Рішення № 97672624, 24.05.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/3035/20

провадження № 2/361/619/21

24.05.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаря Шаварин С.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

У травні 2020 року до суду надійшла позовна заява АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20 вересня 2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено заяву про приєднання та заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредит) № 344975411 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - Договір/ДКБО) шляхом підписання відповідачем Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії. Згідно д п. 3.1. Заяви шляхом підписання цієї заяви про приєднання до Договору клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви про приєднання розміщена на Інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua, та укладає з банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку. За умовами п. 3.2 Заяви банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 _1 у гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться в приміщеннях установ Банку та надає Клієнту Платіжну картку типу «Моя картка» та персональний ідентифікаційний код до неї. Банк встановив клієнту кредит у сумі 25 000 грн. Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, однак відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, тому станом на 05 березня 2020 року виникла заборгованість у загальному розмірі 25 395,41 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 23 854,89 грн., суми заборгованості по сплаті відсотків та/або комісійної винагороди за користуванням кредитом – 1 388,00 грн., комісія – 30, 00 грн., 3 % річних на суму простроченого кредиту – 101, 72 грн., 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів – 9, 53 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту – 11,27 грн., тому просить стягнути заборгованість у зазначеному розмірі та понесені судові витрати.

Позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог.

21 липня 2020 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов містить лише загальні твердження про наявність обставин надання кредиту Банком, крім того, до заяви доданий невідомий договір, який не може вважатися належним та достовірним доказом, банком не надано відомостей «кредитної історії», та доказів на підтвердження факту отримання грошових коштів та розміру кредиту. Відповідач повідомив, що оскільки він є військовослужбовцем, то проценти за користування кредитом не нараховуються відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», тому на підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечення позивача на відзив відповідача

11 серпня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, я якому позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 27).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала у повному обсязі та просила про його задоволення.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність. Вважають, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заборгованості. Також заперечували проти стягнення заборгованості по комісії, оскільки пункт договору про нарахування комісії згідно вимог чинного законодавства є нікчемним. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи, що встановлені судом.

20 вересня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі – Банк) та ОСОБА_1 (далі – Позичальник) укладено заяву про приєднання та заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредит) № 344975411 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - Договір/ДКБО) шляхом підписання відповідачем Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії.

Згідно з п. 3.1. Заяви шляхом підписання цієї заяви про приєднання до Договору клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви про приєднання розміщена на Інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua, та укладає з банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку. За умовами п. 3.2 Заяви банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 _1 у гривні на умовах тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться в приміщеннях установ Банку та надає Клієнту Платіжну картку типу «Моя картка» та персональний ідентифікаційний код до неї.

Банк встановив клієнту кредит у сумі 25 000 грн.

Умовами п. 6.11. встановлено, що відповідач ознайомлений та погоджується з правилами користування карткою, тарифами, які діють на дату підписання заяви.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по поверненню кредиту, в останнього станом на 05.03.2020 р. розмір заборгованості перед Банком за Договором становить:

-23 854,89 грн. – загальна сума основної заборгованість суми заборгованості;

-1 388,00 грн. – заборгованість по сплаті відсотків та/або комісійної винагороди за користуванням кредитом

-30, 00 грн. - комісія

-101, 72 грн. - 3 % річних на суму простроченого кредиту;

- 9, 53 грн. - 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів;

- 11,27 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту, що разом становить 25 395, 41 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. При цьому ст. 1050 ЦК України визначає наслідки порушення договору позичальником: «якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому».

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам по справі, та враховуючи ті обставини, що зобов`язання ОСОБА_1 , які виникли внаслідок укладення відповідного договору з банком, не виконано, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача загальної суми основної заборгованості 23 854, 89 грн., 3 % річних на суму простроченого кредиту 101, 72 грн. та втрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту 11,27 грн., разом - 23 967, 88 грн.

Щодо стягнення заборгованості по сплаті відсотків та комісійної винагороди.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Крім того, Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Установлено, що на відповідача поширюється дія вищевказаного закону, оскільки він підписував заяву як військовослужбовець, надав відповідні документи, та був звільнений у вересні 2019 року.

Так, відповідно до пункту 6.6.1. Заяви процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами.

Згідно пункту 6.6.3. Заяви процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами протягом періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки.

Пункт 6.6.2. Заяви передбачає комісійну винагороду за обслуговування використаної частини встановленого кредиту та складає 3.2 процентів від використаної частини встановленого кредиту та сплачується щомісячно.

Із вищенаведених умов не зрозуміло, що входить в «обслуговування використаної частини встановленого кредиту», за що має нараховуватись комісія у розмірі 3,2 %. Одночасно в розрахунку заборгованості позивач об`єднав суми нарахованих процентів та комісії. Отже, нарахована комісія за своєю суттю є нарахованими процентами за користування кредитом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості із нарахованих процентів та комісії, 3 процентів річних на вказану заборгованість та інфляційних втрат. Щодо судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн., що підтверджується оригіналом меморіального ордеру № 9536294911 від 23 березня 2020 року (а.с. 4).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 2 000 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 273, 274, 280-283, 352 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» кредитну заборгованість у розмірі 23 967 (двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят сім) гривень 88 копійок та судовий збір у розмірі 2000 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач – Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Код ЄДРПОУ 09322277, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Петришин