004, та видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай). Наведене підтверджується довідкою Борщівської міської ради №806 від 21.12.2020, крім того листом Борщівської державної нотаріальної контори №333/02-14 від 16.04.2021.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Цигани Борщівського району Тернопільської області померла тітка позивача ОСОБА_2 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22 липня 2014 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Поряд з тим встановлено, що за життя померла зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, та все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 11 листопада 2013 року, посвідченим секретарем виконавчого комітету Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, зареєстрованим в реєстрі за № 182.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входить житловий будинок в АДРЕСА_1 , та яку позивач прийняв, подавши 25 листопада 2014 року заяву про прийняття спадщини до Борщівської державної нотаріальної контори. На підставі даної заяви, до майна померлої було відкрито спадкову справу за №325/2014. Крім того, 16.04.2021 позивач звернувся до Борщівської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на майно яке складається з 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцеві особисто, та 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкоємцем якої за заповітом була її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину у встановлений законом строк, але не оформила свої спадкових прав, померла, однак у видачі позивачу свідоцтва було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння. Наведене вбачається з листа Борщівської державної нотаріальної контори №333/02-14 від 16.04.2021, а також з матеріалів спадкової справи №325/2014, відкритої до майна померлої ОСОБА_2 .

Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_1 , відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були його членами, що стверджено довідкою Борщівської міської ради №808 від 21.12.2020, копіями погосподарських книг за 1991-1995 роки.

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на відповідній правовій основі набули право, кожен зокрема, на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого в АДРЕСА_1 . Окрім того встановлено, що після смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, фактично набула право власності на ціле спірне будинковолодіння.

Згідно витягу з рішення 6 сесії 21 скликання Циганської сільської ради від 09 листопада 1993 року, ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0, 60 га для ведення особистого підсобного господарства.

Судом встановлено, що окрім позивача як спадкоємця за заповітом, інші особи щодо своїх прав на майно померлої не заявляли.

Зазначене випливає з листа Борщівської державної нотаріальної контори №333/02-14 від 16.04.2021, а також з матеріалів спадкової справи №325/2014, відкритої до майна померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно характеристики будинку садибного типу з по господарськими будівлями та спорудами та інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна від 08 грудня 2020 року, виготовленого техніком з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 , інвентаризаційна вартість будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 130270 грн.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об`ємі.

Виходячи з наведеного вище, на підставі ст.ст. 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем с.Цигани Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Цигани Борщівського району Тернопільської області, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: