Ухвала суду № 97671654, 14.06.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11933/16-а

8-а/295/1/21

УХВАЛА

Іменем України

14.06.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Слюсарчук Н.Ф.

з участю секретаря с/з Даивденко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову по справі №295/11933/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богунського районного суду міста Житомира перебувала адміністративна справа №295/11933/16-а за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 28.10.2016 року у справі 295/11933/16-а, яка набрала законної сили, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

21.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до Богунського районного суду міста Житомира про перегляд рішення Богунського районного суду міста Житомира від 28.10.2016 року у справі 295/11933/16-а за виключними обставинами, скасувати постанову Богунського районного суду міста Житомира від 28.10.2016 року.

В обґрунтування даної заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, що, на думку ОСОБА_1 , є підставою для перегляду постанови Богунського районного суду міста Житомира від 28.10.2016 року у справі №295/11933/16-а за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення про задоволення його вимог.

Ухвалою суду від 05.02.2020 року призначено заяву до розгляду на 13 квітня 2020 р. Замінено відповідача у справі з Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

07.04.2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача про зміну предмета позову, в якій останній просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генеральної прокуратури України від 04.03.2020 р. №21-282 зп;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки Офісу Генеральної прокуратури України від 04.03.2020 р. №21-282 зп без обмежень максимального розміру з 04.03.2020 р. та провести виплат, враховуючи, що відповідно до норм ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-XII у редакції, чинній на час призначення йому пенсії (2008 р), у розірі 90% від розміру щомісячної заробітної плати, зазначеної у вказаній вище довідці Офісу Генеральної прокуратури України.

Від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на заяву позивача про зміну предмета позову. В даній заяві представник вказав, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Вказана норма зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України даного Рішення.

Вказує, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Враховуючи на викладене вище, зазначає, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019, а відтак, вимога позивача в здійсненні перерахунку з 01.10.2016 є безпідставною.

Отже, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, починаючи з 13.12.2019 поширюються на призначені працівників прокуратури пенсії.

Відтак право на перерахунок пенсії згідно вказаної норми у позивача виникло саме з 13 грудня 2019 року.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішеннях Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 580/325/19, Першого апеляційного адміністративного суду по справі № 200/54/19.

В результаті перерахунку з 01.04.2021 розмір пенсії ОСОБА_1 виплачується в максимальному розмірі згідно з частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру», а саме: з 01.04.2021 - 17690,00 грн., де:

- 34913,00 грн - основний розмір пенсії (60% від середньомісячної заробітної плати 58188,60 грн);

- 66,43 грн - підвищення дітям війни.

Перерахунок пенсії проведено на підставі довідки №21-454зп від 30.03.2021 року, виданої Офісом Генерального прокурора.

Представник в заяві повідомляє, що ОСОБА_1 до Управління в період з 2016-2018 рр. з заявами на перерахунок не звертався, а тому заява про зміну позовних вимог позивача є неправомірною та подана без врахування вже здійсненого перерахунку пенсії відповідно до поданої позивачем довідки встановленого зразка та норм чинного законодавства. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо зміни предмета позову по справі №295/11933/16-а.

Частиною другою ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Нормою частини 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно з частиною 2 вказаної статті спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмета позову, суд виходить з того, що відповідно до положень частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.05.2018 року у справі № 760/9462/16-а, роз`яснено, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішення або вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи або охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен переконатися в належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (є така особа належним позивачем по справі - наявність права на позов в матеріальному сенсі), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звернулася до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на ефективний засіб правового захисту) передбачено право особи, права і свободи якої були порушені, на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно із п. 4 ч. 1ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, заява про зміну предмета адміністративного позову не відповідає вимогам ч.1 ст.19 КАС України, у зв`язку з чим суд відмовляє у відкритті провадження.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У даному випадку право позивача на судовий захист може бути реалізоване у спосіб подання окремої позовної заяви щодо визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, шляхом звернення до Житомирського окружного адміністративного суду, в порядку статті 19 КАС України, а не шляхом подання заяви про зміну предмета позову в даній справі.

Керуючись ст.ст. 171, 242, 248, 286, 294-295 КАС України, суддя, -

Постановив:

Відмовити у відкритті провадження щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 07.04.2021 р. та 21.05.2021 р. по справі №295/11933/16-а.

Роз`яснити заявнику, що він має право на звернення до Житомирського окружного адміністративного суду з даною заявою для захисту свої порушених прав.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н. Ф. Слюсарчук