Ухвала суду № 97671604, 14.06.2021, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/549/21

Провадження № 2/438/248/2021

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 червня 2021 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Слиша А.Т.,

за участю секретаря судових засідань Наминанік О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориславі цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Бориславської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Манзілевська Тетяна Станіславівна про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач 02 квітня 2021 року звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, на обґрунтування якої зазначила, що її діду ОСОБА_3 , належала Ѕ ідеальна частка будинковолодіння АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель. ІНФОРМАЦІЯ_1 дідусь ОСОБА_3 помер.

Після його смерті залишилося спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок з частинами господарських будівель за адресою будинок АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 , вчинив заповіт, посвідчений державним нотаріусом Бориславської нотаріальної контори Петруняк І.О. 03 листопада 1993 року, зареєстрований в реєстрі за №1040857, згідно якого частину вказаного вище житлового будинку з надвірними будівлями заповів їй. Вказує, що спадкова справа не відкривалась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Ѕ ідеальної частки будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі про паво на спадщину від 31.08.1957 №3541 та свідоцтва про право на спадщину від 28.09.1992 №2697. У вказаному будинку вона проживала постійно зі своїми батьками. На момент смерті діда в 1996 році вона була ще неповнолітньою, їй було тринадцять років. Її батьки проживали та були зареєстровані у вказаному будинку, вона зареєструвалась за вказаною адресою після досягнення нею шістнадцяти років та отримала паспорт в 1999 році, її батьки фактично вступили в спадщину від її імені. Після смерті її діда ОСОБА_3 батьки від її імені не звертались до нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

У березні 2021 року вона особисто звернулась до приватного нотаріусу Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевської Т.С. з заявою про оформлення права на спадщину за заповітом на Ѕ частку у праві власностфі на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, нотаріус відмовляє їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_3 , в силу того, що вона не була зареєстрована та не проживала постійно зі спадкодавцем, тому нотаріус вказала, що дане питання вирішується в судовому порядку.

Посилаючись на вищенаведене, просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 07 квітня 2021 року цивільну справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач Бориславська міська рада Львівської області в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника Бориславської міської ради, з приводу заявлених позовних вимог покладаються на думку суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевська Тетяна Станіславівна в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, заяв про поважність причин неявки до суду не подала.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд установив таке.

Згідно копії довідки КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» №148 від 04.02.2020 року будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності по Ѕ ідеальній частині за двома співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно технічного паспорту загальна площа будинковолодіння АДРЕСА_1 96,2 кв.м., житлова площа 65,1 кв.м.

Відповідно до копії заповіту від 03 листопада 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Бориславської нотаріальної контори Петруняк І.О., зареєстрований в реєстрі за №1040857, ОСОБА_3 заповів всю належну йому частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 позивачці.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 28.10.1996 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Дрогобич Львівської області, про що зроблено актовий запис № 656.

Як вбачається із копії витягу з спадкового реєстру від 31.03.2021 №64164357, спадкова справа не відкривалась , свідоцтво про прво на спадщину не видавалось.

У березні 2021 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса з заявою про оформлення права на спадщину за заповітм на Ѕ частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якого було АДРЕСА_2 .

Постановою приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С. від 31.03.2021 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки позивачкою не надано доказів фактичного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та не надано доказів постійного проживання спадкоємиці разом зі спадкодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи на момент смерті ОСОБА_3 позивачка була неповнолітньою, після досягнення 16 років вона зареєструвала своє місце проживання разом з своїми батьками, які були зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 та будучи законними представниками на той час неповнолітньої позивачки вступили в управління спадковим майном від її імені, фактично прийняли спадщину.

В силу ст.549 Цивільного кодексу Української РСР, а нині ч.3 ст.1268 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майно. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, позивач прийняла спадщину після смерті діда ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майно, через своїх законних представників, тобто в установленому законом порядку.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 1268 ч.5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв`язку з тим, що відсутні необхідні докази постійного проживання із спадкодавцем, право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за заповітом, до складу якої входить нерухоме майно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню в порядку ст. 1216, ст. 1217, п.1 ч. 2, абз .2 ст.16 ЦК України, так як способами захисту цивільних прав та інтересів може бути шляхом визнання права.

Викладене вище дає підстави вважати, що спірне будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 може бути предметом спадкування, визнання за позивачем права власності на нього не порушуватиме права інших осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 328, 392, 1216-1217, 1233, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 5, 76-81, 258, 259, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний й номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на Ѕ ідеальну частку житлового будинку загальною площею 96,2 кв.м., житловою площею 65,1 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний й номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

відповідач: Бориславська міська рада Львівської області, вул. Шевченка, 42, М. Борислав, Львівська обл., код ЄДРПОУ 26181298.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 : місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевська Тетяна Станіславівна, місце знаходження вул. Бориславська, 2, м. Дрогобич Львівської обл.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бориславський міський суд Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14 червня 2021 року.

Головуючий суддя А.Т. Слиш